Чудо, чудо всіх чудес – Христос Воскрес!

О писанко! Ти символ України

Любові й миру вірна берегиня!

Ти – воскресіння весняний цілунок!

Ти – мамин великодній подарунок.

Свято Христового Воскресіння є днем великої радості, в якому бачимо Христа прославленого, що своєю смертю переміг смерть та дарував усім людям можливість вічного життя з Богом. Основним атрибутом Пасхи є фарбоване яйце, що символізує відродження.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник  дуже давно. З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!». Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

  Великдень — родинне свято, на нього збирається вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:

— Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий! Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки .

      До Великодніх свят  в бібліотеці  оформили  виставку - інсталяцію

«Зі святом Пасхи!».

Матеріали, представлені на виставці, знайомлять користувачів із традиціями святкування Великодня, розповідають про походження одного із важливих символів цього свята в Україні – писанку. З видань, представлених на виставці, можна дізнатися, що покласти у великодній кошик, господині віднайдуть смачні рецепти пасок та інших великодніх страв.   Завжди приємно дивитися на те, що роблять діти. А вони проявили неабияку фантазію у оформленні Великоднього дерева -  одного із символів  християнського свята.

Малюки   із задоволенням переглянули мультфільм «Грицеві писанки» за казкою О. Олеся. Для учнів  бібліотека організувала народознавчу подорож «Великдень всіх на гостину просить», під час якої бібліотекар розповіла  про історію Великодня, історію писанки, її обрядове значення, символіку кольору та орнаменту.

В Україні свято Пасхи шанують і люблять. Гарний настрій, надія на краще, побажання добра і любові переповнюють всіх у цей день. 

7 квітня християни східного обряду відзначають Благовіщення Пресвятої Богородиці. Благовіщення – одне з 12 найважливіших свят православ'я і третє за значенням після Великодня і Різдва Христового.

Благовіщення означає "добра" новина. В цей день Діві Марії явився архангел Гавриїл і сповістив Їй про прийдешнє народження Ісуса Христа — Сина Божого і Спасителя світу.

Історія свята

Церква встановила святкування Благовіщення в IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату свята визначили, відрахувавши 9 місяців від Різдва. Крайні строки, з якими збігається Благовіщення - четвер третього тижня Великого посту та середа Пасхального тижня (за Юліанським календарем). Святкування Благовіщення не скасовується, навіть якщо свято припадає на Великдень, і піст заради нього послаблюється.

Звичаї та традиції

Будь-яка робота в цей день вважалась гріхом. Згідно приказці, в цей день "птах гнізда не в'є, дівчина коси не плете". Один з найстаріших звичаїв, пов'язаних з святом, стосується птахів: у цей день заведено відпускати птахів, зокрема голубів, на волю. За легендою, вони донесуть звістку про добрі справи людей ангелам-хранителям.

На Благовіщення забороняється також щось шити, плести або в'язати. Ця заборона пов'язана з тим, що життя людини являє собою нитку, управляти якою можуть тільки ангели-хранителі або Бог.
В цей день імовірність переплутати життєві нитки надзвичайно висока. Це може призвести до руйнування сім'ї або виникнення суперечок з рідними і близькими, перекидання долі від однієї людини до іншої і т. д. У цей день також прийнято було заготовляти благовіщенську сіль. Кожен з членів сім'ї кидав по дрібці солі в спеціальний мішечок, після чого хазяйка її прокаливала і берегла для особливих випадків. Вважається, що така сіль може вилікувати навіть безнадійно хворого. Якщо сіль не знадобилася протягом року, її необхідно спалити на багатті.
У цей день не можна надягати обновки. Необхідно також бути обережними з вогнем, тому господині намагалися приготувати частування на цей день заздалегідь.
Крім того, вважається, що в цей день не можна ходити в гості, свято відзначали в тісному сімейному колі. Побоювалися того, що в двері постукає незнайома дівчина або жінка: за повір'ями вона могла виявитись відьмою. Тому жінки намагалися в цей день не виходити з дому. Вважається також, що якщо на Благовіщення дівчина знайде первоцвіт, то вже влітку вийде заміж. Дівчата в цей день кидали у воду весняні квіти і вмивалися нею, щоб бути красивими.
На Благовіщення Великий піст не такий строгий: віруючим дозволено послаблення – можна їсти рибні страви, вживати в їжу олію і випити трохи вина.
У Благовіщення жінки виконують такий ритуал на щастя в домі: потрібно протягом дня 40 разів назвати чоловіка "милим" — і весь наступний рік в родині буде мир і щастя.

