Небезпечний бібліотечний пил

та методи боротьби

з пиловими шкідниками

ЩО МІСТИТЬСЯ В БІБЛІОТЕЧНОМУ ПИЛІ

Бібліотека — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їхнє опрацювання та відображення в каталогах, організовує відповідне зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.

Традиційне значення слова бібліотека — колекція книг або приміщення, де зберігаються книги.
Бібліотека герцога Хамфрі - найстаріший читальный зал Бодліанської бібліотеки Оксфордського Університету

Тривале зберігання книг та рукописних матеріалів призводить до накопичення так званого побутового ( бібліотечного ) пилу, який може негативно впливати як на саму книгу, так і на працівників бібліотек.

Книга, як і людина, має своє життя, вона теж схильна до захворювань, а хворіючи – руйнується. Основні збудники хвороб книги – пил, комахи-книгоїди і плісневі грибки. Пил – дуже небезпечний агент, який заносить із собою різні шкідливі речовини, що прискорюють старіння паперу, забруднюють його, порушують структуру волокон. Клейові матеріали (крохмаль, желатин, казеїн тощо) – прекрасний «харч» для інших збудників книжкових хвороб з плісневих грибків, які руйнують папір, тканину, фарбу, шкіру, нитки.

Пил складається з мiнеральних та органiчних часток з домiшками вугiлля, золи, кислот, солей та iнших хiмiчних сполук; мiстить значну кiлькiсть яєць комах, грибних i бактерiальних спор. Його скупчення в книгосховищах може викликатися внутрiшнiми причинами (природна ерозiя стiн, стелi, пiдлоги, бетонних перекриттiв, обладнання, первинних засобiв зберiгання та самих документних матерiалiв), а також зовнiшнiми факторами (проникнення запиленого повiтря через вiдкритi дверi, вiкна, кватирки або шляхом його iнфiльтрацiї через щiлини; потрапляння пилу з одягом, взуттям та iншими особистими речами персоналу).

Пил є основним фактором розповсюдження в книгосховищах бiологiчних шкiдникiв, серед яких найнебезпечнiшi для людини мiкроскопiчнi гриби та пилові кліщі.

НЕБЕЗПЕЧНІ ПИЛОВІ КЛІЩІ

Вперше пилових кліщів виявили в 1864 р. Вони є комменсалами людей, тобто кліщ харчується за рахунок людини її відмерлими роговими лусочками епітелію. Їх кількість навколо нас може бути просто величезна, від сотні до декількох тисяч в 1 грамі пилу. Пиловий кліщ не здатний вкусити людину, і не може стати переносником інфекцій. Він небезпечний для великої кількості людей завдяки алергенній дії його продуктів життєдіяльності.

Пилові кліщі відносяться до роду Dermatophagoides. Найбільшу роль у появі алергії до побутового пилу мають 2 види: D. pteronyssinus і D. farina. В екскрементах кліща домашнього пилу виявлені травні соки, що містять ензими Der p1 і f1, які володіють сильною антигенної активністю і здатні викликати алергічні реакції, а також загострювати перебіг бронхіальної астми.

Уся небезпека полягає в тому, що алергія може проявлятися так само, як і від продуктів харчування чи побутової хімії. А на пиловий синдром звертають увагу в останню чергу. В групі ризику серед виникнення цих алергічних реакцій насамперед є працівники бібліотек та архівів.

Механізм алергічної реакції на побутовий пил простий. Антигени потрапляють на шкіру або слизову оболонку бронхів, де поглинаються макрофагами. Ті, в свою чергу, виводять невелику частину антигену на поверхню клітини у вигляді рецептора. При наступній зустрічі з фекаліями кліща клітина руйнується, виділяючи гістамін, який запускає каскад алергічних реакцій. На шкірі з’являється набряклість і висипи, а в бронхах збільшується секреція слизу, відбувається спазм мускулатури – розвивається характерне загострення бронхіальної астми з нападами задухи.

Алергічна реакція на пил – рідкісне явище. Така реакція виникає лише у схильних осіб і нічим не відрізняється від алергії на харчові продукти або косметику.

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАХОДИ

З огляду на виняткову роль пилу та медичний аспект проблеми зберігання книг та документації, питання правильної органiзацiї та суворого дотримання технологiчних процесiв знепилювання бiблiотечних фондiв заслуговує особливої уваги.

Знепилювання бiблiотечних фондiв є найважливiшим процесом, спрямованим на пiдтримання нормативного санiтарно-гiгiєнiчного режиму їх зберiгання. Воно забезпечує довготермiнове збереження документiв та сприяє полiпшенню умов працi персоналу бiблiотеки й читачiв.

