Щороку 19 лютого українці відзначають День Державного Герба України.

Наша держава має 3 офіційні символи – Державний Герб, Державний Прапор та Державний Гімн. Саме вони є уособленням українського народу, його культури та звичаїв.

День Державного Герба України – це національне українське свято, яке пов’язане з боротьбою за незалежність.

Цікавий факт.

Найбільший тризуб знаходиться на території Івано-Франківської області. Його виклав один із воїнів УПА на місці боїв повстанської армії із загонами НКВС. Гербу, який викладено з білого гірського каменю, вже понад 70 років.

Тризуб – це відголос історії нашої нації та символ боротьби за суверенітет нашої Держави. Кожен патріот та свідомий українець схиляє голову перед гербом своєї країни. Тим самим він схиляє голову перед своїми пращурами, які брали участь в розбудові нашої країни та відстоювали її самобутність і незалежність.

 

 

Від серця до серця хай лине добро

17 лютого - Міжнародний день спонтанного прояву доброти. Це свято має нетривалу історію. Його поява пов’язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об’єднати людей під гаслами доброти - незалежно від їх громадянства, віросповідання і національної приналежності. Суть свята полягає в безкорисливому прояві доброти.

  Цього дня бібліотекарі «Публічної бібліотеки Смолінської селищної ради»  Євгенія  Кацун   та Сніжана Герасименко виготовили паперові квіти та провели вуличну акцію «Від серця до серця хай лине добро». Перехожі, яких вітали із святом та дарували квіточки були розчулені та радісні від такої спонтанної уваги до них.

В приміщенні бібліотеки дарували насіння своїм користувачам та  цікаву книжечку  дівчинці.

  Повірте, це так приємно дарувати людям радість. Тож  не соромтесь своїх почуттів.

 День спонтанного прояву доброти – це підстава згадати про істинні цінності нашого життя: співчуття, щирість, щедрість, милосердя. Пам’ятайте! Доброта – це дар, який породжує радість, щастя та любов.

 

 

ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ - АВТОР

ПЕРШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ОПЕРИ

“ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ”

Семен Степанович Гулак-Артемовський народився 16 лютого 1813 року в Городищі на території теперішньої Черкаської області, помер у віці 60 років 17 квітня 1873 року у Москві. Легендарний український композитор, співак, драматург, драматичний артист, автор музики і тексту першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”. Головне досягнення Степана Гулака-Артемовського - створення у 1863 р. першої української національної опери “Запорожець за Дунаєм”, яка стала світовим шедевром, що виконується більш як 150 років у провідних театрах світу, адже українська мова вважається однією з наймилозвучніших у світі, при поєднанні її з музикою народжуються творіння, що зберігають актуальність протягом багатьох століть. Саме в рамках “Запорожця за Дунаєм” вперше українські народні пісні прозвучали зі знаменитих світових оперних сцен. Арії та дуети з цієї комічної опери досі популярні у виконавців, і в 21 столітті вона входить до репертуару багатьох театрів. Завдяки старанням композитора вдалося зберегти і донести до вдячних сучасників багато творів української народної творчості. Заслугою композитора, зокрема, є те, що вдалося вберегти від забуття пісню “Ой на горі та й женці жнуть”. Музичні критики єдині в думці, що написання композитором опери є втіленням величезної любові до своєї Батьківщини, українського народу і його мистецтва, яка жила в серці творця, навіть коли сам він перебував далеко від рідних місць. Гулака-Артемовського можна назвати особистістю у всіх відносинах нетиповою. Сучасники розповідають, що композитор був людиною дуже обдарованою. У нього не тільки був божественної краси голос (тембр бас-баритон) і композиторський талант, але й пристрасть до малювання. Як художник Гулак-Артемовський захоплювався написанням картин-мініатюр. Крім іншого, він займався лікуванням хворих за допомогою методів нетрадиційної медицини, не вимагаючи за це ніякої плати. Є дані, що композитор міг за день приймати близько 30-40 пацієнтів.

Цікаве про Гулака-Артемовського.

- Предки відомого композитора належали до стародавнього козацькому роду, який осів у містечку Городище (нині територія Черкаської області). Історичні джерела кажуть, що ще з 18 століття хутором Гулаківщина володів Патрикій Гулак-Артемовський, його нащадки були священнослужителями;

- рідний брат батька відомого композитора історії української культури також добре відомий. Петро Гулак-Артемовський, який був професором Харківського університету, є засновником жанру байки в українській літературі. Його байка «Пан та Собака» - сатира на кріпосницький лад - протягом тривалого часу входить до шкільної програми з літератури;

-добре знав композитор Тараса Шевченка. Згідно з однією з версій, зустрілися творчі люди в будинку поета Нестора Кукольника і зберігали близькі дружні стосунки протягом тривалого часу. У період перебування великого поета у засланні композитор всіляко його підтримував, відому пісню “Стоїть явір над водою” Гулак-Артемовський присвятив Шевченку;

Об'єднувала творчих людей, різниця у віці в яких становила менше року, безмежна любов до України. Шевченко високо цінував співочий талант Гулака-Артемовського.

