30.09.2016

Бібліотекар – професія творча.

Да! Я люблю свою профессию

И с каждым годом все сильней,

Она похожа на поэзию,

Хоть много будничного в ней,

Она, как стих.  не терпит  серости,

Не терпит  косности и зла,

Она еще в глубокой древности

Талант и мудрость обрела.

 30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек.  Цей день став одним з найнезвичайніших у житті бібліотеки №1. Протягом дня проводилися екскурсії «Бібліотека – країна мудрості».

 Хвилю позитивних емоцій викликало дублер-шоу «Бібліотекар на годину» , яке допомогло молодим користувачам побути у ролі бібліотекаря та зрозуміти, що професія бібліотекаря цікава , сучасна , корисна та креативна.

Користувачі різного віку із задоволенням приймали участь в акції «Бібліо smile».

  На святковому засіданні бібліотекар ознайомила присутніх з історією перших бібліотек різних країн.  Бібліотеки  були відомі ще в  стародавньому світі (Ассирія, Єгипет, Китай). Найдавніша з них – клинописна Бібліотека Ашшурбаніпала в Ассирії (7 ст.до н.е.), а найбільша – Олександрійська бібліотека, в якій були зібрані рукописні книги античного світу (3 ст.до н.е.); вона була частиною комплексу mouseїon (музей). До комплексу входили житлові кімнати, , столові приміщення, приміщення для читання, ботанічний та зоологічний сади, обсерваторія і бібліотека. Пізніше до нього були додані  медичні та астрономічні  інструменти, опудала тварин, статуї й погруддя, які були використані  для навчання. Музей і велика частина  Олександрійської бібліотеки були знищені приблизно в 270 році нашої ери.

Розповіла про яскраву і в той же час трагічну долю першої жінки бібліотекаря Гіпатії, з Олександрійської бібліотеки . Вона працювала в цій бібліотеці разом  з батьком, відомим  математиком Теоном.   Популярність і авторитет Гіпатії були настільки великі, що з усіх кінців великої Римської Імперії, із далеких країн Малої Азії і всього Середземноморья люди відправлялись в олександрію, щоб зустрітися з нею. Послухати  її роздуми  по філософії, астрономії, математиці, попрацювати під її керівництвом   в прославленій Олександрійській Бібліотеці.

     Коли фанатики  пограбували  і спалили Олександрійську Бібліотеку, Гіпатія користуючись  випадково уцілівшими , врятованими із вогню  екземплярами рукописів великих  мислителів , писала коментарі  до їх творів, по  листку, по сторінці  відновлювала разом із своїми помічниками ці  безцінні творіння людського розуму.

Так могла діяти  тільки людина, яка переконана в необхідності зберегти для майбутніх поколінь дорогоцінні сімена істини.

  Але з блискавичною славою Гіпатії не міг  змиритися архієпископ Кирил, який і організував її вбивство.

      Під гучні оплески присутніх Грамотами були нагороджені кращі читачі 2016 року:

Валявко Світлана Василівна,

Рибаков Валерій Трохимович,

Ховпун Неля Олексіївна.

  

Трагедія Бабиного  Яру

 В останні дні вересня людство відзначає 75-ті роковини кривавої трагедії, яка сталася в Бабиному Яру  на початку Другої світової війни.

За два дні 29-30 вересня 1941 року в Бабиному Яру німці розстріляли  33 тисячі чоловік. Всього по різним підрахункам , за час окупації  Києва гітлерівцями,  тут було знищено  до 200 тисяч мирних жителів.

Голокост – його породила  фашистська свідомість , повна відчуття своєї переваги над  іншими націями.

  Масові страти продовжувалися аж до самого відходу німців  з Києва. 10 січня 1942 року були розстріляні 100 матросів Дніпровського загону  Пінської  військової флотилії. У 1941-1943 роках у Бабиному Яру  було розстріляно 621 член ОУН (фракція С.Бандери), серед них українська поетеса Олена Теліга і  її чоловік,  5 циганських таборів,

Крім того, на місці військового табору частин РСЧА був відкритий Сирецький концтабір, в якому містилися комуністи, комсомольці, підпільники, військовополонені та інші. 18 лютого 1943 в ньому були розстріляні троє гравців футбольної команди «Динамо» - учасників «Матчу смерті»: Трусевич, Кузьменко та Клименко. 

