1 квітня – Міжнародний День птахів (День зустрічі птахів) (International Birds Day

Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

Мета цієї акції – звернути увагу людства на проблеми збереження пташиного світу, адже вони стосуються всіх країн і континентів.

Птахи живуть на планеті понад 150 мільйонів років, немає на Землі такого куточка, де б їх не було. Природно при цьому, що їхній зовнішній вигляд є досить різноманітним і способи життя відрізняються.

Неоціненну користь приносять птахи людині. Вчені підрахували, що на ділянці  площею 1 км² птахи знищують не менше ніж 25 кг комах. До того ж вони є досить спритними і діяльними. Пара синиць може «обробити» за день близько 40 яблунь, збираючи з них шкідників. Але птахи знищують комах вибірково. Дятли зазвичай віддають перевагу короїдам, сіра мухоловка – летючим комахам, переважно мухам, іволга живиться в основному волохатою гусінню. Є також види, які не дуже вибагливі до їжі, з комахоїдних – це шпаки та воронові.

Птахи знищують не лише шкідливих комах, а й багато шкідливих гризунів, які часто завдають значних збитків урожаю сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що сови та більшість денних хижих птахів з’їдають величезну кількість мишей-полівок та інших гризунів.

Птахи також сприяють поширенню дерев та кущів. Наприклад, сойка живиться не лише комахами та гризунами, восени вона збирає про запас жолуді, розносячи їх по лісу, ховаючи біля пнів, під листям та в інших місцях. Багато птахів (шпаки, дрозди, сірі куріпки, тетеруки) восени та взимку живляться переважно ягодами горобини, калини, терену, малини, бузини, насіння яких вони переносять на значні відстані.

Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі

 

                      

1809 народився Микола Гоголь, письменник, драматург, критик, публіцист. Походив зі старовинного українського роду Гоголів-Яновських. Освіту здобув у Ніжинській гімназії вищих наук (1821–1828). Від 1826 Гоголь почав збирати історичні та етнографічні матеріали. Мріяв написати українську та всесвітню історію на основі матеріалів старовинних народних пісень, міфів, легенд. Про блискуче знання Гоголем всесвітньої історії, так само, як історії України, а також міфології, мистецтва та культури античності яскраво свідчать його науково-популярні праці з історичної тематики, а також суто історичні статті, які вийшли в збірці "Арабески" 1835: "О средних веках", "О преподавании всеобщей истории", "Взгляд на составление Малороссии", "Шлецер и Гердер", "Мысли о географии", "О движении народов в конце V века", "Жизнь", "О малороссийских песнях", "Просвещение", "Об Одиссее, переводимой Жуковским", "Скульптура, живопись, архитектура" та ін. У листах до М. Погодіна, М. Максимовича, І. Срезневського він часто давав оцінку науково-історичним працям та підручникам українських, російських, зарубіжних авторів, розмірковував над історичними питаннями та проблемами, які потребують наукового аналізу й розв'язання. Попри те, що його статті з історичної тематики були опубліковані та входили майже в усі видання його творів, а також друкувались окремо в часописах "Журнал Министерства народного просвещения", "Современник" та ін., до цього часу залишилось поза увагою багатьох дослідників. З 1835 обіймав посаду ад'юнкт-професора кафедри загальної історії Петербурзького університету, де викладав великий курс стародавньої історії, але через короткий час змушений полишити професорську діяльність. Він створив проект антропологічно орієнтованої історії, для якої головний об'єкт – людина і та панорамна історична картина світу, яку створює не викривлене, а достовірне зображення життя різних народів, розробив власний план-конспект курсу всесвітньої історії, який мріяв створити, охопивши повну історію людства. 1836 виходить його п’єса «Ревізор». Перебував за кордоном – відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В Італії написав перший том поеми-роману «Мертві душі», що виходить друком 1842. Став одним із засновників реалізму в російській літературі, з яким пов'язана також творчість українських письменників 19 ст. – Г .Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, О. Стороженка. У своїх творах використовував модель (або будову) типових творів українського бароко. Найвідоміші твори – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Тарас Бульба", "Миргород", "Ревізор", «Мертві душі» та інші. За мотивами творів М. В. Гоголя створено відомі оперні спектаклі: "Сорочинський ярмарок" М.П. Мусорського, "Черевички" П. І. Чайковського, "Майская ночь" Н.А. Римського-Корсакова, "Нос" Д. Д. Шостаковича.

