Ювілейні  дати

 22 жовтня 1870 року народився видатний російський письменник Іван Олексійович Бунін.  Він не зміг прийняти російський переворот 1917 року, тому його називали білогвардійцем. Після того, як до влади прийшли більшовики, письменник емігрував до Франції. Бунін дуже важко переживав розлуку з Батьківщиною, тому декілька років  майже не писав не віршів не прози.

    Перше висування Буніна на  Нобелівську премію з літератури відбулося незабаром після прибуття письменника до Франції, в 1922 році.  Але лише після 10 років  Іван Олексійович цю премію все таки отримав. Вручення відбулося 10 грудня 1933 року в концертному залі  Стокгольма.  В невеликому виступі Бунін відзначив, що премію вперше  отримує літературний-вигнанець. Частину премії  Іван Олексійович перечислив  нужденним.

 

Флешбук

Кіровоградщина очима художників.

  Цього разу хочу вас познайомити із збіркою  поштових листівок «Кіровоградщина очима художників», видана Кіровоградським обласним художнім музеєм.

Історія створення музею починається наприкінці XIX століття, коли у 1870 році представники передової інтелігенції поставили питання про створення в місті художнього музею. Але лише у 1921 році в Будинку науки та мистецтва була відкрита картинна галерея, яка в 1924 році ввійшла до складу природничо – історичного музею, перейменованого в 1938 році в краєзнавчий.

    Під час фашистської окупації галерея була повністю розграбована. В 1965 році відбулося друге народження  картинної галереї, яка отримавши статус відділу обласного краєзнавчого музею, розміщувалась в приміщенні колишньої Спасо-Преображенської церкви, що врятувало її від руйнації.  Після повернення церкви віруючим галереї було виділено приміщення  пам’ятки – архітектури за адресою вул.. Карла Маркса ( нині вулиця Велика Перспективна) , 60 У 1993 році картинна галерея отримала статус Кіровоградського обласного художнього музею. 9 травня 2001 року, після завершення реєстрації будівлі музею, що тривали з 1992 року Кіровоградський обласний художній музей відкрив свої двері для відвідувачів,  ставши на сьогодні провідним закладом культури та мистецькою візитівкою краю.

    Вагомою подією у  культурному житті регіону стало відкриття 18 травня 2007 року відділу Кіровоградського обласного художнього  музею – картинної галереї Петра Оссовського  «Світ і Вітчизна».

   Перлинами фондового зібрання музею є твори художників – земляків, що прославили свою малу Батьківщину на весь світ. Це полотна Феодосія Козачинського (1864 – 1922), Олександра Осмьоркіна (1892-1953), Петра Кольєва (1899-1968), Петра Оссовського (1925 р.н.), Анатолія Горбенка (1944 р.н.) , присвячені нашому степовому краю.

    Яскравими представниками творчої еліти м. Кіровограда другої половини XX століття , що розвинули цю славну традицію. Стали Володимир Федоров (1920-19860),  Микола Бондаренко (1914-2000), Броніслав Домашин (1927 -2000), Олександр Логвинюк (1936-2004), Юрій Іващенко (1929-1990), Борис Вінтенко (1927-2002). Леонід Бондар (1938-2013), Михайло Надєждін (1935 р.н.).

                                     (Бондаренко М.Г.  "На околиці" ,1991)

                            (Федоров В.О. "Корифеї українського театру", 1976)

   На межі XX  та  XXI століть неповторну красу Кіровоградщини оспівали в своїх творах  Фелікс Полонський (1941 р.н.), Володимир Кир’янов (1951 р.н.), Валерій Давидов (1964р.н.), Сергій Шаповалов (1943р.н.), Анатолій Янєв (1945р.н.), Андрій Надєждін (1963р.н.).

                              (Полонський Ф.М. "Тихо над річкою...", 1994)

 

Флешбук

«НОВІ  ЗУСТРІЧІ  У

 КАЗКОВОМУ  СВІТІ»

 

Олександр Мілентійович Волков   самостійно освоїв німецьку та французьку мови.Для того, щоб вивчити англійську мову, йому принесли книгу Л. Френка Баума «Дивовижний чарівник із країни Оз». Він прочитав її, розповів двом своїм синам, і вирішив перевести.  Олександр Волков рік працював над рукописом і назвав її «Чарівник Смарагдового міста» з підзаголовком «Переробки казки американського письменника Френка Баума». Рукопис він надіслав відомому дитячому письменнику С. Я. Маршаку, який схвалив її і передав у видавництво, порадивши Олександру Волкову зайнятися літературою професійно. Чорно-білі ілюстрації до тексту зробив художник Микола Радлов. Книга вийшла з друку накладом в двадцять п`ять тисяч примірників і відразу ж завоювала симпатії читачів. Тому на наступний рік з`явилося її повторне видання, а до кінця року вона увійшла в так звану «шкільну серію», тираж якої становив 170 тисяч примірників. З 1941 Волков став членом Спілки письменників СРСР. У роки війни Олександр Волков написав книги «Бійці-невидимки» (1942, про математику в артилерії і авіації) і «Літаки на війні» (1946). У 1959 році Олександр Волков познайомився з художником-початківцем Леонідом Володимирським, і «Чарівник Смарагдового міста» вийшов у світ з новими ілюстраціями, визнаними пізніше класичними. «Чарівник Смарагдового міста» викликав великий потік листів автору від його маленьких читачів. Діти наполегливо вимагали, щоб письменник продовжив казку. І добрий чарівник почув прохання своїх юних шанувальників та написав ще три казки — «Вогняний бог Марранів», «Жовтий туман» і «Таємниця покинутого замку». Усі шість казкових повістей про Смарагдове місто були перекладені багатьма мовами світу загальним тиражем у кілька десятків мільйонів примірників. 

