Поезія! Скільки слів сказаних з душею, скільки зворушливих почуттів вкладених у фрази, скільки хвилюючих сердець, прискорено стукали під чарівність рими! Талант! Він стосується всіх куточків нашої душі, навіть найпотаємніших, він ллється творчістю по венах поетів і дарує нам радість кожного дня! Вітаємо з професійним святом всіх письменників і поетів і бажаємо вам чуйності і тонкощі в вашій праці! Нехай ваші думки течуть повноводною рікою по повсякденності і доносять світові таїнство краси звичайних слів! Нехай ваш талант горить ясно, як факел в ночі, нехай ваша муза буде вам вірною, нехай ваші вірші будуть увічнені пам'яттю вдячних читачів! Бажаємо вам знаходити натхнення в самому простому і нехитрому і отримувати неймовірне задоволення від власних робіт! Поетичного вам зльоту вище хмар!

 

Булінг: міфи та реальність

Життя ставить все нові і нові  випробовування як перед дорослими так і перед  дітьми. І як би ми не хотіли приховати   свої проблеми,  врешті решт вони стануть явними. А деякі з них взагалі краще вирішувати на  самому початку їх виникнення.

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. З метою попередження боулінгу, його  припинення Бібліотекарі КЗ «Публічної бібліотеки Смолінської селищної ради» провели заходи  «Булінг: міфи та реальність» в Смолінському ліцеї №2 (старша ланка) та Якимівському ліцеї.

Під терміном "булінг",  бібліотекарі КЗ «Публічної  бібліотеки  Смолінської селищної ради» пояснили дітям як  агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження. З метою  протидії булінгу були проведені  ігри – вправи для розвитку емоційного  інтелекту дітей. Командну  гру  для розвитку емпатії та емоційного інтелекту. Діти подивилися та обговорили два мультфільми  по темі. Дали відповіді на запитання Анкети.

Підводячи підсумок нагадаємо: не потрібно соромитися зізнатися у виникненні ситуації булінгу.  Найкраще сказати про це дорослим, яким ви довіряєте. Пам’ятайте, що коли кривдника не зупинити, можуть постраждати інші.

     Клас – це маленька  сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, що б у вашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я.  а ваш клас – це ще й частинка великої сім’ї ліцею.  Ми переконані , що кожен із вас прагне, щоб ваша школа стала територією Добра.  Тому пам’ятайте золоте правило: «Усе, що хочете аби робили вам люди, те робіть їм і ви»

  Такі заходи допомагають розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

  Дякуємо керівникам, педагогам, бібліотекарям  закладів освіти та дітям за активну участь в проведенні заходу.

      

 

Історична постать -ІВАН МАЗЕПА

20 березня 1639 року народився Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, меценат, гетьман України.

В історії України Мазепа – постать, навколо якої майже три століття точаться гострі суперечки, схрещуються різні, часто полярні думки. Захоплення, різне неприйняття, замовчування – щонайменше такий діапазон суджень про нього. І на те є підстави. Що спонукало Івана Мазепу перейти від одного правителя до іншого? Яке його місце серед українських гетьманів? Чому улюбленець Петра І, удостоєний небувалих царських щедрот, став його заклятим ворогом?

Відповіді на ці та інші питання вже протягом 3-х століть намагаються дати історики та політологи різних країн світу.

Книжок, присвячених життю, політичній і культурній діяльності гетьмана України Івана Мазепи, написано багато.

Тим, хто цікавиться історією, пропоную переглянути деякі з них.

 

 

Тарас Шевченко: живий свідок і наш сучасник

На початку весни ми вшановуємо Великого Кобзаря, світоча українського народу Тараса Шевченка. 9 березня минає 209-а річниця від його дня народження, а 10 березня – 157-і роковини від його смерті смерті. 
Ці дві дати – світла і трагічна – в уяві кожного справжнього українця вплітаються у вінок щирої синівської любові до нашого духовного батька, який поклав власне життя на вівтар служіння своєму народові, його захисту і возвеличення. Глибинним змістом сповнене знамените кредо поета, котре і нині не втрачає своєї актуальності:
Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.

   В нашій бібліотеці до цієї дати оформлено книжкову виставку «Шевченко – невмируща сила генія». Тут представлені , як літературні твори Т.Шевченка, так і книги про його біографію та творчість.

Для молодших користувачів пропонуємо відео вікторину «Вікторина про Шевченка».
Тарас Шевченко став знаковою особистістю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя. Саме тому навіть через віки не міліє, а прибуває джерело людської шани та поваги до нього.
В особі Великого Кобзаря маємо не просто геніального поета, а незрівнянно більше – Пророка і Месію. Слово поета не втрачало своєї актуальності ні в чорні роки царизму, ні за часів культу особи та застою. Злободенно звучать пекучі Шевченкові вірші і нині. Тарас, мов живий свідок і наш сучасник, вчить, дорікає, попереджує, кличе…
То ж щодня і щомиті своїм життям, своїми думками і діями рівняймось на Його життя.

