29 вересня день пам'яті Павла Поповича - першого космонавта-українця, двічі Героя срср (за два польоти в космос) (1930-2009).

"Під Узином є великий аеродром, а тому я мріяв ще змалку стати льотчиком і обов'язково - винищувачем.", - згадував Павло Попович. Народився він в Узині на Київщині в родині кочегара і домогосподарки. Закінчив ремісниче училище в Білій Церкві, став столяром. Потім вступив до магнітогорського індустріального технікуму, одночасно відвідував аероклуб, де отримав навички пілотування літака.

Закінчив качинське військове авіаційне училище льотчиків й інженерний факультет Військово-повітряної інженерної академії ім. М. Жуковського. Отримав спеціальність "льотчик-інженер-космонавт". Був прийнятий на посаду космонавта Центру підготовки космонавтів ВПС.

Перший політ Павла Поповича відбувся у 1962 році. Провів три доби в космосі, а в 1974 р. - 16 діб.Брав участь у першому груповому польоті.

12 серпня 1962 року Павло Попович виконав у космосі пісню на слова поета-романтика Михайла Петренка "Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…".

Це була улюблена пісня видатного конструктора Сергія Корольова.

"Мелодію твору "Дивлюсь я на небо" дала Людмила Александрова, дочка генерала Володимира Александрова (автора вірша "Ходить гарбуз по городу"), аранжування Владислава Заремби. Т. Г. Шевченко цього вірша власноручно записав собі в альбом, тому довгий час була легенда, що пісня належить Шевченкові.", - @Ганна Черкаська

Павло Попович любив риболовлю, настільний теніс. Був почесним громадянином дев"яти міст. Очолював Українську спілку космонавтів. За життя його ім"ям назвали гірський масив в Антарктиді і малу планету. Помер раптово - інсульт.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.