02.09.15
Презентація
«Зійди, зоря – цвіти, земля!»
«Зійди, зоря – цвіти, земля!» під такою назвою вийшла
перша збірка віршів Вербовської Людмили Валентинівни . Читачі та «Клуб любителів поезії» з цікавістю ознайомилися з творчістю нашої землячки. В це видання увійшли ліричні, епічні, філософські роздуми. Багато поетичних рядків присвячено природі нашого краю.
Особливі почуття викликали вірші:
«Сестричці Аллі», «Осені рояль», «Еще не вечер», ….
Поезія різна за тематикою та характером , але вся вона розкриває її глибоку, чутливу та багатогранну
особистість.
Присутні ще раз переконались в
унікальності цієї людини, її життєвих принципів.
Бажаємо Людмилі Валентинівні нових досягнень, творчих злетів, хай вам посміхається поетична зоря.
Бажаючих ознайомитись із поезією Людмили Вербовської запрошуємо до бібліотеки
.
Солодощі цвіту
Життя – це пізнання довіку,
Тоді і грози не страшні,
В пізнанні – солодощі цвіту.
І аромати запашні.
Коли любить його глибинно,
Не поверхнево,
через раз,
Це кожен зрозуміть
повинен,
Й кувать трудом щасливий час.
Проторювать
шляхи, дороги,
Любити власне ремесло,
Й не наставлять слабкому роги,
Щоб в вир незгод не занесло.
Тоді й свій хист розкрить скоріше,
Не марнувать даремно час,
Щоб не вважать когось дурнішим –
Нехай проторює до нас.
Можливо, кожному своє,
Відведено у цьому світі.
І знівечене кимсь
фойе.
Треба наповнить тоном світлим.
Учитись треба все життя,
Не тільки в молодому віці,
В навчанні, межі без кінця,
В пізнанні – солодощі цвіту.
Немає коментарів:
Дописати коментар