Виховна година

Мир починається з дружби

Хай літають завжди журавлі,

Колоски видзвонюють налиті,

Ми за те, щоб мир був на землі

Для усіх дітей на цілім світі.

                                            О.Пархоменко

 Потрібен мир – тобі й мені
І всім на світі дітям!
Не тільки вранці навесні Нехай нам сонце світить.
Потрібен мир, трава в росі,
Усміхнений нащадок.
Потрібен мир усім-усім,
Отриманий у спадок. 

В Смолінській бібліотеці №1 для вихованців ДНЗ «Ромашка» була проведена виховна година  «Мир починається з дружби». Мир на планеті Земля залежить від кожного із нас. 

Кожен із нас хотів би бачити світ кращим, добрішим, людянішим, але нажаль навколо нас так багато лиха, в багатьох куточках світу і на території нашої прекрасної України іде війна. Чому так відбувається? Що ми можемо зробити для того, щоб всі діти на землі жили в мирі та не бідували в злиднях. З чого почати? З чого взагалі все починається?  Наприклад, у  кожного з нас є руки. Що ми можемо зробити цими руками?

Діти відповідали:збирати гербарій, складати кубики,  їсти, малювати, допомагати вдома, писати, тощо.

Так, ми можемо робити руками багато чого. Але чому трапляється, що люди починають робити своїми руками погане: беруть в руки зброю, створюють бомби? Чому їм на думку спадають погані думки і вони роблять погані вчинки?  Можливо, вони не знають, що таке дружба, як потрібно товаришувати, що таке мир?

    Усе в світі залежить від того,  про що ми думаємо, які у нас думки. Чому відбуваються погані  події в різних куточках землі? Можливо, люди не вміють дружити, чи не знають, що таке дружба та мир?

Діти висловили свою думку навіщо потрібна дружба за допомогою тренінгу  «Моя думка».

Та відповідали на питання:

«Дружба – це…»

      Щоб світ став кращим ми повинні пам’ятати про усе добре, що в нас є, використовувати це у своєму житті, у своїх словах і вчинках, дарувати добро тим, хто поруч із нами.

     Бібліотекар показала дітям книги з  фотографіями та картинками, в яких розповідається про   війну в зоні АТО.

Розповіла про героїв, які захищають нашу державу. Та наголосила на тому,  що всі ми  хочемо миру та злагоди в нашій прекрасній Україні і у всьому світі.

   На завершення  діти прослухали пісню «Хай завжди буде сонце».

 Міжнародний день миру відзначається з 1968 року. Проголосив його папа римський Павло VI. Можливо, саме тому, що свято було «створене» священиком, основною думкою цього дня є теза: «Пробач, і ти отри­маєш мир».

 Символом міжнародної солідарності всіх людей світу є дзвін миру. Його було відлито з тих монет, які пожертвували діти всіх континентів. А той факт, що його було передано в подарунок Японією, є ще й важливим натяком на те, якою може бути ціна війни для людей.

Останнім часом з'явилася   нова традиція святкування Міжнарод­ного дня миру. Генеральна Асамблея постановила щорічно святкувати цей день 21 ве­ресня як «день глобального припинення вогню й ненасильства». У зв'язку із цим було закликано всі країни та всіх людей припинити військові дії на цілу добу. Що дав цей захід? Цілих двадцять чотири години безпечної перерви отримали ті люди, які надають життєво необхідну швидку допомогу тим, хто її потребує. Протягом цього періоду посередники отримали можливість для того, щоб дійти згоди, заключити перемир'я. А найголовніше — це шанс для тих, хто бере безпосередню участь у зброй­них (і не тільки) конфліктах, щоб вони могли ще раз замислитися про доцільність продовження насильства.

 За матеріалами Інтернету

Вечір бенефіс

Пісня - крила душі.

 Що може об’єднати  людей, різних  за  віком  та  професією, уподобаннями? Звичайно це наш клуб «Чисте джерело поезії».  Чергове засідання якого було приурочено бардівській пісні.  Петро Мізін розповів про історію  авторської пісніу та виконував,  як власні пісні так і пісні відомих бардів.

     Останнім часом бардівські пісні відійшли на другий план, хоча ще зовсім недавно  вони мали тисячі прихильників. Автори пісень не знали, що їх називатимуть бардами чи шансоньє, що їх пісні переписуватимуть з бабіни на бабіну і з нетерпінням чекатимуть кожну нову пісню.  Та нове культурне явище прийшлось до душі масовому слухачеві. 
Був заснований навіть бардівський клуб "Восток", який проіснуваав 30 років, погодьтесь - це не так уже і мало.

У  другій  половині  ХХ  століття  з’явилося  нове  культурне  явище  - авторська пісня, що  стала  символом  альтернативної  культури. Автори  намагалися  донести  до  своїх  глядачів  сучасні  думки та сподівання.

      Феномен  авторської  пісні  полягає  в  тому, що це явище  з’явилося  в  ХХ  столітті.

Це  - сучасний  монотеатр,  у  якому  автор  виконує  декілька  ролей: і  поет, і  композитор, і  виконавець. Цей  феномен  дістав  назву  «шансон»  саме тому, що  традиції  подібного  монотеатру  сходить  до  французьких  шансоньє. Але  при  цьому  не  варто    забувати  і  про   романси,  які  наклали  свій  відбиток  на  авторську  пісню. Цей  рух  подарував  нам  безліч  талантів і ми  познайомились з творчістю  найяскравіших  поетів – піснярів, які  відкрили  нову  сторінку  в  музичній  історії світу: Булат Окуджава,  Володимир Висоцький,  Юрій Візбор…  

        Їх  пісні  підкорюють  своєю  щирістю, своєю  правдою  та  красою... І  в  цьому  ми  переконалися  в черговий раз.      

     Авторська  пісня  відрізняється  від  розважальної  тим, що примушує  думати, співпереживати, вчать  любити  все  живе навкруг.

       Авторську  пісню  по   праву  можна  вважати  складовою  культури.

      Про свої враження присутні мали можливість поспілкуватися за скланкою чаю.