Смолынська быблыотека №1  щиро вітає всіх з Днем Державного Прапора України та Днем Незалежності!

Миру, добра, достатку і перемоги!

В читальному залі   бібліотеки для дорослих   оформлена книжкова виставка «Незалежна, єдина будь навіки Україна!»"  на якій представлені матеріали про Україну, її нелегкий, тернистий шлях до волі.

 

 

Цікаво знати

Чорнобривці, мої, чорнобривці

Ми вважаємо ці квіти, чорнобривці, тільки нашими…А чи знали Ви, що чорнобривці - це не лише дуже красива квітка, але й важлива сільськогосподарська культура, з якої виготовляють спеції, харчові барвники, лікарські препарати та сировину для парфумерної промисловості?

Батьківщиною цих квітів вважають Мексику, адже саме ацтеки вперше почали культивувати чорнобривці, а іспанці завезли їх до Європи на початку XVI століття. Існує понад 60 видів чорнобривців, однак найбільш цінними є так звані "махрові", або "повні" (на фото) чорнобривці, із яких можна отримати значно більше сировини. Лідерами за обсягом вирощування чорнобривців є азійські держави (Індія, Китай, Таїланд, Пакистан). Популярною ця рослина залишається і в себе на батьківщині, зокрема в Мексиці та інших країнах Центральної Америки, однак обсяги вирощування значно менші, ніж в Азії.

На фото - вирощування махрових чорнобривців в Індії та Китаї.

   Kostyantyn KhimichenkoПриродничо-географічне товариство)

 

Ось і Другий Спас прийшов з щедрими дарами,

Нехай буде мир у нас

І Господь над Вами!

З Преображення Господнього

З Яблучним Спасом...

Нехай велике свято увійде у кожну хату...

 

 

Знаменитими ліворукими є такі постаті:

Політики – Гай Юлій Цезар,Жанна Д'Арк, Наполеон Бонапарт, Отто Бісмарк, Бенджамін Франклін, Вінстон Черчілль, Рональд Рейган, Джорж Буш старший та Джорж Буш молодший, Білл Клінтон, Фідель Кастро, Махатма Ганді, Біньямін Нетаньяху, королева Вікторія, Барак Обама.

Письменники і філософи – Аристотель, Фрідріх Ніцше, Франц Кафка, Ганс Хрістіан Андерсон, Льюїс Керролл, Марк Твен, Джеймс Кемерон.

 

 

Щорічно 9 серпня у світі відзначають день книголюбів. Свято зародилось у США (Book Lovers Day) і майже одразу набуло чималої популярності, і в результаті набуло статусу всесвітнього.

Це свято відзначають не тільки письменники, поети, літератори та видавці, а й читачі – ті люди, для яких книга і створюється. Саме читачеві присвячений Всесвітній день книголюбів.

Любов до читання у кожного своя, проте чи знайдеться річ у світі, яка буде наповнена такою ж магією, як книга? Читання – свого роду таїнство, адже кожна книга – загадка, зрозуміти яку можна лише після прочитання. Читання книг – це інвестиція у розвиток своєї особистості, свого характеру та кругозору. І це прекрасно, коли хобі у тебе – читання.

Вітаємо усіх книголюбчиків зі святом! Зичимо цікавих книжок і захопливого читання!

 

 

 

Про соняшник у природі, літературі, мистецтві.

У квітковому гороскопі настав часСОНЯШНИКА.

Люди народжені з 3 до 12 серпня – віддані цій квітці сонця і володіють не аби якою внутрішньою силою. За повір'ями слов'ян квітку, під знаком якої ви народилися, необхідно зірвати, засушити і носити завжди з собою, тоді вона, як янгол-охоронець, захистить вас від напастей та бід.                                         

                 ПРОПОНУЄМО ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОНЯШНИК.

Батьківщиною соняшнику є Північна Америка. За легендою боги подарували індіанцям цю квітку, що символізує сонце, тому соняшник був священним символом для індіанського племені. Історичні факти та археологічні свідоцтва доводять, що індіанці вирощували соняшники на території США (штати Нью-Мексико та Арізона) ще в 3000 році до нашої ери. Таким чином можна стверджувати що культура була одомашнена значно раніше пшениці.

У XVI столітті іспанці завезли соняшник до Європи. Рослину висадили в ботанічному саду Мадрида як декоративну, а звідти вона поширилася садами та парками цілої Європи. В Україну рослина потрапила— за часів гетьмана Розумовського понад 250 років тому, разом з пірамідальною тополею як декоративні рослини.

