Пісня - крила душі.
Що
може об’єднати людей, різних за віком та
професією, уподобаннями? Звичайно це наш клуб «Чисте джерело поезії». Чергове засідання якого було приурочено
бардівській пісні. Петро Мізін розповів
про історію авторської пісніу та
виконував, як власні пісні так і пісні
відомих бардів.
Останнім
часом бардівські пісні відійшли на другий план, хоча ще зовсім недавно вони мали тисячі прихильників. Автори пісень не знали, що їх
називатимуть бардами чи шансоньє, що їх пісні переписуватимуть з бабіни на
бабіну і з нетерпінням чекатимуть кожну нову пісню. Та нове культурне явище прийшлось до душі масовому слухачеві.
Був заснований навіть бардівський клуб "Восток", який проіснуваав 30 років, погодьтесь - це не так уже і мало.
Був заснований навіть бардівський клуб "Восток", який проіснуваав 30 років, погодьтесь - це не так уже і мало.
У
другій половині ХХ століття з’явилося нове
культурне явище - авторська пісня, що стала символом
альтернативної культури. Автори намагалися донести
до своїх глядачів сучасні думки та сподівання.
Феномен
авторської пісні полягає в тому, що це явище з’явилося
в ХХ столітті.
Це
- сучасний монотеатр, у якому автор
виконує декілька ролей: і поет, і композитор, і
виконавець. Цей феномен дістав
назву «шансон» саме тому, що традиції подібного
монотеатру сходить до французьких шансоньє. Але при цьому не варто
забувати і про романси, які наклали
свій відбиток на авторську пісню. Цей рух подарував нам безліч
талантів і ми познайомились з творчістю найяскравіших
поетів – піснярів, які відкрили нову сторінку в
музичній історії
світу: Булат Окуджава, Володимир
Висоцький, Юрій Візбор…
Їх пісні підкорюють своєю
щирістю, своєю правдою та красою... І
в цьому ми переконалися в черговий раз.
Авторська пісня відрізняється
від розважальної тим, що примушує
думати, співпереживати, вчать
любити все живе навкруг.
Авторську пісню по праву можна
вважати складовою культури.
Про свої
враження присутні мали можливість поспілкуватися за скланкою чаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар