Година корисних порад

Ярмарок ідей для вашої грядки.

  Від генерала і до рядового, від президента і до малої дитини, всі ми любимо працювати на землі. Хтось плекає на клумбі квіти, хтось захоплюється малиною, а хтось, взагалі, на 5-ти сотках умудряється вирощувати все. Скільки людей стільки й уподобань, одні вже стали «асами»  у вирощуванні якоїсь певної культури, а хтось ще тільки починає вивчати секрети  городніх справ.

   На заняття до «Школи комп’ютерної майстерності»  ходять люди старшого віку. І я помітила, що найчастіше розмова у них іде про те, коли потрібно висаджувати певну  культуру, як її вирощувати, як захищати від шкідників  і т.д. 

    На перший погляд вирощувати овочі, фрукти чи ягоди не так вже й важко, знай собі саджай в землю насіння, а потім збирай урожай. Та насправді, з з моменту посіву і збирання перших плодів необхідно добре попрацювати.  Необхідно знати в яку пору висаджувати саджанці, як доглядати за ними, які процедури варто виконати, щоб можна було зібрати гарний урожай, з якими шкідниками доведеться боротися в процесі росту рослини…

Це підштовхнуло мене до думки провести захід на якому б мої «учні»  мали змогу поділитися власними секретами роботи на присадибних ділянках.

    Так у нас пройшла година корисних порад «Ярмарок ідей для вашої грядки».

У кожного були свої секрети, кожен мав що показати і розповісти, адже працюють на землі вже не один рік. Так, наприклад. Наталія Жежель розповіла про вирощування  кімнатних квітів.  Переглянули сторінки сайтів «Дача»,   «Секрети Садовода» - корисні поради про сад, город, дачу. Скажу одразу – не всі поради прийшлись по душі нашим співрозмовникам. Наприклад, щоб зекономити посадкову площу грядки рекомендували вирощувати кабачки  у мішках. Ця порада викликала суперечливі докази «за» і «проти».

А от Іван Іванович Діордіца вже не один рік займається вирощуванням елітних сортів винограду. Він годинами може розповідати про цю культуру.

По завершенні заходу Іван Іванович поділився  саджанцями  винограду, щоб сонячною ягодою могли поласувати й інші. 

Так користувачі «Школи комп’ютерної  майстерності» поєднали вивчення  ПК  з ще однією улюбленою справою – садівництвом. 

Світле свято Великодня.

    На столі духмяна паска,

        А круг неї крашанки.

        Уділи нам, Боже, ласки

        На всі дні, на всі віки!

        Не мала у нас родина,

        Та молитва всіх єдна.

        Хай розквітне Україна

        Як в погожі дні весна.

Чудової весняної пори до нас приходить Великдень.

Великдень – одне з найбільших християнських свят.

В Україні його святкують з Х століття. Свято пов`язане з воскресінням Ісуса Христа,тому й має назву Великий день, або Великдень.

Всі люди ретельно готуються до свята. В храмах відбуваються  святкові богослужіння, а потім всі ходять в гості. Це також велике родинне свято. Люди обмінюються пасочками, пасхальними писанками.

  Напередодні пасхальних свят  в Смолінській бібліотеці №1  пройшов  захід  «Світле свято Великодня ».    Учасниками свята стали учні Смолінського НВО.

 Ведучі розповіли про  історію писанкарства в Україні, символікою знаків і кольорів.  За народним повір’ям кожен день  перед Пасхою мав своє символічне  призначення, з яким у віршованій формі  познайомили нас учні 5-В  класу. Окрасою  заходу став виступ Смолінського протоієрея Олександра. Який  розповів про невідомі нам сторінки  історії  свята Великодня, традиції святкування та значення  цього Великого Дня в нашому житті.   Його розповідь  з великою увагою та захопленням слухали всі присутні. Дійсно нам не вистачає таких грамотних і довірливих бесід про духовні таїнства.