 

Олег Васильович Буцень -

(1923-1966)

Народився 4 березня 1923 року

Олег Буцень народився 1923 року в Києві. Дитинство його пройшло у веселих розвагах і цікавих походах. Хлопчик захоплювався моделюванням літаків, робив радіоприймачі, любив малювати і, звісно, зачитувався книжками. Мандруючи стежками рідного краю, він мріяв про подорожі — не менш як у джунглі Африки чи на Південний полюс. „Та не так часто діється, як в дитинстві мріється”, — любив повторювати в зрілому віці Олег Васильович. Тільки закінчив десятирічку, як почалася війна. Усі мрії дитинства змінилися на шинель і гвинтівку. Після закінчення Тбіліського авіаційного училища юнак воював на фронтах Вітчизняної війни аж до Дня Перемоги. Демобілізувавшись, він вступив на філологічний факультет Київського університету. Після його закінчення працював учителем української мови і літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім — у дитячій редакції Українського радіо, у видавництві „Веселка”.

Олег Буцень ще з дитинства писав вірші. Постійні зустрічі з дитячою аудиторією спонукали його писати для дітей. Це були здебільшого оповідання і казки.

Письменник любив ділитися з друзями своїми планами, спостереженнями. „Знаєте, — розказував він, — був нещодавно в лісі. Лежу під сосною, на небо дивлюся, замислився. Раптом: кап, кап... Що за дивина? Небо як вимите, ані хмаринки. А тут дощ! Приглядаюся — аж то мурахи капають! Поспішають, бач, до хати, поки сонце не сіло. Без парашутів стрибають. Напишу...” І написав оповідання „Наше відкриття”.

Багато відкриттів зміг би ще зробити Олег Буцень, та важка недуга передчасно зламала його. Відійшов письменник за святу межу, залишивши нам свої твори. Його оповідання та казки ввійшли у книги „З ранку до вечора”, „Не варто ображатись”, „Так чи не так?” та інші.

 

 

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПИСЬМЕННИКА

 

В багатьох країнах світу 3 березня щорічно відзначають Всесвітній день письменника – професійне свято літераторів. Його відзначають усі, хто хоч якимось чином відчуває причетність до безмежного всесвіту СЛОВА, ПІСЕМНОСТІ та ЛІТЕРАТУРИ, тобто не лише майстри слова, а і журналісти, історики та блогери, бібліотекарі та ЧИТАЧІ.

Роль письменника в суспільстві надзвичайно важлива.

Письменник -- це очі, думки та совість нації. Чесність, спроможність хоробро дивитися у вічі дійсності і відкрито говорити правду, являють справжнього письменника .

Доля українських письменників, української літератури -- це доля України. Важко знайти в світовій історії аналогію, щоб жива мова, мова великого народу, якою говорили і творили українські письменники, систематично заборонялася й переслідувалась спеціальними державними вердиктами і актами.

Україні є ким пишатися. Та когорта талановитих митців зуміла вистояти, а сучасні письменники, ідучи в ногу з часом, пильно спостерігаючи за історичними подіями, залишають свій слід в літературі для прийдешніх поколінь.

 

 

Архип Тесленко – трагічна доля

Архип Тесленко — одна з найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, — і прожив коротке життя: усього-то 29 років. А ще й тому, що в силу багатьох об'єктивних і суб'єктивних причин письменник обрав трагічне відтворення дійсності. На початку XX століття в своїй творчості він прагнув художньо описати процеси, що відбувалися на селі, і відображав у своїх творах стихійний, традиційний наймитський протест проти куркульства і дрібного чиновництва. В нових умовах визвольного руху письменник виступив у руслі революційної демократії, хоч пошуки ідеалу давалися нелегко. В нескінченних сутичках з соціальною дійсністю, що кінчалися для нього, як правило, поразкою,Тесленко дедалі частіше схилявся до думки про страчене життя як протест проти цієї дійсності. Така філософія — наслідок життєвої практики саме наймитського прошарку українського села, який не мав перспективи, представники якого в переважній більшості були приречені на жалюгідне існування, і лише окремі ставали на шлях свідомої боротьби.

Класовий конфлікт між багатством і бідністю поглиблювався. Політичні сили фіксували його, але радикальних шляхів виходу із становища не пропонували. До того ж сільська глибинка була відрізана від центрів. А політичною неграмотністю селян вміло користувалися заможні верстви і сільська старшина.Тесленко бере участь у революційних подіях на Лохвиччині. В поліцейських паперах його характеризують як людину крайніх поглядів. Він вірив у неминучість демократичних перетворень, боровся проти чорносотенства, не поділяв поглядів лібералів-народників.

