Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

14 лютого Смолінська бібліотека №1 зустрічала своїх друзів та прихильників на літературно-мистецькому вечорі «Любов і музика єдині…» Мова йшла про кохання. Кохання, яке ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця пояснити, що ж це таке? І не завжди зрозумієш, чи те, що постукало в душу, є справжнє почуття. І кожен шукає відповідь у власному серці.

Цю велику загадку життя прагнули розгадати не один мудрець, не один поет оспівав його, проникаючи в його глибину. На всіх мовах світу оспівували любов у всіх її проявах: любов до жінки, любов до Батьківщини, любов до природи – це все прояви безсмертної людської душі.

Вдалині від тебе не тужу, не плачу,

Розуму не трачу, як тебе побачу,

А проте, як часом довго не стріваю,

Все чогось сумую, все когось шукаю.

І в журбі до серця підплива питання:

Чи це тільки дружба, а чи це кохання?

    Ведучі шукали відповідь на сторінках вічної книги  -- Біблії. Адже Борис Пастернак назвав її «Записной тетрадью человечества». Зверталися до давньогрецьких богів, які не змогли встояти перед палким коханням Пігмаліона і подарували талановитому митцю незабутню мить щастя. І Галатея із холодної обожнюваної скульптури в обіймах свого творця перетворилася у теплу і ніжну жінку.  Щоб повернути кохану Евридику,

Орфей зійшов у царство тіней. І навіть Аїд і Персефона не змогли встояти перед чарівністю звуків його музикиі дозволили вивести кохану із царства мертвих.

 Чарівна Беатріче розпалила вогонь кохання у душі великого митця Данте Аліг’єрі, який зробив її ім’я безсмертним.

Булгаковська Маргарита готова була віддати душу, лише за те, щоб дізнатися, що сталося з Майстром…

Та багато інших прикладів…

   Іноді трапляється так, що кохання наділяє своєю милістю, а потім зникає. І з часом розумієш, що потрібно дякувати долі за те, що воно було в твоєму житті.

    Низка пісень, романсів, віршів, як дорогоцінні перлини вдало поєдналися із сценарним текстом ведучих.

Бурхливими оплесками зустрічали і не хотіли відпускати:

Надію  Артемівну Савицьку, яка  прочитала віночок неповторних  віршів українських поетів - класиків про це чудове почуття.

Ганну Василівну  Голуб  за  неперевершене виконання  пісні «Очі волошкові» та романс  із кінофільму «Дні Турбіних».

Світлану Шерстюкову яка  в супроводі гітари виконала пісні  «Може бути» та «Хранительница».

Катерину Яковлеву, яка читала свої власні поезії з притаманним їй гумором.

Ірину  Костенко, що порадувала присутніх піснею «Стала ружа».

Гарні пісні про кохання звучали і у записі.

  Цього дня до бібліотеки завітала молода жінка Світлана Кожухар, яка з певних причин не мала змоги бути на святковому заході, але  принесла  свій вірш . Ведуча Наталія Сизранова зробила оголошення,  що до когорти вже  досить впевнених у собі поетів –аматорів долучається і Світлана Кожухар та зачитала її вірш, який був сприйнятий публікою гарячими оплесками!

Тож бажаємо Світлані продовжувати пробу пера.

    Декорацію до свята виготовила Світлана Шерстюкова.

Над сценарієм працювали Наталія Сизранова та Надія Савицька.

     А ще на заході були присутні дійсно щасливі люди, які не дивлячись на свій поважний вік по волі долі знайшли один одного серед тисяч інших і стали найщасливішими на землі. Це Ольга Василівна Голуб та Микола Дмитрович Лєтунов. Це в черговий раз є  доказом   --- КОХАННЯ  Є! Щиро вітаємо їх.

    Судячи з того, як гаряче дякували присутні за подарований гарний настрій, за вдалу постановку вечора, можу сказати: захід пройшов на високому рівні.

Знайдіть найкращі на землі слова -
Слова про радість, про життя, кохання.
Читайте книги - в них любов жива!
Тож хай вона у вас в душі не в'яне!