Всього в Сирецькому концтаборі загинуло не менше 25 000 чоловік. Відступаючи з Києва і намагаючись приховати сліди своїх злодіянь, нацисти в серпні - вересні 1943 встигли частково знищити табір, вирили і спалили на відкритих «печах» безліч трупів, кістки перемелювалися на спеціально привезених з Німеччини машинах, попіл був розсипаний по всьому Бабиному Яру.

Бабин Яр став спільною могилою для  людей різних національностей, які стали жертвами  нацистського режиму.

Кров мільйонів невинних людей  не дає нам права  забути про одну  з найбільших трагедій  ХХ  століття…

Спочатку вони прийшли за комуністами,

і я промовчав, адже я не комуніст.

Потім вони прийшли за євреями,

і я промовчав, адже я не єврей.

Потім вони прийшли за членами профспілок,

і я промовчав, адже я не член профспілки.

Потім вони прийшли за католиками,

і я промовчав, адже я не католик.

Потім вони прийшли по мене.

І вже не лишилося нікого,хто міг би заступитися за мене.

(М. Немюллер)

Еко-мандрівка

Чарівне моє довкілля .

  Однією з найактуальніших проблем сучасності є взаємодія людини з природою. Сьогодні найголовнішою проблемою  людства є проблема, що стосується кожної людини, кожної істоти на землі.  Ніякі блага  цивілізації не замінять нам  чистого повітря, прозорих водоймищ, вільних від шкідливих домішок  продуктів харчування та води.

 На часі жити за іншими правилами – екологічними, усвідомлюючи, що 

людина -  це лише частина Природи й Космосу, із законами і силами яких вона мусить рахуватися.  Не владарювати над нею, бути не «царем природи», а її необхідним  елементом. Здатним узгоджено функціонувати в складній , відлагодженій системі.

     Саме цій темі була присвячена еколого-пізнавальна подорож «Чарівне моє довкілля», яку здійснили  разом з учнями  6 класу Смолінського НВО та шкільним психологом Мироновою Наталією Василівною.  Мандруючи прекрасними куточками нашого селища ми провели вікторину «Яка це рослина?», прибрали сміття біля річки Кільтень, на фоні красивих  краєвидів зроили  фото на згадку. На протязі всієї подорожі  не переставали захоплюватись чарівними краєвидами нашого краю.

Ми живемо на багатій, щедрій, прекрасній землі. І ми не маємо права забувати, що сьогодні просто любити природу, милуватися її красою мало. Ввійти в природу другом, бути її добрим господарем – закликаємо ми всіх.

 Після відпочинку на природі, приберіть за собою сміття і це буде  ваш патріотичний вчинок.

Свято врожаю

«Вдячно душею схилюся,

Богу за хліб помолюся»

   Чудова пора – осінь! Час збирати урожай і радіти тому, що було вирощено своїми руками, час підвести підсумки і поглянути  вперед.

Завершенням клопіткої праці за народним звичаєм є свято-подяка  матінці Землі за гарний врожай.

  Це час, коли кожна господарка  починає пригадувати кращі рецепти заготовок на зиму. А щоб  кращими рецептами могли скористатися всі бажаючі  в бібліотеці  організували  справжнє свято.

   На свято врожаю   в бібліотеку завітала сама Осінь  з  привітаннями та подякою за сумлінну працю на землі.   Присутніх ознайомила   з народними традиціями цієї пори року , віруваннями,  легендами   ,  народними прикметами  . Цікавим було повідомлення  від співрозмовників  про    рослини  які не переносять шум.

   Гості по черзі читали  вірші про осінь  відомих українських поетів,   слухали пісні.

    Окрасою свята стала  книжково-овочева виставка  «Моя дача – моя гордість», на якій представлені  ягоди, фрукти, овочі ,  література по технології їх вирощування  та   книги по кулінарії.

    За святковим столом можна було скуштувати гарбузову кашу, варення з груш, домашню випічку, фіто-чай , фрукти. За  дружньою  бесідою господині поділилися кращими своїми рецептами  випічки та консервування.

  При підведенні підсумків всі прийшли до висновку , що  всі ми відповідальні за долю свого спільного дому – планети Земля. Потрібно намагатись жити так, щоб земля навколо нас залишалася  щедрою, прекрасною, багатою, щоб цвіли сади і співали пташки.

