Смолінчанка: Народознавчий вечір.

До світлиці прийшов Спас ,

пішло літечко від нас.

Дуже Спаса наш люд поважає,
Адже Спас - покровитель врожаю.

Як і тисячу років тому,
Так і в двадцять першім сторіччі
Спас жаданий для кожного дому -
Спаса в нас відзначають аж тричі.

Чотирнадцяте серпня – як раз
З Маковеєм збігається Спас.
Спаса першого ось в чому зміст:
Оголошено яблучний піст!

Стиглі яблучка, саду окраса,
Недоступні до третього Спаса...

Надійшло дев'ятнадцяте серпня...
Цього дня вже без ліку літ
День Святого Преображення
Християнський святкує світ.

Із прадавніх часів у нас
Звуть це свято - Великий Спас!
І приходять у днину погожу
Всі до церкви на службу Божу.

В Україні на Спаса відправа ця
Особливим присмаком славиться:
Святять яблука, святять мед,
Святять збіжжя з нового врожаю -

Диво-запахів той букет
І святих, здається, вражає...
Та до столу іще не час:
Почастує всіх третій Спас.

Отже, серпня дев'ятнадцятого
Всі - мерщій до саду багатого!
Відвертатись од яблук не мусимо -
Перш за все щонайкращі надкусимо!

Працювали усі на славу
Кільканадцять на Спаса діб
Й основну закінчили справу:
До зернини зібрали хліб.

16 серпня в Смолінській бібліотеці №1 пройшов народознавчий вечір «До світлиці прийшов Спас, пішло літечко від нас». На захід був присутній настоятель Успенського храму смт. Смоліне Олександр.

Він допоміг нам відділити православні норми поведінки в ці великі свята від народних язичницьких звичаїв та вірувань. Адже наші знання про норми поведінки в ці святкові дні дуже пов’язані з народними. Ми пам’ятаємо, що нам розповідала бабуся, мама, сусіди, але чи все з цього потрібно дотримуватись, виконувати? Сучасна церква багато в чому змінила свої погляди та вимоги.

Церковні джерела вперше згадують про це свято ще на початку четвертого століття. І за церковним і за народним календарем 14 серпня – свято Першого Спаса, Спаса на воді, медовий Спас. Цього дня святкується також день семи Святих мучеників Макавеїв, або, як говорять в народі, «Маковія». Цього дня у церквах святять воду, квіти, мак.

19 серпня є свято Преображення Господнього. В народі цей день називають Другим, або Яблучним Спасом. Церква , благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все --- від людини до рослини – повинно бути присвячене Богу як Його творіння. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи. Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими, тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»

Зі святом Спаса також пов’язані різні обжинкові обряди. Святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» або «Дідух».

На Спас поминають померлих.

Святковою стравою на Спаса були печені яблука. Готують пироги й штруделі з яблучною начинкою їдять їх із узваром або грушівником - - киселем зі свіжих груш.

Потрібно пам’ятати, що перед Спасом є два тижні посту «Спасівка», за своїм значенням він прирівнюється до Великого посту.

З цим святом український народ пов’язував різні магічні вірування, обряди, ворожіння. прикмети…

Ось наприклад , на третій Спас у кожній господі виготовляли свічки з нового воску. При їх суканні господиня вносила зеленосвятське або купальське чи маковійське зілля, а також квіти з пасіки. Господар, виробивши першу свічку, обгортаючи її зіллям, приказував:

- Пресвята родюча земле наша, ниви, сади, огороди – світ сонця вам!

Беручись до другої, мовив:

- Праведне сонце, місяцю ясний, зорі світлі. Небо пречисте!

Будьте милостиві до людей і до худоби!

І. нарешті, до третьої:

- Ліси, води, повітря чисте, всі душі праведні, лада наші, мухи Божі -- всім вам на добро, на пожиток!

Така відкритість, така любов до всього живого не може не зворушити. На мою думку це і була справжня гармонія людини з природою, що, нажаль, втратило наше покоління. Від того й бунтує Земля, від того й такі катаклізми в природі, так ми й живемо, точніше виживаємо.

Захід пройшов у невимушеній родинній атмосфері. Користуючись нагодою, присутні засипали настоятеля Олександра питаннями, як для загалу так і особистого характеру. За цікавою бесідою і час пролинув непомітно. На годиннику вже близько 21 години, а питань ще так багато, ще не поговорили на нові цікаві теми, тому вирішили продовжити спілкування на наступній зустрічі.

Дотримуючись народних традицій та української гостинності, ми на заході пригощалися випічкою, чаєм, фруктами.

Всі ми рано чи пізно приходимо до свого храму, щоб знайти надію, віру, любов, душевний спокій, захист, все те чого нам так не вистачає в повсякденному житті. Все заради чого ми приходимо в це життя і з чим підем.

Кожен з нас грішний ще з народження, однак прожити життя з любов’ю у серці, намагатися не грішити – це вже багато чого варте.

Детальніше дізнатися про всі ці свята можна з розгорнутої виставки

інсталяції «Три серпневих Спаса», яка діє в читальному залі бібліотеки. Родзинкою на виставці поруч із цікавими виданнями є гостинці літа та запашні квіти.