Історична довідка

22 січня виповнюється 97  років відтоді, як на Софіївській площі в Києві було проголошено про об’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу. Для українського народу, віками позбавленого власної державності та розірваного на частини між сусідніми країнами ця проблема завжди була особливо болючою й неймовірно складною. Тож соборність для України – це єдність багатоманітності, об’єднання навколо спільного стрижня, яким є українська державність, українська ідентичність. Цій знаменній події передували тяжкі випробування. Це був час становлення української державності на фоні драматичних подій у Європі…

Акт злуки – урочисте проголошення Директорією акта про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) й Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину незалежну державу 22 січня 1919 р. в Києві. Внаслідок розвалу Австро-Угорщини на зхідно-українських землях 1 листопада 1918 постала нова держава – ЗУНР. Під тиском широких народних мас, що прагнули об'єднання з "Великою Україною", в умовах розв'язаної поляками інтервенції Українська національна рада ЗУНР, її найвища законодавча влада, доручила своєму урядові – Державному секретаріату ЗУНР – вжити необхідних заходів для возз'єднання всіх українських земель в єдиній державі. 1 грудня 1918 у Фастові було укладено "передвступний" договір між УНР і ЗУНР про наступну Злуку обох республік в одну велику державу.

3 січня 1919 Українська національна рада ЗУНР у Станіславі (нині м. Івано-Франківськ) затвердила "передвступний" договір між ЗУНР і УНР і прийняла ухвалу про злуку.

22 січня 1919 р. Директорія УНР з приводу визначної події видала Універсал, яким оповістила про утворення єдиної незалежної УНР. В урочистій обстановці у цей день в Києві на Софійському майдані було проголошено Акт злуки.

 

                                                                        (матеріал взято з Інтернету)