   Час промайнув швидко, учасники заходу отримали заряд хорошого настрою.

 Знання – це скарб, а книга – ключ до нього

   День знань є хвилюючим і  незабутнім святом для  всіх учнів, студентів, їх батьків, вчителів і викладачів, а також усіх тих людей, які хоч якось пов’язані  з обслуговуванням школярів і студентів. Але найбільше йому радіють, ті хто в цей день вперше йде до школи.

 Серед традицій українського народу завжди почесне місце займала освіта. Однією з перших в Європі почала діяти Києво-Могилянська  академія. Достойними поваги завжди були люди , які знали грамоту.

     Варто знати кілька історичних фактів , що стосуються цього дня. Спочатку цей день відзначали  всі народи   як свято жнив. У нашій країні ще за часів Петра Першого  в цей день було прийнято  святкувати Новий  Рік.  Але потім Новий Рік було вирішено  перенести на 1 січня, за зразком європейських країн.

Нині 1 вересня – є державним святом  під назвою «День знань»

Офіційно День знань почали відзначати в СРСР  з 1984 року. До того, як  День 1 вересня отримав  статус державного  свята , він був навчальним днем. Хоча і починався цей день з  урочистої лінійки, але потім проводилися  вже і звичайні уроки.

     Це свято не лише педагогів і учнів, він також покликаний підкреслити важливість освіти.

     Ото ж цього дня і я завітала до 1-Б класу, привітала їх із святом, ознайомила із пересувною книжковою виставкою дитячих видань.

  Книга – це те джерело, яке ніколи не зникає. Саме вона несе нам  уяву про навколишній світ, розкриває закони безмежного всесвіту. Це джерело ллється в наші серця, щоб ми розуміли життя, вміли взяти його  частинку і передавати  мудрість книги іншому.. Коли читаємо книги, то стаємо розумнішими, цікавими, добрими, кмітливими, душевними, патріотами. З метою популяризації книги, читання, знання і була проведена година цікавих повідомлень «Знання – це скарб, а книга – ключ до нього».

 З особливим захопленням дівчатка слухали про казкових принцес і фей, а хлопчики  не могли відірватися від  енциклопедії про автомобілі. Діти готові до сприйняття всього нового, головне, щоб  це було цікаво і  в доступній формі.

  Дуже приємно було бачити діток які вже відвідують бібліотеку, які перебуваючи ще у ДНЗ «Ромашка»  періодично приходили на  екскурсії  та на масрві заходи до бібліотеки.

   Разом ми прийшли до висновку. Що навчання не можливе без бібліотеки.

Не даремно з давніх часів бібліотека вважається  скарбницею людської мудрості.

   Запросила дітей частіше відвідувати бібліотеку разом з батьками чи класним керівником, де на них чекають цікаві книжкові виставки: «Дітям про все на світі», «Казка на долоньці» . До послуг дітей безкоштовний  Інтернет центр  та веселі і пізнавальні   заходи.

Круглий стіл

Провісник майбутнього,

борець за майбутнє.

    

  Під такою назвою в Смолінській бібліотеці №1 пройшов захід  до 160-річчя з дня народження Івана Яковича  Франка .

     На якому звернули  увагу на  значення творчої спадщини І.Я.Франка в нашому житті, її місце в духовному світі  сучасника.

З любов’ю і шаною вимовляє  все прогресивне людство  ім’я Івана Франка. Франко став великим тому, що вийшов з народу, йшов з народом і вів його вперед, закликаючи «добувати хоч синам» як не собі, кращу долю в боротьбі. Він завжди був у передніх  рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім’я нового; скелю неправди і визиску в ім’я правди, добра і краси.  Іван Франко внесений до списків найбільших  письменників  світу і його ім’я висічене на гранітних скрижалях  історії поруч з іменами найславетніших  синів людства.

    Іван Франко був провісником  ідей свободи і соціальної справедливості, співцем прийдешнього братерства, нового світлого життя  вільних людей.  З великим запалом він закликав  народ   до боротьби за свободу і правду, за щастя і гідність людини.

      Він є нашим сучасником, соратником і прибічником у нашому щоденному житті, в праці, котру він так натхненно оспівував.  Його слово збуджує думку, запалює серця до нових і нових звершень в ім’я процвітання рідної Вітчизни. Його твори кличуть на звитяжну працю для блага людей.