Очищення поверхнi документiв вiд пилу практично вдвiчi знижує кiлькiсть спор грибiв . Через 20 год. пiсля протирання пiдлоги водним 2% розчином формалiну кiлькiсть життєздатних спор грибiв у книгосховищi зменшується принаймнi в 15 разiв. Зовнiшнє повiтря має надходити у сховища очищеним вiд пилу вiдповiдними системами кондицiювання або припливно-витяжної вентиляцiї, оснащеними пилозахисними фiльтрами. Вентиляцiйнi короби потрібно систематично очищати пилосмоком вiд накопиченого пилу.

Повітрообмін у читальних залах, фондосховищах, реставраційних майстернях та робочих приміщеннях повинен забезпечувати параметри мікроклімату відповідно до Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, установлених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42. Режим роботи систем вентиляції повинен забезпечувати в залах для користувачів повітряне середовище в межах зазначених параметрів і підтримувати його протягом часу перебування користувачів.

Щоб запобiгти нагромадженню пилу в книгосховищах, слiд пiдтримувати чистоту та зразковий порядок. У сховищах не дозволяється розмiщувати стороннi предмети: зайвi меблi, засоби прибирання, пакувальнi матерiали, вазони з квiтами, продукти харчування, одяг, взуття й iншi особистi речi. Не рекомендується використовувати м’якi меблi та завiси, а також килимовi покриття для пiдлоги.

Для визначення вiдповiдностi стану запиленостi повiтря книгосховищ встановленим санiтарним нормам слiд залучати фахівців лабораторних центрів або iншi профiльнi служби.

                           (Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»)

«Країна Журналія»- дитяча періодика і не тільки

 

В Смолінській бібліотеці №1 діє виставка періодичних видань для дітей. А що ми знаємо про журнали взагалі? Якщо цікаво то читайте далі.

Перший журнал вийшов в 1665 р. у Франції, в тому ж році – в Англії. В 1772 році – вийшов додаток до газети „Санкт-Петербургские ведомости”. А в 1785 році з’явився дитячий журнал „Детское чтение для сердца и разума”. В 1861 році став виходити журнал „Вокруг света”, а після революції 1905 р. з’явився журнал „Тропинка”, головним редактором якого була жінка під псевдонімом Alllegro (що в перекладі – блискучий папір).

В Україні дитячі журнали взяли початок з додатку до «дорослої преси» «Домова шкілка», який друкувався у Відні з 1854 року. У 1869 році львівський журнал «Учитель» започаткував свій дитячий додаток «Ластівка». Відзначимо «Детский музыкальный мирок» (1887– 1888), видавався у Одесі, «Колокольчик церковно-приходской школы» (1892), Київ. На Заході України був створений журнал «Дзвінок», який видавався у Львові протягом 1890 – 1914 років. Першим і єдиним україномовним журналом у Східній Україні був «Молода Україна», видавався під керівництвом Олени Пчілки у 1906 році у Києві, з 1908 по 1912 рр, а 1912 – у Гадячі. Дитячий журнал «Світ дитини» (1919-1939 рр.), видавався у Львові та журнал-місячник «Наш приятель» (1920- 1935 рр.) – започаткували відновлення виходу дитячої преси після Першої світової війни. «Молоді Каменярі» (1928-1932 рр.)  – перша газета, яка виходила  додатком до часопису «Громадський голос». «Мурзилка» – всесоюзне видання, започатковане 1924 року. 1928 року був заснований журнал «Жовтеня», потім об’єднався з часописом «Тук-тук» і отримав назву славнозвісного журналу «Барвінок». Закінчив свою роботу у 2019 році. У 1960 році був заснований відомий дитячий журнал «Малятко» і досі виходить.  Згодом преса для дітей почала розвиватися ще більше і до сьогоднішнього дня ми можемо побачити як часто видання змінюються. 

Загалом, хоча дитячі журнали тепер не на хвилі популярності, вони таки мають свої переваги перед усезнаючим інтернетом, захопливими комп’ютерними іграми та в чомусь навіть перед книжками.
По-перше, інформація, подана у журналах, здебільшого перевірена та адаптована до віку читачів.
По-друге, у журналах є багато статей, актуальних для дитини саме у той час, коли виходить журнал. Весною — матеріали про пробудження природи, влітку — розповіді про квіти, трави та літні віршики, восени і взимку — історії, доречні саме у ці пори року.
По-третє, дітям подобається, що в журналі можна щось домальовувати, писати, вирізати та складати саморобки, надруковані на його сторінках, клеїти наліпки.
Не варто нехтувати і тим, що більшість журналів мають відносно невисоку ціну, а тому є доступнішими, ніж, наприклад, нові книжки.
Крім того, книжка із покроковим описом тисячі наукових дослідів може роками лежати на полиці, чекаючи «вільного часу». А от із журналом все трохи інакше — коли ми отримуємо новий номер, то намагаємося прочитати його та зробити завдання, що нас зацікавили, якнайшвидше, бо через місяць з’явиться наступний журнал із новими завданнями.