Ми вам розповімо про одну з них :  Чарівник Смарагдового міста.

Улюблена книга багатьох поколінь юних читачів розповідає про захопливу подорож дівчинки Еллі та її песика Тотошки до Чарівної Країни, де їм випадає пройти крізь неймовірні труднощі та дивовижні пригоди, а також зустріти Справжніх Друзів.

Свою подорож герої: дівчинка Еллі, Страхопуд, Залізний Дроворуб і інші починають з доріжки з жовтої цегли, яка веде до великого чарівникові, який повинен допомогти їм подолати власні страхи і виправити різні недоліки (стати сміливим, розумними, кмітливими і т. Д.). На шляху до мрії персонажі книги пригод чарівної країни будуть боротися з підлостями злої чаклунки і її підданими. Складається з трьох розділів, історія цікава і динамічна, текст адаптований для дітей молодшого та середнього шкільного віку, тому читається швидко і легко. У повісті «Чарівник Смарагдового міста» діти охоче читають про боязкого Львові, який насправді нічого не боявся, а був сміливим і сильним, про Страхопуд, який найбільше мріяв стати розумним, хоча в житті був досить кмітливим і винахідливим, про добросердому Залізному Дроворуб, якому хотілося будь-що-будь мати серце, яке вміло б любити, співчувати, жаліти. А про Еллі годі й говорити: ця дівчинка разом зі своїм вірним товаришем собачкою Тотошку стала улюбленою героїнею хлопчиків і дівчаток. Ще б пак - адже вона хоч і маленька, але хоробра, доброзичлива, а коли треба, то уперта і рішуча. І саме завдяки їй чарівна країна звільняється від злих фей, її друзі-супутники нарешті отримують те, чого хотіли найбільше. А все разом друзі розкривають таємницю Великого і Жахливого чарівника Смарагдового міста. 

 Книга читається на "одному подиху", легко запам'ятовуються імена героїв та події. Сюжет книги весь час тримає інтригу: а що буде далі? Отож, до вашої уваги,  збірка книг Олександра Волкова  вже в бібліотеці.

 

 

Флешбук

«Лицарі степу»

   Запорізька Січ… одне з найдивовижніших явищ  в історії України. Багато сторінок вписало запорозьке козацтво в літопис української нації, залишило глибокий слід у його пам’яті й свідомості, вплинуло на його демократичні ідеали, відбилося у народній поезії, літературі та мистецтві. Розвиток козацької тематики  в образотворчому мистецтві умовно можна поділити на два періоди: період козацької доби, коли митці могли безпосередньо творити художні образи козаків – прототипів і період пост козацької доби, коли такої можливості вже не було.

 

      Одне з найдавніших зображень узагальненого образу козака – це зображення козака Мамая. Коли Мамай ----  лицар – запорожець, він і гультяй, жартівник і філософ, бандурист і співак, бабій і водночас – чернець, простакуватий і мудрий чарівник, народний герой, якого знають усі люди в Україні.  Йогог образ можна було зустріти в багатьох хатах поряд з образами святих. Малювали здебільшого на скринях, кахлях, на хатніх дверях, стінах будинків. На підставі тих малюнків, що збереглися «Козака Мамая» слід вважати традиційним  і повторюваним майже без змін, принаймні, останні 200 – 300 років.

      В колекції Кіровоградського  обласного художнього музею  образ козака Мамая представлений багатьма творами в різноманітних техніках, серед яких варто відзначити  витинанку О.В.Коломієць (1964 р.н.) «Козак Мамай» (2018) та ліногравюру В.І.Хвороста (1938 – 2014) «Козак Мамай» (1990).

      Звертались до уславленого образу козаків і багато професійних українських художників XIX – XX – століття І.Ю.Рєпін (1844 – 1930), С.І. Васильковський (1854 – 1917), Д.Д.Бурлюк (1882 -1967), Г.І.Нарбут (1886 – 1920).

        Твори митців на цю тематику  вражають проникненням у суть історичних подій, відзначаються поетичністю, багатством кольорової гами, цілісністю композиційного задуму.