 Наукова назва соняшнику Helianthus annuus - з латинського квітка сонця. Coняшник нapiкaли пo-piзнoму: мeкcикaнcькoю квiткoю, пepуaнcькoю xpизaнтeмoю, iндiйcькoю зoлoтoю квiткoю i aмepикaнcькoю xpизaнтeмoю. Aлe пocтупoвo цi нaзви мaйжe у вcix нapoдiв були витicнeнi. Їx зaмiнили cлoвa, кopeнeм якиx булo «coнцe».

 У світі налічується 110 видів соняшників. Цікаво, що відомий нам соняшник із 2-метровим стеблом і величезним кошиком із чорним насінням – це вже культурна рослина, виведена людьми. У природі ж соняшник зовсім не такий. Ця дика кущова рослина має по 20-30 квіток величиною з ромашку.

                                                 

 Нaйвищий coняшник в cвiтi виpocтили в Нiмeччинi в 2009 poцi, йoгo виcoтa cягaлa 8,03 мeтpи. Нaймeнший був зaввишки уcьoгo 35 cм.

 Величезна квітка соняшника насправді складається із безлічі маленьких квіток, які обожнюють бджоли. Корзинка соняшнику складається до 2000 мініатюрних квітів (звані квіточками), які перетворюються на насіння після запилення.

 Соняшник— це медоносна рослина. Один гектар соняшнику «дає» 50 кг меду.

  На стадії зародку у квітки соняшника проявляється унікальна риса, що має наукову назву геліотропізм. Завдяки ній квітка протягом дня постійно розгорнута до сонця - на початку доби на схід, і ввечері на захід. У Франції рослина називається Tournesol, що у прямому перекладі означає - розгорнутий до сонця.

       Соняшник - шанована в народі квітка. По-народному повір'ю соняшник має захисні властивості. B Укpaїнi вipили, щo coняшник вiдлякує пoгaну eнepгeтику, тoму йoгo виcaджувaли кoлo будинкiв. A щe клaли пiд пoдушку, якщo xoтiли пoбaчити вiщий coн i дiзнaтиcя вiдпoвiдь нa якecь питaння.

  В українській культурі соняшник шанують як особливу квітку. Для українців це один із образів Батьківщини. Кажуть, як квітка тягнеться пелюсточками до Сонця, так і людина своїми думками, словами і справами звернена до рідної Вітчизни. Як Сонце для соняшника – єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина – найвища, єдина, дана Богом цінність.

  Символ родючості та процвітання, соняшник у нас завжди зображали на творах народного мистецтва: малювали на картинах, посуді, чи просто на стінах хати, на печі, додавали в орнамент на дерев`яних чи глиняних виробах, розписували цими квітами писанки. Гарячими пелюстками цвіте соняшник на вишитих рушниках та українських сорочках. Тут він символізує енергію сонця і здоров’я. З давніх-давен по всій Україні цю квітку саджали біля тинів та на городах. Сонях можна побачити навіть на гербах українських населених пунктів.

  В Україні багато митців присвятили свої твори саме цій квітці. Захоплювались соняхами українські художниці.

                               

Катерина Білокур та Марія Приймаченко. Серед найвідоміших літературних творів про соняшник - «Балада про соняшник» Івана Драча, якого ще називали соняшником української поезії з пшеничними патлами пелюсток. Мав таке прізвисько й відомий письменник та сонцепоклонник Михайло Коцюбинський. Коли він вчителював у селі Лопатинці, то запам’ятався учням своїми добрими очима, знаннями і прізвиськом «Соняшник».

  Краса соняшників стала натхненням для голландського живописця Вінсента Ван Гога,  який намалював дві серії картин, які присвячені соняшнику. Коли він писав свої "Соняшники", в нього не було грошей на купівлю фарби, а через сто років його картина стане предметом однієї з небачених фінансових операцій у світі мистецтва. В 1987 році одне з полотен з соняшниками було продане за 22 мільйони фунтів стерлінгів.                                          

 Нині соняхи вирощують здебільшого заради насіння, з якого виготовляють чудову олію. Її використовують під час готування різних страв, додають до салатів, з неї роблять маргарин. Насіння соняшника дуже поживне, містить від 18 до 22 відсотків протеїнів та інших корисних речовин.