- вперше постановка опери “Запорожець за Дунаєм” показана глядачам 18 квітня 1863 року у Маріїнському театрі Петербурга. На прем'єрі партію Карася співав сам Гулак-Артемовський. Незабаром постановка твору була заборонена на 20 років. Згідно з однією з версій, композитора звинуватили в банальному плагіаті, порівнявши твір з “Викраденням із сералю” Моцарта;

- найвідоміша опера не є творчим дебютом композитора, за 10 років до її написання він створив дивертисмент “Українське весілля” і водевіль “Ніч напередодні Іванова дня”.

(за матеріалами інтернету)

 

Афганістан: подвиг, біль, пам’ять…

«Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

15 лютого – день вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

  34 роки тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація   , участь у якій взяли 160375 військовослужбовців – вихідців з України, 3360 з яких – загинули, 72 – пропали безвісти, 3560 – стали інвалідами. Згодом війну в Афганістані керівництво тодішнього СРСР визнало політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі. 

Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків.

             

До цієї дати працівники КЗ «Публічної бібліотеки Смолінської селищної ради» провели героїко – патріотичну годину  «Ті спогади, то вічна серця біль» в Смолінському ліцеї №1 для учнів 9 класу , класний керівник Міліщук Світлана Анатоліївна.  

   Під час заходу присутні ознайомилися з маштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані,   вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.

Захід супроводжували вірші про афганську війну.

 

 

 

«У саду і на городі стане бібліотека у пригоді!»

Не так давно  в «Публічній бібліотеці Смолінської селищної ради» стартувала акція «Насіннева бібліотека» в якій ми пропонували всім бажаючим поділитися  насінням різних овочів чи квітів з іншими любителями присадибних  ділянок.

З великою вдячністю представляємо сім’ю Погонець Петра Девонтійовича та Таїсії Антонівни. Вони першими відгукнулися на заклик акції та  щедро поділилися насінням томатів та перцю солодкого.

Для зручності ми пофасували насіння в пакетики.

А  10 лютого ми побувала в  бібліотеці села Березівка   де провела акцію обміну насінням з мешканцями села. Присутні мали змогу переглянути літературу з городництва та вибрати насіння за своїм бажанням. Вони були дуже вдячні та  здивовані, що серед нас живуть люди, які готові поділитися здобутками своєї праці з іншими.

  Для вимушено переміщених   наша бібліотека буде проводити акцію доброчинності з 13 по 17  лютого. Ми готові поділитися насінням з усіма вами!

Тож хай   у саду і на городі стане бібліотека у пригоді!

 

«Ми одна спортивна сім’я»

                               

Спорт виховує в людині наполегливість, витримку, силу духу і здоров’я, І в першу чергу перемога в спорті залежить від згуртованості і підготовки команди. А команда в свою чергу – це хороші друзі.

Тож учні 4-Б класу (класний керівник Тірошко Любов Володимирівна) Смолінського ліцею №2 (початкова ланка) у спортивно-розважальному шоу «Ми одна спортивна сім’я» показали свої кращі вміння з прицільного кидання м’яча в корзину,  Гра «Зроби крок – назви ім’я» вимагала високої ерудованості,  А неабияких акробатичних здібностей довелось показати  у грі Твійстеп». Змагання «Кенгуру» було хоч і важким, але веселим.

 Діти в черговий раз переконалися, що спорт це цікаво, корисно і весело.

 Фахівці проводили багато експериментів, і було доведено, що спорт навіть для хворих людей, не несе в собі ніякої шкоди. Для того що б батьки конкретніше в цьому переконалися психологи підготували багато доказів цьому, і поради про заняття тим чи іншим спортом. Застосовуйте поради на практиці і ваша дитина, і ви досягнете багато чого в житті.

 Цей захід КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради»  провела в рамках Всеукраїнського тижня «Здоров’я дітей – здоров’я нації».

Працівники бібліотеки дякують вихованцям та педагогічному колективу (зокрема Тірощко Любов Володимирівні та Тараненко Олені Василівні) Смолінського  ліцею №2  за спільно проведений захід.

 

 

                        І знову до бібліотеки прийшли з подарунком!

До постійно діючої доброчинної акції «Подаруй бібліотеці книгу» приєдналася учениця 7 класу Чепок Діана Вікторівна .

Ми щиро вдячні за небайдуже ставлення до книги до нашої бібліотеки.

Адже хто читає той більше знає. А знання, як відомо , в торбині за спиною не носити. Знання це найцінніший скарб, який збагачує людину мудрістю та веде до професійних вершин.

Тож приєднуйтесь і ви до кола наших друзів, які подарували книги для читачів бібліотеки!