        Вперше для  нас,  під гітару були виконані пісні «Писанка» та  «Христос Воскрес» у виконанні Світлани Шерстюкової.  Душевним відкриттям  стали вірші наших  поетів-аматорів Демьянець Лариси Петрівни та Тетяни Іванівни Чміль. Поєднавши прості слова вони,  ніби,  виткали  полотно  духовності.   Кожен із нас у   пошуку відповіді на одвічні питання : для чого ми живемо на цій Землі, кохаємо, страждаємо, досягаєм успіху і падаєм вниз?

 Їх вірші – це розмова душі з Богом, яка шукає своє місце у  Всесвіті.

   То, що ж таке Великдень?  Той день, коли Ісус Христос пролив свою кров за наше спасіння  і завдяки великому диву воскрес , стали називати Великим Днем. Звідси і Великдень.

     Кожен, хто має у серці хоч краплину віри чи надії, очищається від скверни гріхів, очищає душу і тіло, йде до храму Божого проголосити молитву, воздати  славу Богові, попросити здоров’я, сили, чистих помислів і віри.

  Великдень – це великий день весняного оновлення, свято, що очищає  людей робить їх добрими та чуйними.  Щоб Великодня діждати , потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Тож посміхніться один одному і залиште у себе  в душі тільки добрі почуття.

 Та не забудьте в цей день  про слабшого за вас, про тих у кого нема на столі тих наїдків, що лежать у вашому кошику. Будьте добрими, благочестивими, щедрими, скромними.

   Зичимо всім миру, любові, достатку.радісних Великодніх свят і смачної паски!

    Також для користувачів бібліотеки  функціонує книжково-ілюстративний стенд  «Зі святом Пасхи!». Тут всі бажаючі можуть зробити селфі чи переглянути літературу з даної тематики. Багатьох привертає увагу пасхальне деревце, що «виросло» біля стенду. Особливо подобається  пташине гніздо  в якому пташки пильно охороняють маленькі яйця.

    

Про що співає Земля.

  Всесвіт замішано на контрастах, на єдності протилежностей, верх-низ, ранок-вечір, чорне-біле, любов і ненависть, добро і зло…  І душі наші теж  підкорюються цьому одвічному закону. Сьогодні ми радіємо, завтра сумуємо, сьогодні ми переможці, завтра переможені… для всього є пора і пара.  І лише у Землі пари немає, вона єдина і неповторна…  А ось пісні у неї різні, тому, що співає вона нашими голосами, ми ці пісні складаємо. Своїм життям, своїм ставленням і  до землі,  і до життя, а вони у нас теж різні.  Одна розумна людина сказала, що у кожної історії , кожної події є, як мінімум, дві дійові особи, і відповідно, оцінка цієї події – різна. Іноді діаметрально протилежна.  І я вам сьогодні це доведу на літературно-поетичних прикладах. Отже, про що співає Земля навесні?  Ця тема розглядалася на засіданні Клубу поезії у квітні.

Пам’ятаю дні дитячих літ:
Ще маленьким вчила мене мати
Крихту хліба, кожну п’ядь землі
Свято берегти і шанувати.

Глибоко корінням в землю вріс,
І по ній упевнено, не потай,

Не згинаюсь – йду на повен зріст,
Годувальниці-землі господар.

Хліб пухкий в світлиці на столі,
А де хліб, там і у будні свято,
Силу беремо ми від землі,
Землю бережем, неначе матір.

              (Віктор Геращенко)

Кто сказал: "Все сгорело дотла"?
Больше в землю не бросите семя.
Кто сказал, что земля умерла?
Нет, она затаилась на время.

Материнство не взять у земли,
Не отнять, как не вычерпать моря.
Кто поверил, что землю сожгли?
Нет, она почернела от горя.

Как разрезы траншеи легли,
И воронки, как раны зияют,
Обнаженные нервы земли
Неземное страдание знают.

Она вынесет все, переждет.
Не записывай землю в калеки.
Кто сказал, что земля не поет,
Что она замолчала навеки?

Нет, звенит она, стоны глуша,
Изо всех своих ран, из отдушин,
Ведь земля - это наша душа,
Сапогами не вытоптать душу.
Кто поверил, что землю сожгли?
Нет, она затаилась на время.

       (В.Высоцкий)