Кабінет міністрів визначив соняшник символом Дня пам'яті захисників України, який відзначається 29 серпня. Саме цього дня у 2014 році, в ході російсько-української війни та Іловайської операції відбувся потужний прорив української групи військ з російського оточення, де проявився масовий героїзм добровольців і військових та загинула найбільша кількість українських воїнів. Ті трагічні події розгорталися на сході України, саме на полях соняхів, які вже поспіли. І саме під цими соняхами, сотні захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя на вівтар свободи та незалежності нашої країни. Саме тому символом Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, став сонях.

                           

 (Джерело: Тільки  жваві бібліотеки)

 

Щира подяка за книги.

В цьому році наша книгозбірня не отримувала нові книги, тому якимись новинками ми не можемо похвалитися.

Але надзвичайно приємно, коли користувачі бібліотеки ставляться з розумінням і дарують книги.

Так сім’я Самусенко Сергій Іванович,  Аліса та Марк – юні читачі бібліотеки,  подарували чудові книги трилогію «Гімназист» від відомого українського автора Андрія Кокотюхи . А саме: «Гімназист і Біла Ворона», «»Гімназист і Чорна Рука», «Гімназист і Вогняний Змій». Андрій Кокотюха більше відомий своїми творами для дорослих читачів, але виявляється він пише захоплюючі пригодницько - детективні повісті і для дітей.

Книга – найкращий подарунок. А коли вона подарована бібліотеці, де її прочитає не один десяток користувачів, то це найцінніший подарунок.

Сергій Іванович, Аліса та Марк Самусенко, я глибоко зворушена вашим добрим вчинком та щиро дякую за цінний подарунок!

Я впевнена, що ця добра справа повернеться до вас добром та стане прикладом для інших.

                                             

 

 

Провідна зірка України

                                                               

1 серпня 1913-го у грузинському курортному селищі Сурамі на 43 році життя відійшла у засвіти Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка) – видатна українська письменниця, перекладачка, фольклористка, культурна діячка.

Доля не була поблажливою до Лесі. Захворівши в дитинстві, поетеса все життя боролася з тяжкою недугою. Не судилося їй особистого щастя, взаємного кохання, щастя материнства. Не стала, як мріяла, піаністкою, але за всі страждання і втрати Леся Українка була обдарована Богом великим поетичним талантом, який вона віддала Україні, своєму народові.

У Сурамі Олена Пчілка, молодша сестра Лесі Ізидора (Дора), сама Леся та її чоловік Климент Квітка поселилися на маленькій дачі з балконом. Лесі спочатку трохи покращало, вона виходила з допомогою Дори на балкон, трохи стояла, а потім напівлягала у шезлонг і довгенько лежала, дивлячись на широкий краєвид – гори, вкриті лісом, і долину, куди збігались гірські потоки. Невдовзі їй різко погіршало. Вона не могла вже їсти, ледве змушувала себе щось випити.

«Увесь цей час у мами й у мене, – розповідала Ізидора, – надія змінялась відчаєм… Мучило почуття нашої безпорадності – на очах гине рідна, дорога людина, а ми безсилі врятувати. Тим більше, що й сама Леся це розуміла. Вона не втрачала свідомості, думка її була ясна. Ото тільки часом марила вночі».

На світанку 1 серпня 1913 року Лесі Українки не стало. Тіло покійної потягом доправили до Києва. 8 серпня велику дочку України було поховано на Байковому кладовищі.

ХВИЛИНИ

Якби мої думи німії

Та піснею стали без слова.

Тоді б вони більше сказали,

Ніж вся отся довга розмова.

Якби мої думи німії

На струни проречисті впали,

Зайшлись би плачем мої струни

І сміхом дитячим заграли.

Мов хвиля морська в ясну бурю,

І темна, й блискуча, й раптова,

І сонцеві рідна, й безодні,

Була б моя пісня без слова.

Важкі побережнії скелі

Зрива переможнеє море;

Невже переможная пісня

Важкого жалю не поборе?

Невже моя пісня не хвиля?

Ой леле! Даремні питання…

Німі мої думи, а руки

Дають лиш німії стискання…

* * *

Скрізь плач, і стогін, і ридання,

Несмілі поклики, слабі,

На долю марні нарікання

І чола, схилені в журбі.

Над давнім лихом України

Жалкуєм-тужим в кожний час,

З плачем ждемо тії години,

Коли спадуть кайдани з нас.

Ті сльози розтроюдять рани,

Загоїтись їм не дадуть.

Заржавіють від сліз кайдани,

Самі ж ніколи не спадуть!

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!

© Леся Українка

Художниця Оксана Лехняк («Портрет Лесі Українки»)