Літературні ювіляри

«Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів гриміти, як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники» (М. Рильський).

13 листопада 1889 року народився Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) – новеліст, сатирик, засновник жанру «усмішок» в українській літературі, улюблений народом автор збірок "Чухраїнці", "Вишневі усмішки", "Зенітка", "Мисливські усмішки", редактор та сценарист ВУФКУ, член літературних об’єднань «Плуг» і «Гарт», офіцер медичної служби УНР. Йому судилося жити й працювати у часи ленінських в'язниць та і сталінських таборів. Але ім'я Остапа Вишні, як за його життя, так і зараз, викликає посмішку у тих, хто хоча б раз читав або чув про його твори. Вперше Павла Губенка заарештували восени 1920 року і ув'язнили у підвали більшовицьких катівень. Тоді його визволив головний редактор газети "Вісті ВУЦВК" Василь Еллан-Блакитний. Після цього одна за одною виходять збірки усмішок письменника: "Діли небесні" (1923), "Кому веселе, а кому й сумне" (1924), "Реп’яшки", "Вишневі усмішки (сільські)" (1924), "Вишневі усмішки кримські" (1925). Протягом десяти років українською мовою з перевиданнями з’явилося близько ста книжок сатири й гумору Остапа Вишні та понад 2500 творів у періодичних виданнях. За що його влучно називали "Королем тиражу". У двадцяті роки минулого століття об’єктами його сатири були: релігія і церква, українська націоналістична еміграція, різноманітні "пережитки минулого" у житті суспільства. Вдруге письменника заарештували 1934 року і на десять років вилучили з літературного процесу. Від арешту і заслання не врятували ні народна популярність, ні величезні тиражі творів. За абсолютно надуманим звинуваченням Вишню засудили спочатку до розстрілу, а потім замінили на 10 років виправно-трудових таборів. Остап Вишня опинився в Ухтпечтабі. 1943 року Олександр Довженко вмовив першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хрущова домогтися від Сталіна звільнення Остапа Вишні. Він знову став потрібен радянській владі як сатирик і як пропагандист – треба було надихати народ на боротьбу проти гітлерівців.Першим твором, що знаменував повернення письменника, стала "Зенітка .Народ жартував, що там, де Остап Вишня, міліції не треба − він усюди наведе порядок. Його ім'ям названі вулиці українських міст, екранізовані твори. Письменник-гуморист, засновник нового художнього жанру "нарис-усмішка" помер 28 вересня 1956 року.

(за матеріалами інтернету)