«Пекучі промені душі»   

30 травня в Смолінській бібліотеці №1 взібралися поціновувачі поетичного слова  з нагоди презентації першої збірки віршів «Пекучі промені душі»   Світлани Шерстюкової. Яка побачила світ 24 травня 2019 року. Книга отримала номер ISBN, це означає, що Світлана Шерстюкова занесена до міжнародної спілки поетів та є власником цих творів – тобто поет.

      Не треба думати, що всі поети, письменники вони десь там, далеко. Що все це можливо з кимось, не з нами. Ні. Ми тут. І зараз. І шанувати треба вчасно, не потім колись, а саме зараз, коли є змога спілкуватись з живими поетами та письменниками. Гордіться своїми земляками з якими ви живете поруч, що саме ви були свідками початку розвитку їхнього творчого шляху.

  Принцип за яким живе Світлана:

«Не бійтесь долати складні рубежі, завжди йдіть до своєї заповітної мрії, навіть, якщо іншим здається це безглуздям…

Не полишайте надії та нових спроб. Кожен в цьому світі пише свою історію!».

Світлана розповідала, як до неї приходить натхнення писати вірші, розповіла про свою біографію, зачитала вірші із своєї збірки та виконала  декілька своїх власних пісень.

Вечір нікого не залишив байдужим, всі були під враженням простих і в той же час таких гарних, емоційних поетичних рядків.  Які е викликали,  у декого,  навіть сльози на очах.

Ця перша збірка хай стане для нашої героїні  стартом для нових творчих досягнень. Побажаємо їй міцного здоров’я та нового натхнення.

     Світлана подарувала свою збірку для бібліотеки  тож поспішайте стати першими її читачами.

Зламана доля та не зламана воля

  З метою формування національної свідомості,  патріотичного виховання та гідного вшанування  жертв політичних х репресій  в Смолінській бібліотеці №1 спільно зі Смолінським БК проведено огляд тематичної виставки  «Зламаніа доля  та не зламана  воля».

Ніколи знову

Урочиста хода та мітинг Смолінської і Березовської громад відбулися біля пам*ятника визволителям села Березівки та алеї загиблих односельчан у другій світовій війні. Практично вже не залишилось живих учасників бойових дій, які ціною свого життя забезпечили вигнання фашистських окупантів з наших територій. Ще живі їх члени сімей, діти та внуки. А також молоді учасники сьогоднішніх бойових дій на сході України. Громадяни віддали достойну шану своїм живим та  полеглим  герям. Традиційно відбулися виступи керівників громади та концерт патріотичних пісень, підготовлених місцевими аматорами. І, як завжди, молодий актив шахти почастував учасників урочистостей фронтовою кашою. Ніхто не голодає, але все одно приємно гуртом розділити традиційну трапезу.

Історія не має забуття і

 наша пам’ять – запорука перемоги.

Пам’ять… Вона не має  початку і не має кінця. 

Знов білим цвітом вкрилися сади, земля буяє зеленню,  а  наша пам’ять повертає нас  у ті страшні і грізні роки.  Війна, що прийшла  на нашу землю червневим ранком 1941 року, увірвалась до кожної сім’ї, до кожної оселі, відібрала мільйони молодих життів, перетворила у руїни тисячі міст і сіл.

Ті, хто сподівався , що німці несуть їм якийсь новий порядок, глибоко помилялися.  Ця коричнева чума  несла на наші землі лише смерть.  Смерть однієї людини – це трагедія.  А коли гинули  тисячі, мільйони…

І щоб подолати цього страшного ворога, потрібно було об’єднатися всім.  Наші прадіди, діди та батьки розуміли: перемога або смерть. Іншого шляху не було.

Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя  для щастя інших? Саме про цю страшну війну , про тих кого не діждались рідні, хто з каменя дивиться на нас з висоти своїх пам’ятників, проникливо та душевно  говорили учасники заходу. Учні 9-А класу Смолінського НВО (класний керівник Бурдейна Любов Іванівна)  читали вірші, Світлана Шерстюкова виконала пісню   Володимира Висоцького «На братських могилах», та прочитала власний вірш «Я досі пам’ятаю». Гості заходу прийшли з портретами , фотографіями своїх  батьків, дідусів, бабусь, які воювали чи тяжко працювали в тилу. Назаренко Тетяна Григорівна розповіла про свого батька Магар Григорія Григоровича  22 вересня 1913р народження, який з першого до останнього дня був на фронті, мужньо вистояв блокаду Ленінграду,мав звання офіцера Балтійського морського флоту, показала всі його нагороди. Хвилиною мовчання вшанували всіх полеглих у Великій Вітчизняній війні.  Молодь вручила квіти нашим гостям.

Ми ніколи не забудемо подвигу наших дідів і батьків. Ми завжди будемо шанувати тих, хто пережив страшну війну, в кого й досі болять рани, в журбі та молитві  будемо пам’ятати всіх, хто не повернувся  з найстрашнішої за всю світову історію  війни 1941 – 1945 рр.

   Шановна молодь, пам’ятайте, цінуйте, бережіть славні подвиги ваших прадідів.  Не дайте піти в забуття чи очорнити велич Перемоги. Будьте достойними нащадками і з гордістю  продовжуйте славний шлях.

                 Перемога, свята Перемога,

                 Свято миру, свободи, весни…

                 Чом тоді ваші очі вологі?

                  Бо не всі повернулись з війни.

               Скільки часу минуло з тих пір!

                 Травень серце здіймає крилато.

                 Не забудь, Перемого, тепло,

                 Хоч далеко від нас сорок п’ятий!

.                Перемога – це радості мить,

                 Що триває вже більш півстоліття.

                 Перемога для нас зберегла

                 Рідну землю в часи лихоліття.

                 Тож хай живеться людям на землі,

                   І хай не буде війн у ріднім краї.

                   І вічна слава, воїне, тобі!

                  В цей день весь світ тебе вітає!