Журнал — це можливість для батьків провести час зі своїми дітьми: пошукати разом 10 відмінностей на двох майже однакових малюнках, пограти у настільну гру, зробити вітальну листівку чи просто разом прочитати цікавий матеріал.
Дітям приємно щомісяця чекати на журнал, зустрічатися зі знайомими персонажами, читати продовження історій, шукати улюблені рубрики.
Зрештою, даючи дитині в руки журнал, батькам не доведеться турбуватися про безпеку дитини (на відміну від блукання сторінками інтернету).

                                                                                                                  (Букмоль)

ЧИ ЗНАЛИ ВИ ЦЕ ПРО УКРАЇНУ?

НЕЙМОВІРНО ЦІКАВІ ФАКТИ,

ПРО ЯКІ МАЙЖЕ НІХТО НЕ ЗНАЄ.

1. Найперша Конституція в світі була створена українцем Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 його обрали гетьманом запорізького війська. У цей же день ним було оголошено «Конституцію прав і свобод війська Запорізького». У США Конституцію прийняли в 1787 р., у Франції та Польщі тільки в 1791 році.

2. В 1934 році в Парижі на конкурсі краси мов українська мова зайняла третє місце після французької та перської за такими критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія, структура речень. Мелодійність же української визнана другою найгарнішою серед мов світу, після італійської.

3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі (фахівці розрізняють близько 7000 мов ) і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської. На території України більше 32 мільйонів осіб вільно спілкуються українською мовою.

4. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

5. З точки зору лексики найближчими до української мови є білоруська (84%) і польська (70%) мови.

6. Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».

7. Найдовший музичний інструмент у світі – це українська трембіта. Її довжина може досягати чотирьох метрів, а її звуки чутні більш ніж за десять кілометрів.

8. На території України зосереджено 1/4 всіх запасів чорнозему на планеті. Чорноземні ґрунти при правильній обробці дають найбільшу кількість врожаю і дуже цінні. Під час Другої Світової війни німецькі солдати навіть вивозили чорнозем на поїздах.

9. Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов’янського письма». Він вийшов в світ у Вільні (суч. Вільнюс) в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.

10. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.

11. Найстарішим навчальним закладом Східної Європи вважається Києво-Могилянська академія (1615 р.).

12. Україна посідає четверте місце у світі за кількістю громадян з вищою освітою. Населення України належить до найбільш освічених, а кількість людей з вищою освітою на душу населення — вища за середньоєвропейський рівень.

13. Найдавніша відома ученим мапа, а також найстародавніше поселення Homo Sapiens знайдені в Україні: у с. Межиріччя Рівненської області. Їм близько 14,5-15 тис. років. Мапу вибито на кістці мамонта.

14. Територією України пролягав один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» — система річкових шляхів і волоків між ними завдовжки 3 тис. км, що пов’язувала північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним. Протягом усієї давньої історії Україна-Русь виступала мостом між світами Східної Європи і Давнім Сходом, Європою античною, візантійською і латинською.

15. З дванадцяти лавр світу 4 знаходяться в Україні. Три православні та одна греко-католицька. Це Києво-Печерська лавра, Київ (існує з 1051), Почаївська лавра, Почаїв, Тернопільська область (з 1833), Свято-Успенська Святогірська лавра, Святогірсь, Донецька область (має статус лаври з 2004) та Свято-Успенська Унівська лавра студійського уставу (греко-католицька), Унів (з 1898). Інші лаври: в Росії – 2, в Грузії – 1, в Польщі – 1, в Румунії – 1, в Палестині – 1, в Греції – 2.

16. Українці, а саме конструкторське бюро Антонова, розробили літак із найбільшою у світі вантажопідйомністю — Ан-225 «Мрія». Спочатку він проектувався для транспортування космічних кораблів. Наразі «Мрія» виконує комерційні вантажні перевезення.

17. Перший рамковий вулик винайдено в Україні у 1814 р. Петром Прокоповичем. Україна в останні роки впевнено зберігає місце в трійці світових лідерів з виробництва меду. Випереджаючи країни Європи за обсягами виробництва меду в кілька разів, Україна є одночасно першою в світі з виробництва меду на душу населення (1,5 кг).