 

 

Колодія зустрічаймо - весну величаймо! 

Масляна, масляна
Масличком помащена
Приходь раненько
Зустрінемо тебе добренько
Вареничком, сиром, масельцем
Та рум'яненьким млинцем.

Неможливо уявити собі завершення зими без масляного тижня зі смачними млинцями та розвагами.  

Творча святкова атмосфера заповнила  залу КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради» Саме сюди   завітало свято Масляної. Ми, українці, народ волелюбний, працьювитий, співучий - вміємо працювати і шанувати народні традиції. Щоб виховувати у молодого покоління любов до свого народу,своєї держави,потрібно вивчати історію свого народу,його звичаї,традиції.

На заході ведучі розповіли присутнім історію виникнення Масниці та познайомили з прикметами, що її супроводжують. Діти уважно слухали про народні традиції святкування Масляної в Україні, відомі приказки та прислів’я.

Але просто сидіти та слухати малеча не звикла, тому всім було запропоновано пограти в гру «Закінчи прислів’я» та пригадали весняні загадки, дружно закликали до себе Масляну, весело водили хоровод «Подоляночка», закликали для себе щастя, В «Майстерні художника» малювали веселого Млинця. Не обійшлося і без веселих конкурсів «Хто як їсть, то й так і навчається»,, змагань на силу, спритність - ампреслінг, віджимались від  підлоги .Розгадували вікторину.  

З книжкової виставки можна було дізнатись безліч рецептів української кухні.

     Закінчилась бібліотечна "Масляна" смакуванням млинців з медом та малиновим варенням до  чаю. Ну і як гогдиться спалили опудало. Всі присутні отримали справжню насолоду від такого цікавого, пізнавального і веселого свята.

Гостями свята були учні 4-Б класу Смолінського ліцею №2 (молодша ланка)  

    Захід провели: директор бібліотеки – Наталія Сизранова, бібліотекарі Сніжана Герасименко та Євгенія Кацун.

Ми, українці, народ волелюбний, працьювитий, співучий - вміємо працювати і шанувати народні традиції. Щоб виховувати у молодого покоління любов до свого народу,своєї держави,потрібно вивчати історію свого народу,його звичаї,традиції. Саме для цього в бібліотеці і проводяться такі свята.

  Вивчаймо нашу  історію та культуру!

Святкуймо наші рідні веселі свята!

 

 

ІСТОРІЯ ТА ЛЕГЕНДИ РІДНОГО КРАЮ

Наш край багатий своєю історією, унікальною природою та цікавими легендами.  Ми можемо жити поряд із цими незвіданими загадковими  предметами, явищами  і не знати про це.

Батьківщина для кожного з нас бере початок від тепла рідної домівки, тихої материнської пісні, чистої рідної мови, неповторної природи. Та щоб по справжньому любити свій рідний край , його потрібно добре знати.

Так, як сказав поет Микола Упеник:

Коли беру літопис краю,

Який творили земляки,

Я ніби знов перегортаю

Твоєї слави сторінки.

«Історія та легенди рідного краю», таку назву мав краєзнавчий захід, що відкрив лише одну сторінку із унікального скарбу нашого краю.

Для більшості з нас «!Каскади», що біля села Злинка  – це місце для відпочинку. Та це урочище цікаве з багатьох точок зору: географічної, геолого-мінералогічної. Унікальність каскадів полягає в  наявності  на їх території великої кількості зникаючих, рідкісних видів рослин та тварин. І десь саме тут татари ще в XVI столітті заховали золото. Багато хто його шукав та за однією з легенд його знайшли брати бідняки Соловйови.

 Науковці схиляються до думки про те, що саме наші каскади таємниче, зручне , привабливе, святе місце було колись  ні чим іншим , а святилищем давніх скіфів.

   А чи знаєте ви, чому річка Синюха має таку назву? Річка Синюха вважається однією з найчистіших річок на території України. Легенда про її назву, Синюху-козацьку берегиню, сягає в сиву давнину. Коли наші козаки відважно захищали свою землю від татар.

   А ще містична історія про Чорний ліс та Чорне озеро де до цього часу не змогли виміряти глибину, де люди втрачають   орієнтацію та свідомість  без всякої причини.

Про ці та інші цікаві історії  та містичні легенди нашого краю дізналися учні 8-А, 8-Б та 10 класу Смолінського ліцею №1. Про це їм розповіли бібліотекарі КЗ Публічної бібліотеки Смолінської селищної ради: Сніжана Герасименко та Євгенія Кацун.

   

Якщо ви хочете відкрити вікно у багатий та цікавий світ нашого краю  - завітайте до нашої бібліотеки ми  завжди раді будемо допомогти в пошуку інформації.