 

ЛІНА КОСТЕНКО і її неперевершена поезія

                                                    

Я вам цей борг ніколи не залишу.

Ви й так уже, як прокляті, в боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу.

Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову,

і в полі сіяча, і вдячну щедрість нив.

Віддайте мені все. Віддайте мені мову,

якою мій народ мене благословив.

 

 

Плекайте мову і буде вам здоров’я.

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

   Саме цими словами Максима Рильського хочеться звернутися до читачів, які будуть читати цю   публікацію, адже вони є насправді пророчими. І ви в цьому переконаєтесь прочитавши  її до кінця.

Матюки І НАСЛІДКИ

У медичній практиці відомо таке явище: при паралічі, при повній втраті мови, коли людина не може вимовити ні «так», ані «ні», вона може, тим не менше, абсолютно вільно вимовляти цілі вирази, що складаються виключно з матів. Явище на перший погляд дуже дивне, але говорить воно багато про що. Виходить, що так званий "мат" проходить по зовсім іншим нервовим ланцюжках, ніж вся інша нормальна мова.

Один з професорів прийшов до висновку, що слова, які ми називаємо матюками, походять від язичницьких заклинань, які спрямовані на те, щоб зруйнувати людський рід, накликати безпліддя на націю. Недарма, всі ці слова так чи інакше пов'язані з дітородними органами чоловіків і жінок. Матюки виступають у слов'ян у функції прокляття.

Решта матюки - це імена язичницьких богів, тобто бісів. Людина, яка вимовляє такі слова, автоматично закликає бісів на себе, своїх дітей і свій рід. Не випадково в філології це явище називається інфернальною лексикою. «Інфернальний» означає «пекельний, з пекла».

Матірна лайка, безсумнівно, має ті ж язичницькі, окультні коріння, але її метою було закляття ворога. Матірна лайка і є вираз агресії, загрози. А якщо більш глибоко, то це прокляття, яке людина насилає на того, кого він «криє», має на меті вразити (закласти) ворога в саме «серце» його життєвої сили: проклинається материнство, животворне чоловіче начало і все, що з ними пов'язане. Таке прокляття - жертва сатані, причому в жертву приносяться і той, кого лають, і той, хто лається.

Можливо, хтось не вживає "брудних" слів. А як на рахунок "блін", "йолки-палки", та інше ....? .. Це - сурогат матірних виразів. Промовляючи їх, ви далеко не втекли від матірщини.

* * *

Доведено, що всі матюки походять від сакральних назв богів, які мали неймовірну силу. Мат - це слова сили, що несе жахливу руйнівну енергетику (вона, вбиваючи, діє на людину на рівні ДНК, особливо на дітей і жінок).

* * *

Матом, як потужним магічним знаряддям, досі користуються неоязичники і сатаністи при здійсненні чорних літургій.

* * *

З матюками пов'язано ще одне цікаве спостереження. У тих країнах, в національних мовах яких, відсутні лайки, що вказують на дітородні органи, не виявлені захворювання Дауна та ДЦП.

Богу по-справжньому огидно, коли ми вимовляємо слова-заклинання бісів! Ось чому, в стародавній Юдеї, до перестороги проти лихослів'я ставилися настільки серйозно, що навіть до цього часу в єврейських сім'ях заборонено чути брудну лайку. Російське прислів'я говорить: «Від гнилого серця і гнилі слова». Коли серце людське розбещене, то гнилі погані слова з'являються як ознаки духовного розкладання.

Апостол Павло попереджав, що вживання поганих слів руйнує не тільки земне життя людини, але закриває двері до вічного життя, адже людина народжується не тільки для тимчасового існування, а перш за все для Вічності: «лихослівники Царства Божого не успадкують». (1Коринтян 6:10).

Мат опоганює людину, вбиває її душу. У компанії матюкальників виникає помилковий сором сказати щире, добре слово.

Така компанія не тільки глумиться над словами «любов», «краса», «добро», «милосердя», «співчуття», але вона припиняє саму можливість відкритого, чистого погляду. І як наслідок: виродження інституту сім'ї, народження хворих дітей, розкладання суспільства через знищення моральних принципів.

БЕРЕЖИ СЕБЕ І БЛИЗЬКИХ !!!

 

А ви це знали?

Той самий Робінзон.

Остров Робинзон-Крузо: где расположен тот самый клочок суши, приютивший Робинзона?

Роман Даниэля Дефо «Робинзон Крузо» был не просто выдумкой английского писателя, а основан на подлинной истории сурового выживания. Прототипом Робинзона Крузо выступал вполне реальный человек — шотландец Александр Селькирк, который прожил на необитаемом острове более 4-х лет. В те времена остров назывался Мас-а-Тьерра, а свое современное имя получил в 1966 году, более чем через 200 лет после выхода в свет знаменитого романа.

 

Остров Робинзон-Крузо расположен у западных берегов Южной Америки и принадлежит Чили. Расстояние до материка составляет более 600 километров. Он является одним из трех островов архипелага Хуан-Фернандес и имеет площадь 47,9 кв.км. Архипелаг имеет вулканическое происхождение и характерный горный рельеф. Климат здесь средиземноморский, то есть наблюдаются ярко выраженные сезоны года: умеренно теплая зима (когда температура опускается до +5 ºС) и жаркое лето.

                                               

События, которые легли в основу знаменитого романа, разворачивались в 1704 году. Александр Селькирк служил боцманом на судне «Сэнк пор», которое совершало плавание к берегам Южной Америки. На тот момент ему было 27 лет. Моряк обладал вспыльчивым характером и постоянно вступал в конфликты с капитаном судна. В результате очередной ссоры, по просьбе самого Селькирка, его высадили на острове Мас-а-Тьерра, мимо которого в тот момент проплывало судно. Получается, что виной его пребывания на острове стало не кораблекрушение, как описал в своем произведении Даниэль Дефо, а строптивый характер. Ну а в остальном жизнь боцмана на острове во многом походила на ту, что описал в своем романе знаменитый англичанин.

                                            

 

Книга в гості завітала.

                                        

В рамках Тижня дитячого читання цікаві книжечки Смолінської бібліотеки №1 завітали в гості до вихованців ДНЗ «Ромашка» група №14.  Разом ми роздивлялися книжечки та впізнавали казкових героїв. Діти розповідали які казки вони читали разом з дорослими, які герої їм подобаються, а які ні. Провели голосні читання.  Помітно, що в цьому віці дітям подобаються яскраво оформлені книги, їм цікаво слухати казки. Адже коли ми читали казку діти сиділи тихо і були дуже уважні. Тобто це той час, коли потрібно дітям читати, щоб у них не зник інтерес до книги.   Підростають юні читай лики нашої бібліотеки.

                                          

                                                   

Книжкове дефіле

«Ми читаємо завзято, а читати нам – це свято».

   Другий день Тижня дитячого читання пройшов під гаслом «Ми читаємо завзято, а читати нам – це свято».  Діти малювали своїх улюблених книжкових героїв «З якої казки цей герой?» та розповідали чим він їм сподобався, має позитивні чи негативні риси характеру. Провели ланцюжкове читання  книги казок.

Ти, кохана книжко, учиш нас, навчаєш, Про усякі дивні речі нам розповідаєш!

...Тож гукнімо, діти: «Нашій книжці – слава! В ній наука і розвага, втіха і забава!»

                                           

 

                                                  

22 березня в Смолінській бібліотеці №1 стартував Всеукраїнський  Тиждень дитячого читання «Для вас відкриті наші двері і серця» Бібліотекар розповіла про значення бібліотеки та книги в житті людини, про книги, які користуються попитом у юних читачів. Також  переглянули відео «Мандрівка книжковою планетою», як люди увічнюють книгу в різних куточках світу  у  вигляді величезних монументів, фонтанів, лавок тощо. З неприхованою завзятістю діти відповідали на питання літературної вікторини.

                                                 

 

 

 

Поезія єднає серця

До Всесвітнього дня поезії в нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку «Поезія єднає серця». На якій  шанувальники поетичного слова знайдуть збірки відомих українських поетів, познайомляться з творчим доробком молодих  авторів.    Тож запрошуємо всіх бажаючих переглянути нашу  виставку і поринути у чарівний  світ Поезії.

                                              

   А ще до вашої уваги пропоную вірші нашої землячки Тетяни Чміль.

Якщо мої вірші тривожать душу,

Якщо, комусь знайоме та болить, -

Тому творити просто мушу,

Щоб оживити цю духовну мить!

А якщо ні - та ріже комусь вухо

Та правди в них немає, ще й душі,

І десь висловлююся сухо -

То не читайте ви такі вірші!..

