«Лебединий вік та журавлиний крик»…
… Артист, художник
з голови до ніг,
Він сміхом
потрясав притихлу залу,
Скорботою будив
юрбу опалу
І слово, як
алмаз, беріг.
Блажен народ, що
мав такого сина,
Там, де його
терниста путь ішла,
З нових квіток
і колосків звила
Вінець йому
безсмертний рідна Україна.
М.
Рильський
Ім’ям видатного актора, драматурга, режисера, пісенника, щирого
українця названо місто на мапі України – Кропивницький!
Марко Лукич
Кропивницький -- видатний драматург і
режисер, керівник й організатор театральних труп, композитор, музикант, поет,
актор. Його називають батьком українського театру, і це визначення у повній
мірі віддзеркалює багатогранну натуру творця і людини. Мистецький шлях Кропивницького є прикладом високого професіоналізму,
громадянського подвигу і самовідданого служіння
національному культурному відродженню.
На жаль, багато
чого з життя Марка Лукича нині позабуте, а дещо
наразі просто невідоме. Його життя --- наче горіння: він нестримно
палав, і хотів, щоб полум’яніли інші.
З метою вивчення
та популяризації творчості класика
української літератури його біографії, 21 червня в приміщенні Смолінського ДЮЦу
пройшов вечір «Батько українського
театру» присвячений життю та творчості Марка Лукича Кропивницького. В програму
включена міні-вистава з драми «Доки
сонце зійде, роса очі виїсть».
Захід організовано за ініціативи Наталії Сизранової – бібліотекаря Смолінської
бібліотеки №1, в рамках обласного конкурсу «Читаємо Марка Кропивницького».
Ведучі вечора: Наталія Сизранова, Наталія Васильєва, Катерина Яковлєва
повернули глядачів у 18 століття, коли 10 травня 1840 року в старовинному селі Бежбайраки Бобринецького
повіту Херсонської губернії народився Марко Лукич Кропивницький.
Його дитячі роки були не такими вже й
легкими. Коли Маркові було 5 років, мати взяла меншого сина Володю, сіла в
бричку – і поїхала світ заочі з молодим гусаром. Лишився батько з Марком та
старшенькою Ганною.Гадав батько, що мачуха зможе дати дітям раду, зійшовся, але
вона виявилася п’яничкою. Став і батько зазирати до чарки. Отак і росли Марко з
сестрою Ганною – забуті батьком і затуркані мачухою. Довелося малому Маркові
роками бути на побігеньках у панів, до яких віддав його батько «в науку»…
Цікаві розповіді з дитячого, юнацького
та зрілого життя М. Кропивницького доповнювались показом документальних
фотографій, відео, музичним супроводом та голосом з-за куліс.
Той
шлях простого хлопця з низів до визнання, до вершин театрального
мистецтва може стати прикладом для сучасної молоді. Він став батьком українського
театру без протеже, без взяток, лише завдяки своїй наполегливості,
працелюбству, любові до життя.
Вірші Марка Кропивницького «Де ти
бродиш, моя доле?», «Ой у саду на вишеньці» читали Діма Даценко і Таня Васильєва.
Українські народні пісні на вірші Тараса Шевченка «Думи мої, думи»,
«Тече вода з під явору» виконала Катерина Рябчун, музичний супровід – Тамари
Миколаївни Рябчун.
В підготовці та проведенні цього повноцінного заходу були задіяні члени
Клубу за інтересами «Чисте джерело поезії», Смолінська школа естетичного виховання, зокрема її
керівник Рябчун Тамара Миколаївна та учениця школи Катя
Рябчун.
Велика подяка начальнику Смолінського
СМСЧ-17 Фролову Олександру Сергійовичу за наданий проектор.
Дійові особи та виконавці міні-сценки «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»:
Оксана --- Оксана Тарас,
Соломія --- Ліля Киркач,
Текля ------ Тетяна Уткіна -- учасниці гурту «Десонанс»
Смолінського БК.
Звукооператор – Олександр Васильєв та
відеооператор – Тетяна Васильєва.
Волонтери: Микола Кавун, Сергій Сизранов, Анна
Бащуцька, відео та фото зйомки - Сергій Пушкарьов, Тетяна
Багой.
Ми вдячні всім хто прийшов на захід та підтримав нас.
