Вічна пам’ять. Ніколи знову.

Ще вродить жито. Визріє овес.

Ще буде мир, здобутий в перемогах.

І тільки душі до святих небес,

полинуть птахом до самого Бога....

Ще будуть квіти, бджоли і нектар.

Нап'ються пуп'янки живильної водиці.

І тільки кров, пролита на вівтар,

Розквітне маком в золотій пшениці...

І тільки біль ніколи не мине

За тихий рай дитячого спокОю...

І мирне небо -- чисте й голубе,

Загоїть рани.... та не нам з тобою...

І буде Київ. Вічний і новИй.

Повстане все, що в попелі згоріло.

Спечеться хліб -- святий і запашний.

І Бог воздасть... за все, що наболіло...

Людмила ГАЛІНСЬКА