 

********************

Лютневий сніг весною пахне,

З нього народиться струмок.

Земля звільниться, стежка стряхне,

Тож буде простір, для думок.

Ріка нап"ється до схочу, зазеленіють її скроні.

І я привітно опущу, в стихію вод, свої долоні.

 

***********************

" ЛАСТІВКА"

Вилетіла ластівка зі свого гнізда.

І по світу радість, щиру рознесла.

Щебетанням лагідним, прославляє світ,

Щоб Господь для людства, ще добавив вік.

Полетить далеко у теплі краї,

Весну закликати по усій землі.

Пташеня маленьке, відстань пролетить,

До хати вернеться, щоб гніздо зліпить,

Захищати дворик, дітей годувати,

Щоб потім з сімейством, землю облітати.

Тож лети, пташино, до свого гнізда,

Знатиме господар, що весна прийшла.

А за нею літо, осінь, і зима.

Тож ти прилітаєш, пташко, не дарма !

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВОДИ

      Учні 3- Б класу, до Всесвітнього дня води, підготували тематичні малюнки та дізналися цікаву інформацію про водні ресурси України.

22 березня – Всесвітній день води (Всесвітній день охорони водних ресурсів) (World Water Day)

День водних ресурсів бере свій початок з Конференції з навколишнього середовища і розвитку (ЮНСЕД), що відбулася в 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Генеральна Асамблея ООН (резолюція 47/193 від 22 грудня 1992 року) ухвалила офіційне рішення про щорічне відзначення 23 березня як Всесвітнього дня водних ресурсів, щоб нагадати всім жителям планети про значення і важливість води для існування життя на Землі. З 1993 року офіційно на всій планеті стали святкувати Всесвітній день водних ресурсів.

                                               

Основні цілі проведення Всесвітнього дня водних ресурсів:

– сприяти вжиттю відповідних заходів для розв’зання проблеми забезпечення населення питною водою;

– інформувати суспільство про важливість охорони і збереження ресурсів прісної води і водних ресурсів в цілому;

– залучити до святкування Всесвітнього дня водних ресурсів уряди, міжнародні агентства, неурядові організації і приватний сектор.

День 22 березня дає унікальну можливість нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для навколишного середовища і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем, так і шляхів їх подолання у цій сфері. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми. Щороку в цей день озвучується нова проблема, пов’язана із забрудненням водних ресурсів на планеті й лунає заклик до її розв’зання. Але основні цілі проведення свята залишаються незмінними.

У червні 1999 року в Лондоні на ІІІ конференції ЮНСЕД міністри екології та охорони здоров’я 35 європейських країн, в тому числі й Україна, підписали Протокол з проблем води та здоров’я, зобов’язавшись оберігати своїх громадян від захворювань, пов’язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи запобігання небезпечним ситуаціям.

До кожної річниці Всесвітнього дня водних ресурсів ООН призначає конкретний підрозділ своєї організації, який буде контролювати додержання правил його проведення.

 

До 2050 р. майже кожен четвертий житель планети житиме, швидше за все, відчуваючи хронічну або періо­дичну нестачу прісної води.

Прийняття Глобальних цілей збалансованого роз­витку України зумовлює низку важливих зобовʼязань щодо їх упровадження. Зокрема, Ціль 6, що має забез­печити доступність та збалансоване використання вод­них ресурсів і послуг у сфері санітарії для суспільства.

Саме збалансоване використання водних ресурсів до­поможе зберегти водні екосистеми і їх біорізноманіття, вжити заходів щодо боротьби зі зміною клімату, а також сприятиме поліпшенню виробництва продуктів харчу­вання й енергії, забезпеченню економічного зростання.

Упродовж багатьох років Всеукраїнська екологічна ліга опікується питаннями збереження та покращення стану водних ресурсів в Україні. За ініціативи ВЕЛ про­водяться природоохоронні заходи, акції, здійснюється просвітницька робота з населенням, дітьми і молоддю щодо збереження водних обʼєктів. Науковці – активісти Ліги здійснюють наукові дослідження щодо вивчення та охорони водних екосистем.

Ще у 2001 році ВЕЛ розпочала реалізацію соціального проекту «Чиста питна вода – екологічне благополуччя українського народу», започатковано акцію «Нове життя джерел» (розчищення, облаштування та догляд території навколо джерел питної води: колодязів, артезіанських свердловин, бюветів). З 2002 року осередки ВЕЛ беруть участь у всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел».

У 2009 р. було започатковано нову акцію ВЕЛ «Вря­туй свою річку», метою якої є обстеження екологічного стану малих річок та їх прибережних захисних смуг.

З 2010 р. і дотепер реалізується проект «Громадська інвентаризація та моніторинг стану водних об'єктів в Україні», структура якого містить чотири модулі:

• громадська інвентаризація природних водойм та водотоків;

• громадський моніторинг природних водойм та водотоків та науково-практичні дослідження;

• природоохоронна та інспекційна діяльність щодо за­хисту водних ресурсів від забруднення та виснаження;

• інформаційно-просвітницька робота з питань збе­реження водних ресурсів України, формування еколо­гічної свідомості громадян).

Обласні організації мають цікаві власні регіональні заходи, а саме: «Ріки мого дитинства» (Волинь), «Чис­та вода», «Струмочок, річечка, ріка» (Житомирщина), «Чистий берег – річці Уж» (Закарпаття) тощо.

Всеукраїнська екологічна ліга закликає всіх грома­дян України до відповідального використання водних ресурсів нашої країни!

(Відзначення Всесвітнього дня водних ресурсів - 2017Всесвітнього дня водних ресурсів - 2017)

 

 

«Душа належить людству і епохам».

«Небагато є сьогодні в Україні особистостей, перед якими б так заклякали і журналісти, й політики, і вся українська спільнота. Але таких особистостей і не може бути багато. Це та, вже майже міфічна порода аристократів духу або ж моральних авторитетів, беззаперечність позиції яких не порушується часом, простором, а тим більше «актуальними вітрами» - чи то політичними чи будь-якими іншими (андерграунд чи мейнстрім, постмодернізм чи постпостмодернізм), яким зовсім не лестить увага телекамер і слова яких моментально набувають історичного значення.»

(За матеріалами газети «День» від 

                                       

19 березня 1930 народилася Лі́на Васи́лівна Косте́нко, яку багато вважають совістю нації — українська письменниця, поетеса-шістдесятниця. Лауреатка Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989).

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році

.У лютому 2011 року вийшла поетична збірка Ліни Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій, а через рік, у 2012 році вийшла поетична збірка «Триста поезій. Вибране».

Почесна професорка Києво-Могилянської академії, почесна докторка Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилася від звання Героя України. У сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної історії.

Декілька цитат Л.Костенко різні теми:

Про Україну:

“А ви думали, що Україна — так просто. .. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни”.

Про п’яту колону:

“Я ніколи не дозволяла собі думати, що в Україні є п’ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі! Раніше ж принаймні ненависть до українців хоч якось камуфлювалася, а тепер тебе просто готові знищити: “Хотєли свою нєзалєжность? Вот вам!” Виїли Україну зсередини, як лисиця бік у спартанця, ще й дивуються — чого ж вона така скособочена? Чого кульгає в Європу, тримаючись за скривавлений бік? Всю обгризуть, як піраньї, і сипонуть врозтіч. Від України залишиться тільки скелет”.

Про владу:

“Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькана національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії”.

Про українських чиновників:

“Чому канадський прем’єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе”.

Про мову:

“Ну, от і дожилася наша мова, була-була безсмертною в віках, але прийшли бендюжники від слова і потопили мову в матюках”.

Про життя:

“Нам треба жити кожним днем. Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо “потім” може й не настати”.

Про стосунки між людьми:

“Чужа душа — то, кажуть, темний ліс. А я кажу: не кожна, ой не кожна! Чужа душа — то тихе море сліз. Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна”.

Про уроки історії:

“Йдемо по колу, як сумирні конячки в топчаку історії, б’ючи у тій самій ступі ту ж саму олію”.

Про менталітет українців:

“Ми думаємо, що це у нас шляхетна толерантність, а це у нас воляче терпіння”.

Про вирішення проблем:

“У нас на кожну проблему можна лягти й заснути. Прокинутись через сто років — а вона та сама”.

 

 

Всесвітній день казки   

                                                          

20 березня проводиться Всесвітній день казки Journée Mondiale du Conte  виник за ініціативи  Швеції в 1991 році. Ці  березневі заходи у другій декаді місяця  мають мають традиційний щорічний характер.

     Цього разу на захід «Завітай у світ казковий» прийшли учні 3-Б класу ,класний керівник Дейнега Алла Миколаївна, Смолінського НВО.

     Казка – це велике таїнство народу, народжене його мудрістю, життям, силою буття і ще чимось таким, що дороге і близьке кожному із нас. казкова скарбниця нашого народу невичерпна, мов криниця. Багато казок породила українська земля!

 А ще казка вчить , виховує, допомагає стати сильним, красивим душею, добрим.

      Діти із захопленням,  з гарним настроєм,  великою  ініціативою брали участь у конкурсі «Загадкова скарбничка», грі  «Розумники», конкурсі «Допоможи вороні»,  всі разом відвідали  «Бюро знахідок».

А ще ми провели голосні читання та конкурс малюнка «Вгадай казкового героя».

Варто додати, що  діти проявили гарну кмітливість та обізнаність. А головне – це активність. Кожна дитина мала бажання дати відповідь,  чи прийняти участь в конкурсі.

  Як бібліотекар, хочу відзначити, що діти читають , а тому добре знають казки нашого народу.

 Дорогі діти, хай завжди поруч   із вами буде гарна книга. Тож,  відвідуйте бібліотеку скарбницю мудрості. До нових зустрічей!

                                                  

Віночок поезій Тараса Шевченка.

 

Земля - наш спільний дім

                                            

В рамках ХХVI Всеукраїнського фестивалю дитячої та юнацької творчості,присв.Всесвітньому Дню Землі відбулась тепла зустріч з офіцером громади у 5-А класі на тему:"Здоров'я нації-відповідальність кожного".

                         

 

Знайомимось: нова книга.

  12 березня в приміщенні Смолінськогог НВО, за сприяння ініціатора, мецената цього проекту Тетяни Бабенко, яка поважає минуле, підтримує теперішнє і вірить в майбутнє -- відбулася презентація нової краєзнавчої книги. Тут зібралися люди, небайдужі до чистоти духовних криниць, до натхненної творчої праці та наділені великою любов’ю до культурного розквіту нашого краю.

                                              

Книгу «Ерделівка і Копанки. Нариси з історії від найдавніших часів до сучасності» презентував   автор Борис Леонідович Шевченко – завідуючий науковою редакцією обласного агентства  «Книга Пам’ті України», старший науковий співробітник відділу історії обласного краєзнавчого музею, лауреат обласної краєзнавчої премії імені Володимира Ястребовата та Маловисківської міської премії імені  Олександра Ковтуна у галузі історико – краєзнавчих досліджень. Автор  багатьох наукових і науково – популярних публікацій з історії Кіровоградщини.   Це була неймовірно цікава подорож у часі побудована на науково-документальних фактах.

                                                             

   Історія села… За цими простими словами таїться невичерпне джерело знань, інформації не тільки про дану місцевість, а й про відомих людей  - патріотів, про їхнє нелегке виживання  у різні часи.  Але, на жаль, багато відомостей  та фактів нам не відомі, не мають й досі своїх літописів, історичних довідників, лишаються  «білими плямами» в історії Маловисківщини.

     Ось як говорить про книгу сам автор: «Яким би не було майбутнє Ерделівки і Копанок- буде це якісно новий етап їхнього розвитку чи занепад і уникнення з карти Центральної України  -- з упевненістю можна сказати, що їх історія залишиться для нащадків. Залишиться у вигляді цієї книги, яку ви тримаєте у своїх руках.  Написана вона передусім на основі документів і матеріалів державних  архіві Кіровоградської, Одеської та Херсонської областей, а також з використанням уже опублікованих документів, історико-краєзнавчої літератури та спогадів.

     І хоч це дослідження охоплює період від найдавніших часів до сучасності, не варто у ньому шукати відповіді на всі питання. Ви їх там не знайдете. Цю книгу слід радше розцінювати, як спробу створення загальної картини того історичного шляху, який пройшли Ерделівка і Копанки»

                                                  

    Тетяна Бабенко, меценат цього проекту, подарувала книги на бібліотеки Смолінської  громади.

Ми щиро вдячні за ці книги, вони стануть джерелом пізнання історії свого краю, патріотичного виховання підростаючого покоління

Тож тепер всі бажаючі можуть скористатися послугами Смолінської бібліотеки №1 та прочитати цей історичний матеріал, що розкриває таємниці нашого степового краю.