Круглий стіл

Провісник майбутнього,

борець за майбутнє.

    

  Під такою назвою в Смолінській бібліотеці №1 пройшов захід  до 160-річчя з дня народження Івана Яковича  Франка .

     На якому звернули  увагу на  значення творчої спадщини І.Я.Франка в нашому житті, її місце в духовному світі  сучасника.

З любов’ю і шаною вимовляє  все прогресивне людство  ім’я Івана Франка. Франко став великим тому, що вийшов з народу, йшов з народом і вів його вперед, закликаючи «добувати хоч синам» як не собі, кращу долю в боротьбі. Він завжди був у передніх  рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім’я нового; скелю неправди і визиску в ім’я правди, добра і краси.  Іван Франко внесений до списків найбільших  письменників  світу і його ім’я висічене на гранітних скрижалях  історії поруч з іменами найславетніших  синів людства.

    Іван Франко був провісником  ідей свободи і соціальної справедливості, співцем прийдешнього братерства, нового світлого життя  вільних людей.  З великим запалом він закликав  народ   до боротьби за свободу і правду, за щастя і гідність людини.

      Він є нашим сучасником, соратником і прибічником у нашому щоденному житті, в праці, котру він так натхненно оспівував.  Його слово збуджує думку, запалює серця до нових і нових звершень в ім’я процвітання рідної Вітчизни. Його твори кличуть на звитяжну працю для блага людей.

    Перу письменника належить понад п’ять тисяч  творів, які ввійшли до золотого фонду не лише української, але  і світової літератури. Його твори завжди служили і будуть служити всьому передовому людству  в боротьбі   проти гноблення і експлуатації людини людиною, за мир, демократію і братерство.

     Цікавою для присутніх стала  вікторина  по творчості  Івана Франка.

     Вічна загадка любові…. Саме вона породжує прекрасне і вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою   чи приносить душевний біль.  Скільки існує людство, нерозгаданою лишається  тайна почуттів, що надихають  художників  і  композиторів, скульпторів і поетів…

    З любовною лірикою Івана Франка    ознайомила Васільєва Наталія Іванівна  – член Клубу поезії.

В бібліотеці діє розгорнута  книжкова виставка  «Великий письменник і громадянин».

Цікава англійська

We learn   ENGLISH.

  «Знати багато мов – це значить мати багато ключів до одного замка» говорив Вольтер.

   Лише нестандартний підхід до проведення заходу з дітьми гарантує його успіх. Вивчення англійської мови в наш час стало необхідною і приорітетною умовою. Бібліотечний  розважально-ігровий урок «We learn    ENGLISH» складався із усних ситуативно - мовних вправ. Діти знайомились одне з одним англійською мовою, виправляли  співрозмовника, який неправильно назвав ім’я.

Це  звучало так:

--- HI,  Ivan!

--- I am not Ivan. I am Stas.

Називали попарно імена казкових героїв зображених на картках.  Наприклад: this is Buratino and Malvina.

Розповідали що це,  або хто це.

Називали якого розміру предмети або тварини.

Наприклад: a  big dog, a  little  cat.

   Для виконання певних завдань діти використовували українсько-англійський та англо-український словники.

  Звичайно хтось із дітей виконав  завданням краще,  хтось гірше,та головна мета була досягнута – дітям сподобалося.

А це крок до успіху. Саме це завдання я і ставила перед собою.

При підготовці до заходу був використаний збірник «Цікава англійська» автор М.П.Хмеленок. Збірник містить матеріал для навчання англійській мові молодших школярів. Його можна використовувати як на уроках, так і в сім’ї і на гуртках англійської мови.

На завершення діти переглянули мультфільм англійською мовою.

  Отож не бійтеся бути розумними, успішними та зацікавленими у чомусь, окрім роботи, навчання, Інтернету. Вивчайте мови та переконайтеся, що немає нічого кращого, ніж говорити мовою  кохання в Парижі, спілкуватися зі щирими незнайомцями на вулицях  Британії, робити замовлення у шикарному німецькому ресторані рідною мовою офіціанта, проводити екскурсію італійцям чи бразильцям по рідному місту.

    Вивчення іноземних мов – нелегке завдання. Але є особливі люди, що здатні вивчати і пам’ятати багато мов. Найвидатнішим поліглотом  усіх часів і народів вважається доктор  Гарольд Уїльямс з Нової Зеландії. Він у дитинстві вивчив латинську і грецьку, іврит, чимало європейських мов, мови тихоокеанського регіону (вільно говорив 58 мовами і багатьма діалектами). Під час відвідування Ліги Націй у Женеві Гарольд Уїльямс був єдиною людиною, яка спілкувалася з кожним делегатом його рідною мовою.

     Однак і це ще не межа. Німець Людвиг Шютц олзмовляв 270 мовами. Данський вчений XIX століття Расмус Христіан Раск знав 230 мов, професор Львівського університету  Андрій Гавронський – 140, академік Наум Марр- близько сотні, відомий археолог Генріх Шліман – 80.

Сімома мовами ще у молодості володів Богдан Хмельницький. А відомий громадський діяч Анатолій Луначарський, коли його обрали дійсним членом Академії наук, розпочав свій виступ  російською мовою, продовжив говорити німецькою, французькою, англійською, італійською, а завершив латиною.

    Леся Українка знала тринадцять мов: українську, російську, німецьку, французьку, грецьку, латинську, англійську, італійську, польську, болгарську, іспанську, староєгипетську, давньоіндійську.

    Чим більше людина знає мов, тим вона багатша.