18. Перша гасова лампа винайдена у Львові працівниками аптеки «Під золотою зіркою» Ігнатієм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 р. Того ж року у львівському шпиталі була проведена перша хірургічна операція при освітленні гасовою лампою. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений там спеціальною грамотою.

19. Найглибша у світі Станція метро знаходиться у Києві – це «Арсенальна». Вона проходить під землею на глибині 105 м. Станцію біля будівлі парламенту побудували в 1960 р., однією з перших. За деякими даними, у тунелях біля «Арсенальної» є таємні схованки для політичної верхівки.

20. Одна з найвідоміших у світі різдвяних пісень — це «Щедрик», народна пісня, записана українським композитором Миколою Леонтовичем. Світ знає її як Carol of the Bells або Ring Christmas Bells. Зазвичай на Youtube різні виконання «Щедрика» набирають мільйони переглядів.

21. Одна з найбільших пустель Європи знаходиться саме в Україні – Олешківська. Олешківські піски складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами») висотою близько 5 м з негустою рослинністю. Знаходяться ці піски у Цюрупінському районі (стара назва Цюрупінська – Олешки), за 30 км на схід від м. Херсон.

22. Україна входить до сімки передових виробників рослинної олії, картоплі, цукру та свинини.

23. Географічний центр Європи знаходиться в Україні, біля містечка Рахів, в оточенні мальовничих Карпат.

24. Армії УПА поставили абсолютний рекорд, утримуючись на фактично окупованій території майже двадцять років. Технології та методи українських вояків вивчали навіть кубинські повстанці Фіделя Кастро.

І ще трошки цікавого, чого ви могли не знати про Україну та українців:

Під час англо-бурської війни (Південна Африка) в 1899-1902 рр. командир одного з загонів бурів, українець Юрій Будяк, врятував від розстрілу одного молодого англійського журналіста. Згодом останній допоміг Будяку вступити до Оксфордського університету. В 1917 р. Юрій працював в уряді Української Народної Республіки. В 1943 р. Юрій Будяк помер в радянському концтаборі. Англійського журналіста звали Вінстон Черчилль.

Українські народні пісні спонукали багатьох композиторів до написання світових музичних шедеврів. Наприклад, в основі композиції Summertime — арії, яку написав Джордж Гершвін у 1935 р. для опери «Поргі та Бесс», однієї з найвідоміших пісень у світі — лежить українська колискова «Ой, ходить сон коло вікон». Цю композицію Гершвін почув у Нью-Йорку у виконанні Українського Національного Хору під керівництвом Олександра Кошица. Почув — і написав одне з найгеніальніших і найвідоміших джазових творінь. З моменту написання композиції її виконали безліч виконавців, але найвідомішим лишається Summertime у виконанні Луї Армстронга, Елли Фіцджеральд, а також Чарлі Паркера.

Кобзарі визнавали авторство лише Григорія Сковороди і Тараса Шевченка. Решта усні поетичні тексти цитувалися без вказівки авторства.

;Сама древня згадка про українську мову була в 858 році. Після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського і по праву вважають основоположником нової української мови.

В сучасній українській мові, на відміну від російської, збереглися давньослов’янські назви місяців: сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіють листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).

Пам’ятники відомому українському поетові Тарасу Шевченку встановлені в 1200 місцях по всьому світові.

Найстарішим деревом в Україні вважається 1300-річний дуб в урочищі Юзефін Рівненської області.

Український “Південмаш” (Дніпропетровськ) виробляє найбільш екологічно чисті ракети-носії в світі.

У ході русифікації російськими чиновниками було спотворено безліч українських прізвищ. Так, український рід Чехів у ХІХ столітті став чомусь Чеховими. Дід А.П. Чехова ще був Чехом, і сам А.П. Чехов писав, що дід його – українець.

Досить кумедно Дейнеки перетворились на Денікіних. Козаки Розуми стали Розумовськими, Чайки стають Чайковськими. Дід Петра Чайковського, великого композитора – Петро Чайка – закінчив Києво-Могилянську Академію і його як медика російський уряд відрядив штаб-лікарем у Вятку. Ймовірно, українська атмосфера в родині Чайковських збереглася набагато краще, ніж у Чехових, бо з 24-річного віку майбутній композитор майже щороку по кілька місяців жив в Україні, де написав понад 30 творів, серед яких – опери “Коваль Вакула” (“Черевички”), “Мазепа”, пісня-романс “Садок вишневий коло хати”, дует “На вгороді коло броду” на слова Т.Шевченка.

В жорстокі часи наступу імперії на українську мову він домагався постановки “Тараса Бульби” М.Лисенка, використав у своїх творах багато українських народних пісень.

                                                             Джерело     (http://dunrada.gov.ua/news-one/2428)