Прикмети свята

По погоді на Благовіщення намагалися вгадати, яким буде врожай і літні місяці. День вітряний, з ранковим туманом і інеєм обіцяв урожайне літо. Благовіщенський дощ - до великої кількості грибів і хлібів. До хорошого збирання ярих, огірків, груздів був мороз; до теплих літніх днів і до великої кількості горіхів — гроза. В день Благовіщення немає ластівок — до тривалої холодної весни. Благовіщенське небо темне, без зірок — кури мало дадуть яєць.

Посилання: https://apostrophe.ua/ua/news/society/2017-04-07/blagoveschenie-2017-istoriya-i-traditsii-prazdnovaniya/92436

 

 

Сміхобалаганчик

Смійтесь, люди, на здоров’я

Нам невідомо хто винайшов колесо, нам невідомо хто першим самотужки навчився добувати вогонь, але ми знаємо хто першим усміхнувся. Це була дитинка, немовлятко,  яке, мов ранкове сонечко, подарувало світлу усмішку своїй матусі. Так народився сміх.  Колесо і вогонь допомагали людям у побуті, сміх робив їх  добрими, уважними один до одного, об’єднував, додавав  здоров’я.  З часом люди навчилися жартувати, розповідати  дотепні історії,  що викликали сміх.

Звичай жартувати і обманювати один одного саме цього дня виник досить давно. За одними джерелами, історія Дня сміху бере свій початок ще з міфу про викрадення Прозерпіни, дочки богині Деметри, володарем підземного царства Аїдом. Говорять, що дівчина кликала на допомогу, але ці  звуки виявилися оманливими.  Інша версія говорить про те, що римляни щиро шанували божество сміху Risus, а відбувалося це після весняного рівнодення (23 березня). Ще існує думка, що День сміху виник  як результат перенесення  дати святкування  європейського  нового року, який раніше відзначали  наприкінці березня.

Та якби там не було, звичай жартувати, обманювати та веселитися цього дня був, є, і мабуть ще довго буде в багатьох країнах світу.

    Український гумор народжувався у народних іграх, народній розмові, у піснях, переказах, які були і є джерелом творчості наших українських сміхотворців.

       Наш національний гумор відрізнявся і відрізняється від гумору інших народів доброзичливістю, щирістю. Українцям більше притаманна усмішка, що виражає схильність до доброго сміху, ( а не посмішка), що відбиває глузування. Іронічне ставлення до когось.

     В наш зовсім нелегкий час, з масою проблем різного характеру дуже важко бути оптимістом та шукати позитив у чомусь. Але вірити в краще потрібно, і не тільки  вірити, але й вносити самому щось хороше та веселе в наше повсякденне життя. Як це зробили ми в бібліотеці . 

   Вечір – балаганчик  відкрила  літературна сторінка  «Гумор письменників України» . Учасники заходу зачитували улюблені твори Остапа Вишні. Гриця Гайового, Павла Глазового, Леоніда Куліша та ін.

      Нашу молодість неможливо уявити без кінофільмів і фільмів, а які прекрасні  були кінокомедії! Саме під девізом «Фільм, фільм, фільм!» і була побудована вся наступна програма.

А сейчас мы вместе с вами

По особенной программе

Попробуем шедевр создать

Чтоб стал нам мир рукоплескать!

 Для початку, як годиться  провели гру «Кінопроби».

На фільм «Жорстокий романс» вибрали двох Паратових та двох Ларис. Завдання чоловіків: покласти під ноги жінки паперові листки, так,щоб вона якнайшвидше дійшла до фінішу, не «замочивши» ніжки. Завдання не із легких, але ж і романс  у нас жорстокий…

   В грі «Кінокритик» двоє учасників  по черзі називають  як можна більше прізвищ улюблених акторів не повторюючись і не роздумуючи більше 3 секунд. Звичайно, переможцем у цьому конкурсі була жінка.

    Найцікавішими моментами  свята були конкурси «Вдягни зірку» -- із закритими очима конкурсанти «вдягали» модель та «В джазі тільки дівчата».

 Скільки вміння і майстерності знадобилося  Джо і Джеррі,  щоб перетворитися в зірок жіночого джазу – Джозефіну і Дафну.   Так…на що тільки доводиться йти чоловікам, щоб потрапити  у світ зірок!

Наші ж чоловіки з допомогою олівців мали нанести на  прекрасні намальовані обличчя святковий макіяж та створити запаморочливу  зачіску. Нічого важкого, але спробуйте   зроботи   самі…

Ще було багато смішних моментів. 

Та головне цей вечір виправдав своє завдання --  всі сміялися від душі, від щирого серця, а значить покращили  свій настрій і здоров’я.  Не даремно в народі кажуть, що сміх продовжує життя. Чого і вам бажаємо!