«Країна Журналія»- дитяча періодика і не тільки

 

В Смолінській бібліотеці №1 діє виставка періодичних видань для дітей. А що ми знаємо про журнали взагалі? Якщо цікаво то читайте далі.

Перший журнал вийшов в 1665 р. у Франції, в тому ж році – в Англії. В 1772 році – вийшов додаток до газети „Санкт-Петербургские ведомости”. А в 1785 році з’явився дитячий журнал „Детское чтение для сердца и разума”. В 1861 році став виходити журнал „Вокруг света”, а після революції 1905 р. з’явився журнал „Тропинка”, головним редактором якого була жінка під псевдонімом Alllegro (що в перекладі – блискучий папір).

В Україні дитячі журнали взяли початок з додатку до «дорослої преси» «Домова шкілка», який друкувався у Відні з 1854 року. У 1869 році львівський журнал «Учитель» започаткував свій дитячий додаток «Ластівка». Відзначимо «Детский музыкальный мирок» (1887– 1888), видавався у Одесі, «Колокольчик церковно-приходской школы» (1892), Київ. На Заході України був створений журнал «Дзвінок», який видавався у Львові протягом 1890 – 1914 років. Першим і єдиним україномовним журналом у Східній Україні був «Молода Україна», видавався під керівництвом Олени Пчілки у 1906 році у Києві, з 1908 по 1912 рр, а 1912 – у Гадячі. Дитячий журнал «Світ дитини» (1919-1939 рр.), видавався у Львові та журнал-місячник «Наш приятель» (1920- 1935 рр.) – започаткували відновлення виходу дитячої преси після Першої світової війни. «Молоді Каменярі» (1928-1932 рр.)  – перша газета, яка виходила  додатком до часопису «Громадський голос». «Мурзилка» – всесоюзне видання, започатковане 1924 року. 1928 року був заснований журнал «Жовтеня», потім об’єднався з часописом «Тук-тук» і отримав назву славнозвісного журналу «Барвінок». Закінчив свою роботу у 2019 році. У 1960 році був заснований відомий дитячий журнал «Малятко» і досі виходить.  Згодом преса для дітей почала розвиватися ще більше і до сьогоднішнього дня ми можемо побачити як часто видання змінюються. 

Загалом, хоча дитячі журнали тепер не на хвилі популярності, вони таки мають свої переваги перед усезнаючим інтернетом, захопливими комп’ютерними іграми та в чомусь навіть перед книжками.
По-перше, інформація, подана у журналах, здебільшого перевірена та адаптована до віку читачів.
По-друге, у журналах є багато статей, актуальних для дитини саме у той час, коли виходить журнал. Весною — матеріали про пробудження природи, влітку — розповіді про квіти, трави та літні віршики, восени і взимку — історії, доречні саме у ці пори року.
По-третє, дітям подобається, що в журналі можна щось домальовувати, писати, вирізати та складати саморобки, надруковані на його сторінках, клеїти наліпки.
Не варто нехтувати і тим, що більшість журналів мають відносно невисоку ціну, а тому є доступнішими, ніж, наприклад, нові книжки.
Крім того, книжка із покроковим описом тисячі наукових дослідів може роками лежати на полиці, чекаючи «вільного часу». А от із журналом все трохи інакше — коли ми отримуємо новий номер, то намагаємося прочитати його та зробити завдання, що нас зацікавили, якнайшвидше, бо через місяць з’явиться наступний журнал із новими завданнями.

Журнал — це можливість для батьків провести час зі своїми дітьми: пошукати разом 10 відмінностей на двох майже однакових малюнках, пограти у настільну гру, зробити вітальну листівку чи просто разом прочитати цікавий матеріал.
Дітям приємно щомісяця чекати на журнал, зустрічатися зі знайомими персонажами, читати продовження історій, шукати улюблені рубрики.
Зрештою, даючи дитині в руки журнал, батькам не доведеться турбуватися про безпеку дитини (на відміну від блукання сторінками інтернету).

                                                                                                                  (Букмоль)