29
вересня день пам'яті Павла Поповича - першого космонавта-українця, двічі Героя
срср (за два польоти в космос) (1930-2009).
"Під
Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково
- винищувачем.", - згадував Павло Попович. Народився він в Узині на
Київщині в родині кочегара і домогосподарки. Закінчив ремісниче училище в Білій
Церкві, став столяром. Потім вступив до магнітогорського індустріального
технікуму, одночасно відвідував аероклуб, де отримав навички пілотування
літака.
Закінчив
качинське військове авіаційне училище льотчиків й інженерний факультет
Військово-повітряної інженерної академії ім. М. Жуковського. Отримав
спеціальність "льотчик-інженер-космонавт". Був прийнятий на посаду
космонавта Центру підготовки космонавтів ВПС.
Перший
політ Павла Поповича відбувся у 1962 році. Провів три доби в космосі, а в 1974
р. - 16 діб.Брав участь у першому груповому польоті.
12
серпня 1962 року Павло Попович виконав у космосі пісню на слова поета-романтика
Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…".
Це
була улюблена пісня видатного конструктора Сергія Корольова.
"Мелодію
твору "Дивлюсь я на небо" дала Людмила Александрова, дочка генерала
Володимира Александрова (автора вірша "Ходить гарбуз по городу"),
аранжування Владислава Заремби. Т. Г. Шевченко цього вірша власноручно записав
собі в альбом, тому довгий час була легенда, що пісня належить
Шевченкові.", - @Ганна Черкаська
Павло
Попович любив риболовлю, настільний теніс. Був почесним громадянином
дев"яти міст. Очолював Українську спілку космонавтів. За життя його
ім"ям назвали гірський масив в Антарктиді і малу планету. Помер раптово -
інсульт.
Підготовлено
за матеріалами з відкритих джерел.