ВІРШІ  КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕКИ

ОСІНЬ, ВОНА КОМУСЬ ПОДОБАЄТЬСЯ, КОМУСЬ НІ. АЛЕ ПОГОДЬТЕСЯ - ЦЕ ПРЕКРАСНА ПОРА РОКУ. ОТО Ж ПРОПОНУЮ ДО ВАШОЇ УВАГИ ВІРШ ТЕТЯНИ ЧМІЛЬ ПРО ОСІНЬ.

Осінній, тихий поцілунок,

Ласкаво зронить промінець -

Немов прощається природа,

З теплом останнім під кінець.

А навкруги, ще зеленіє,

Буяє, цвітом майорить -

Пора чудова володіє,

Не попускає свою нить.

В намисто вбралась горобина,

Всі віття жаром розцвіли,

Троянди не схилили спини,

Красу останню віддали.

Туман сховав холодні ранки,

Щоб не пошкодило краси,

Він огортає до світанку,

Й приносить краплі для роси.

Здуває вітер листя вдало,

З собою хоче підхопити,

Щоб до землі все не опало -

Змогло в повітрі, ще пожити.

Ліс зачаровано стоїть -

Усе готується спочити,

Осика ніжно шелестить,

Піднявши в гору свої віти.

А за рікою сонце сяде,

Сховається, лиш за горбок -

Воно прийде, вже з листопадом,

Згорнеться " котиком" в клубок.

                      Т. Чміль