Поезія - то крик душі.

В нелегкі часи, що випробовують нас на міцність, не мовчить людська душа, вона не може змиритися з несправедливістю і жахом, який породжує війна. Вона кричить і  весь свій біль виплескує у віршах.  Цього разу до вашої уваги неперевершена поезія Світлани Денисової.

,,Минають дні, минають ночі..."-

Співалось в пісні так одній...

Мені ж все сняться твої очі.

Та не побачить, на жаль, їх...

 

Не та печаль, що розлюбив хтось,

Й залишились уламки мрій...

Біда у тім, що кулі свищуть -

Тебе твій Ангел не вберіг..

Прийшла біда, як на світанку,

Ти нашу хвіртку причинив.

Я в ковдру куталась на ґанку,

В думках читала молитвИ...

Я вдень молилася і внОчі...

Усіх Святих благала вберегти...

Сичі кричали серед нОчі -

На ранок звістку принесли...

 

Не стало дня, не стало сонця...

І білий світ померк в очах...

Не стало мрій... А край віконця,

Журавлик в небо поглядав.

 

Із сумом ждав він ключ у небі -

Своїх чекав товаришів...

Кричав:,, Не побивайтеся! Не треба!

Мені вже зовсім не болить... "

 

Вже й ключ за обрієм сховався,

Та довго було чути їхній крик...

Вони з домівками прощались -

Туди не повернутися, повік...

Минають дні, минають рОки...

І шостий раз вже айстри зацвіли...

Та я все прислухаюся до крОків,

Й про тебе бачу світлі сни...

     

         ***

А говорят, что Ангелы на Небе.

Они лишь там. Они в Раю.

Я вас прошу, не верьте.

Я знаю - и на Земле живут...

Они средь нас, людей обычных,

Спешат куда-то (свой маршрут).

И после дел своих привычных,

Под вечер тоже устают...

 

Ведь Ангелы встают так рано,

А позже всех ложатся спать.

И поцелуем лечат раны...

Умеют Ангелы прощать...

А знаете - они ведь тоже плачут.

У нас беда - у них душа болит...

У Ангелов к душе в придачу,

Сердечко ноет и щемит..

И внешне на людей похожи,

Ничем от нас не отличить...

И с радостью они и болью,

Нам всем подарят жизнь...

 

СидЯ над нашей колыбелью,

За нас помолятся в тиши.

За неудачи наши, прегрешенья,

Не будут никогда судить...

 

Они нас любят с первой встречи,

Любовь несут через года...

Мы Ангелов, на всей планете,

Привыкли Мамой называть...