    Перу письменника належить понад п’ять тисяч  творів, які ввійшли до золотого фонду не лише української, але  і світової літератури. Його твори завжди служили і будуть служити всьому передовому людству  в боротьбі   проти гноблення і експлуатації людини людиною, за мир, демократію і братерство.

     Цікавою для присутніх стала  вікторина  по творчості  Івана Франка.

     Вічна загадка любові…. Саме вона породжує прекрасне і вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою   чи приносить душевний біль.  Скільки існує людство, нерозгаданою лишається  тайна почуттів, що надихають  художників  і  композиторів, скульпторів і поетів…

    З любовною лірикою Івана Франка    ознайомила Васільєва Наталія Іванівна  – член Клубу поезії.

В бібліотеці діє розгорнута  книжкова виставка  «Великий письменник і громадянин».

Цікава англійська

We learn   ENGLISH.

  «Знати багато мов – це значить мати багато ключів до одного замка» говорив Вольтер.

   Лише нестандартний підхід до проведення заходу з дітьми гарантує його успіх. Вивчення англійської мови в наш час стало необхідною і приорітетною умовою. Бібліотечний  розважально-ігровий урок «We learn    ENGLISH» складався із усних ситуативно - мовних вправ. Діти знайомились одне з одним англійською мовою, виправляли  співрозмовника, який неправильно назвав ім’я.

Це  звучало так:

--- HI,  Ivan!

--- I am not Ivan. I am Stas.

Називали попарно імена казкових героїв зображених на картках.  Наприклад: this is Buratino and Malvina.

Розповідали що це,  або хто це.

Називали якого розміру предмети або тварини.

Наприклад: a  big dog, a  little  cat.

   Для виконання певних завдань діти використовували українсько-англійський та англо-український словники.

  Звичайно хтось із дітей виконав  завданням краще,  хтось гірше,та головна мета була досягнута – дітям сподобалося.

А це крок до успіху. Саме це завдання я і ставила перед собою.

При підготовці до заходу був використаний збірник «Цікава англійська» автор М.П.Хмеленок. Збірник містить матеріал для навчання англійській мові молодших школярів. Його можна використовувати як на уроках, так і в сім’ї і на гуртках англійської мови.

На завершення діти переглянули мультфільм англійською мовою.

  Отож не бійтеся бути розумними, успішними та зацікавленими у чомусь, окрім роботи, навчання, Інтернету. Вивчайте мови та переконайтеся, що немає нічого кращого, ніж говорити мовою  кохання в Парижі, спілкуватися зі щирими незнайомцями на вулицях  Британії, робити замовлення у шикарному німецькому ресторані рідною мовою офіціанта, проводити екскурсію італійцям чи бразильцям по рідному місту.

    Вивчення іноземних мов – нелегке завдання. Але є особливі люди, що здатні вивчати і пам’ятати багато мов. Найвидатнішим поліглотом  усіх часів і народів вважається доктор  Гарольд Уїльямс з Нової Зеландії. Він у дитинстві вивчив латинську і грецьку, іврит, чимало європейських мов, мови тихоокеанського регіону (вільно говорив 58 мовами і багатьма діалектами). Під час відвідування Ліги Націй у Женеві Гарольд Уїльямс був єдиною людиною, яка спілкувалася з кожним делегатом його рідною мовою.

     Однак і це ще не межа. Німець Людвиг Шютц олзмовляв 270 мовами. Данський вчений XIX століття Расмус Христіан Раск знав 230 мов, професор Львівського університету  Андрій Гавронський – 140, академік Наум Марр- близько сотні, відомий археолог Генріх Шліман – 80.

Сімома мовами ще у молодості володів Богдан Хмельницький. А відомий громадський діяч Анатолій Луначарський, коли його обрали дійсним членом Академії наук, розпочав свій виступ  російською мовою, продовжив говорити німецькою, французькою, англійською, італійською, а завершив латиною.

    Леся Українка знала тринадцять мов: українську, російську, німецьку, французьку, грецьку, латинську, англійську, італійську, польську, болгарську, іспанську, староєгипетську, давньоіндійську.

    Чим більше людина знає мов, тим вона багатша.