Мама – початок життя.

Мама  – найрідніше, що є у людини.

  Від Надії Савицької для вас віночок віршів про Маму. 

 Мамина хустинка

 Мамина хустинка

Барвиста,  тернова –

Спогади дитинства,

Пісня колискова.

Ланцюжки листочків

Край усього поля,,

Ружі у таночок

Збіглися до кола.

Стрічкою стежинка

Барвінкова в’ється –

Мамина хустинка

Квіткою здається.

        Ви  чуєте…

Ви чуєте, Матусенько,

                                 я знаю,

Я ж кожну нічку

                          сповідаюсь Вам

прожитим днем ділюсь,

                                порад питаю-

Як їх тепер

                  не вистачає нам…

А за вікном пташки

                                 Загомоніли,

Над світом сонце

                              радісне встає,

веселики додому

                           прилетіли,

земля вдяглась в нове

                                      вбрання своє.

День Матері святкують

                                          в Україні –

Багато змін приносить

                                       новий час,

Зміняє світ прийдешнє

                                        покоління,

А я вже, Мамо, вчуся

                                     жить без Вас…

      Портрет  батьків.

Немов голубочки –Матуся і Тато,

Обоє такі молоді

На цьому портреті з далеких тридцятих –

Були ж вони в їхнім житті…

Ще осінь не палить калину вогнями,

Трава розстилає шовки.

Співають в садах солов’ї до нестями—

Не владні над ними віки.

Усміхнена Мама,  задумливий Тато—

До літа весна поверта…

Коней вороних я пошлю наздогнати

У дзвоні весільним літа.

Літа, що вели берегами любові

Моїх незабутніх батьків…

Ті зоряні ночі і барви ранкові

Спливли у безмежжя віків.