Щирі дитячі привітання.

Повертайтеся, будь ласка, живими

 

День Збройних сил України відзначається щорічно 6 грудня. Це свято завжди відзначалося з гордістю та пошаною, але у 2022 році під час повномасштабної війни його важливість зросла ще більше. ЗСУ - це меч і щит України, наша опора і захист. Найкращі сини і дочки України борються в Збройних силах за незалежність і свободу своєї Батьківщини.

Учні Смолінського ліцею 2 приєдналися до привітань, та написали захисникам листи, намалювали малюнки, виготовили ляльки- мотанки, браслети - обереги і передали нашим захисникам.

 

 

Українська хустка об’єднує жіночі покоління і передається як родинна цінність від матері до доньки для збереження українських традицій.

Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це — невід’ємна частина української культурної спадщини.

Дивовижні, неповторні, з фантастичними квітами та казковими візерунками, делікатними сюжетами та неймовірною кольоровою гамою. Вони усміхаються мальвами та підморгують таємничими орнаментами. Хустка – це і вузлик з вечерею для хрещених батьків й подарунок нареченому. Хустка на спеченій хлібині, на дитячій колисці… На щодень і на урочисті події, для першого побачення і для родинного свята.

Відчиняю скриню, ну а там хустки.

Згорнуті учетверо мамині роки.

І бабусі свято в кожній із хусток.

Майорить віночок з листя і квіток.

Відчиняю скриню - пахне нафталін.

Дивиться минуле із усіх сторін.

У куточку - юпка, поруч - сорочки.

В рукавах васИльки, сині квіточки.

Хусточка на будень сіра і легка.

На свята біленька тонка і м"яка.

Хусточко тернова, скільки в тобі мрій.

Стрижечка осіння з смутку і надій.

Бачу, як світанки листям замело.

Бачу, як матуся запина чоло.

Як зоря ранкова в хусточці блищить.

Як вода прозора по каймі біжить.

І хустина в поле біла - на жнива.

Пам"ять, як промінчик вранці ожива.

Хусточку до серця ніжно пригорну

І свої печалі вчетверо згорну.

Galina Potoplyak

 

 

5 грудня – Всесвітній день волонтерів

Це свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10  грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів. Волонтерство закладено в генетичному коді українців. Багата традиціями культура нашого народу завжди давала настанови щодо способу життя в українському суспільстві, звичаї ставали законами, якими люди керувались щодня. Одним з них було побратимство — духовне споріднення та взаємодопомога, що забезпечувало допомогу у скрутну годину. Вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках ХХ століття. Після Першої світової війни, у 1920  році у Франції, під Страсбургом, був реалізований перший волонтерський проєкт за участю німецької та французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в місцях найбільш запеклих боїв між німецькими та французькими військами. Пізніше цю естафету підхопила Індія і рух поширився світом. У 1987  році у світі налічувалося 80 мільйонів волонтерів, на початок ХХІ століття — понад 100 мільйонів. Найбільш потужний сплеск українського волонтерства відбувся у 2014  році,  . Люди жертвували усім: часом, грішми, часто здоров’ям і життям. Волонтери добровольцями йшли на фронт, збирали допомогу, везли на передову все, що могли, починаючи зі шкарпеток і закінчуючи тепловізорами, приймали біженців, здавали кров пораненим, знаходили потрібні ліки, плели маскувальні сітки й готували вареники та борщові набори. З початком повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022  року волонтерських рух в Україні набрав ще більшого розмаху. Сотні тисяч українців об’єдналися в маленькі і великі волонтерські спільноти, по суті волонтерських рух в нашій країні – це другий фронт, який теж працює на Перемогу. Кожен розуміє, що тільки разом, в єдності ми здолаємо ворога. Зі святом, дорогі Волонтери!