        Для багатьох художників II  половини   XX століття  витоком натхнення для створення робіт  на козацьку тематику стала безсмертна  повість видатного письменника , сина українського народу  М.В.Гоголя  «Тарас Бульба».  Ілюстрації до неї створювали  народні художники СРСР   О.М.Герасимов (1881 – 1983),  М.Г.Дерегус (1904 -1997), Є.А.Кібрик (1906 -1978). Роботи останнього зберігаються  в фондах Кіровоградського обласного художнього музею.

        В колекції  музею чимало живописних робіт на козацьку тематику,  авторами яких є  відомі митці-земляки  М.Г.Бондаренко (1914 – 1999),  В.О.Федоров  (1920 – 1986), Б.О.Домашин (1927 – 2000),  Ф.М.Полонський (1941 р.н.), а також художники  В.В. Трамзін (1921 -1994),  П.Ф.Давиденко(1954 р.н.).

       Графічне мистецтво  представлено творами славетних вітчизняних митців  О.Г.Данченка (1920 -1993), Є.А.Кібрика (1906 -1978),  В.І.Хвороста (1936 -2914),  а також К.М. Каруцяка.

     Визначне місце в  музейній колекції займають медалі та макети медалей видатного художника –земляка , скульптора, графіка та письменника А.В.Німенка (1925 – 2006)

        Різьблення по дереву  презентують С.С.Марущак (1969 р.н.), Ю.К.Бабій (1970 р.н.).  Вишивка  представлена роботою  Л.Г.Зоріної (1980 р.н.) , мала пластика  роботами В.В.Крутоуса  (1969 р.н.), кераміка презентована творами О.В.Гавриленка (1979 р.н.)

     Тематична збірка репродукцій «Лицарі степу» в зібранні обласного художнього музею, оформлена на поштових листівках. З нею ви можете ознайомитися в Смолінській бібліотеці №1. Цю збірку подарувала нашій бібліотеці  співробітник Кіровоградського обласного художнього музею Нестройна Леся Петрівна.  За що ми їй щиро вдячні. Прекрасне поряд!

 

 

 

Ми славні нащадки козацького роду

Напередодні великого свята Покрови Пресвятої Богородиці до бібліотеки №1 завітали вихованці Смолінської  мистецької  школи відділення образотворчого мистецтва, керівник Алла Геннадіївна Чабанюк.  Свято Покрови Пресвятої Богородиці для нас, українців, свято християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу. Свято Покрови було найбільшим святом для козаків. Цього дня у них відбувалися вибори нового отамана. Наші лицарі вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького змісту та отримало другу назву - Козацька Покрова, а віднедавна, і Дня захисника України. Діти не лише дізналися про історію цього свята, але із великим захопленням слухали про звичаї, традиції, побут козаків. Особливо хлопчикам цікаво було побачити зброю: пістолі, шаблі та гармати. Всі разом переглянули відео «Дітям про козаків», та провели конкурс, яка команда швидше намалює козака. Бібліотекар ознайомила дітей із книжковою виставкою «Козацькій славі – жити у віках». Діти з особливим захопленням звернули увагу на книги « Українське козацтво» та «Славна козацька епоха в історії України» - читали та переглядали ілюстрації .  

 

   Приємно відзначити, що діти хочуть знати більше, задають питання, цікавляться. Повірте в такій атмосфері і працювати легко. Дякую учням та Аллі Геннадіївні за їх активну позицію.

 

 

 

Пізнаємо рідний край

   За планом роботи Смолінської бібліотеки №1 та Клубу поезії 09 жовтня відбулася  планова  поїздка до Кіровоградського обласного художнього музею. З перших хвилин знайомства з музеєм нас вразила привітна атмосфера.  Наша землячка Нестройна Леся Петрівна передала у фонд бібліотеки №1  три збірки листівок »Театральне сяйво степової Еллади», «Кіровоградщина очима художників» та «Лицарі степу» у зібранні обласного художнього музею. Презентована збірка листівок, створена у рамках відзначення 50-річчя заснування Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», є справжньою одою українському професійному театру., народженому в колишньому Єлисаветтграді та подарованому світу в далекому 1882 році.  Це данина пам’яті славетним корифеям театру та вшанування їх творчої лабораторії, мистецької перлини світового рівня та справжньої  туристичної Мекки – музею-заповідника «Хутір Надія». Популяризація творчості унікальних майстрів пензля та театральної  складової історії «міста з військовою виправкою» спрямованої на руйнацію стереотипу провінційності  та формування почуття національної гідності  та усвідомлення внеску нашого степового краю в світовий  культурно-цивілізаційний розвиток.

 

Мене особисто вразили картинна галерея художників-земляків, передвижників, галерея Петра Оссовського та ін.. Та унікальна колекція сакрального мистецтва,  духовного надбання нашого народу. Де представлені  старовинні ікони.  Повірте, там ваші думки будуть очищені  від усього зайвого. Настає ніби просвітління. В музеї постійно змінюються експозиції, проходять цікаві заходи.

Ми щиро вдячні співробітникам  музею Юрченко  Олегу Григоровичу та Нестройній Лесі Петрівні за змістовну та добре організовану  екскурсію в музеї та містом. Бажаємо працівникам музею здоров’я та нових творчих злетів.