Творчість наших користувачів

 

Бібліотекар  інформує.

Календар знаменних дат квітня.

 

ПОЛИНОВЕ  ПРИЧАСТЯ  УКРАЇНИ

Час летить дуже швидко та чорнобильська трагедія лишається незагоєною раною про яку ми пам'ятаємо.

Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Цього року ми відзначаємо 37 роковини аварії на Чорнобильській АЕС. В  день пам'яті бібліотекарі Публічної бібліотеки Смолінської селищної ради  згадали  про саму катастрофу і загиблих в ній, а також героїзм працівників станції, ліквідаторів, пожежників, медиків і всіх людей причетних до ліквідації наслідків аварії. На заході були присутні учні 4-А класу Смолінського ліцею №2 (класний керівник Користіна  Світлана Володимирівна)

 В КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради» відбулася зустріч з Однокоз Катериною Миколаївною, яка на власні очі бачила всі жахливі наслідки цієї трагедії.  Навіть через 37 років вона не може без хвилювання і сліз згадувати ті події, друзів, які не дожили до наших днів. Катерина Миколаївна показала дітям альбом з фотографіями друзів, відомих і невідомих ліквідаторів,  фотографії на яких зображено сам процес ліквідації наслідків аварії, міста Прип’ять, природи навколишнього середовища.

Діти з цікавістю і неприхованою тривогою роздивлялися альбом, книги про Чорнобиль та відео «Історія про трагедію Чорнобильської АЕС».

    Хвилиною мовчання із запаленими свічками ми вшанували пам’ять всіх  хто відважно встав на захист миру від ядерної небезпеки. Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю тих, хто ціною свого життя врятував людство в перші дні катастрофи.

 

 

 

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НЕПОВНОЛІТНІХ 

Мета правового та превентивного виховання – створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлені цінності свободи, прав людини, відповідальність, готовність до компетентної участі у громадському житті.

Свою роботу з правового виховання підростаючого покоління КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради» проводить в тісній співпраці з освітніми закладами та Поліцейським офіцером громади Максимом Сергійовичем Тимко.

Так 21 квітня в Смолінському ліцеї №2 для учнів старших класів був проведений правовий діалог «Кримінальна відповідальність неповнолітніх». На заході розібрали такі питання: які є шкідливі звички, що спонукає людей до скоєння кримінальних вчинків, з якого віку починається кримінальна відповідальність, хто несе відповідальність за неповнолітніх…

Були наведені цікаві приклади по темі.

Розповідь поліцейського офіцера громади  була професійною, цікавою та корисною для учнів.

Завданням нашого заходу було:

– сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав і свободи людини;

– надати основні правові знання, сформувати мотивацію та вміння, необхідні для відповідальної участі молоді в громадському житті;

– створити умови для набуття учнями досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.

Дякуємо за плідну співпрацю Поліцейському офіцеру громади М.С.Тимко та Угрімову В.Ю. - директору Смолінського ліцею №2.

 

 

 

Книги із серії «Скарбничка школяра»: «Історія України в казках та легендах», «Природа України в казках та легендах», «Культура України в казках та легендах».  Ці книги справжній скарб для дорослих і малих. Вони  відкривають двері у таємниче і водночас прекрасне минуле нашої України. Так казки та легенди розкажуть про заснування міст і сіл, церков і монастирів, про походження свят і звичаїв, мистецтв і ремесел,

Книги вчать любити і берегти тисячолітню культурну спадщину рідного краю.

А яка прекрасна у нас природа!  Її неповторність оспівують поети, письменники, художники на своїх картинах. Книга відкриває перед дитиною скарби народної фантазії. Цікаво розповідає про гори, річки, озера, моря, тварин та рослини. Водночас книга навчає любити та берегти рідну землю.

І нарешті третя книга із серії «Скарбничка школяра» - «Історія України в казках та легендах» перенесе нас в героїчне і водночас таке непросте минуле. Ви дізнаєтесь про стародавніх слов’ян, Київську та Галицько-Волинську державу, козаччину, період страшного лихоліття, що пронеслись над Україною. Вас зацікавить героїчна боротьба українців за свою волю та незалежність. Також  раджу прочитати розділ «Історія України в іменах та подіях».

  Тож читай, знай, подорожуй, фантазуй разом з Публічною бібліотекою Смолінської  селищної ради!

 

 

Майстер – клас

«Великодній кошик»

Дзвонять дзвони Великодні!

З неба зійшло Воскресіння Господнє!

ВЕЛИКДЕНЬ несе нам весну й воскресіння,

щоб квітнула радість у серці постійно.

Щасливо святкуйте в родинному колі!

Обдаровуйте ближніх добром та любов’ю!

Велика Пасха — свято всіх християн. Кожен рік ми святкуємо початок нового життя для всього християнського світу, торжество віри над смертю!

13 квітня працівники КЗ «Публічної бібліотеки Смолінської  елищної ради»  в Якимівському ліцеї для учнів провели  майстер-клас «Великодній кошик».

Бібліотекарі розповіли  учням про традиції,  прикмети та обряди цього  свята, розгадували загадки та давали відповіді на питання вікторини  «Я Великдень величаю, про це свято усе знаю». З великим задоволенням діти подивилися  відео про традиції святкування Великодня.

Під час проведення майстер класу у приміщенні  стояла творча атмосфера, кожен намагався у  роботу внести нотки індивідуального натхнення і бачення виробу, діти виявляли свою фантазію при оформленні писанки та кошика. Після виконаної роботи у дітей були тільки позитивні емоції та радість.

У нашому світі чимало добра і чудес, але все це має цінність лише тоді, коли ми пам’ятаємо про те, що сила добра і сила творити чудеса закладена, насамперед, в наших серцях!

 

 

 

 

Це свято в Україні встановлене Указом Президента України «Про День пам’ятників історії та культури» № 1062/99 від 23 серпня 1999 року. На підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам’ятників історії та культури було ухвалено рішення встановити в Україні відповідне свято, відзначати яке слід щорічно 18 квітня — у Міжнародний день пам’ятників і визначних пам’яток.

Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

До Списку Всесвітньої Спадщини

України в ЮНЕСКО належить:

– Київський Софійський собор (Київ)

– Києво-Печерська лавра (Київ)

– Ансамбль історичного центру Львова (Львів)

– Пункти геодезичної дуги Струве (Хмельницька і Одеська області)

– Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини (Українські та Словацькі Карпати, Німеччина)

– Резиденція Буковинських митрополитів (Чернівці)

– Дерев’яні церкви Карпатського регіону:

– Церква Святого Духа (Львівська область, Жовківський район, с. Потелич)

– Церква Собору Пресвятої Богородиці (Львівська область, Турківський район, с. Матків)

– Церква Святої Трійці (Львівська область, Жовква)

– Церква святого Юра (Львівська область, Дрогобич)

– Церква Святого Духа (Івано-Франківська область, Рогатин)

– Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж)

– Церква Вознесіння Господнього (Закарпатська область, Рахівський район, селище Ясіня)

– Церква святого Михайла (Закарпатська область, Жовківський район, с. Ужок)

– Руїни стародавнього міста Херсонес.

За посиланням запрошуємо у віртуальну мандрівку «Пам‘ятники ЮНЕСКО в Україні»

https://youtube.com/watch?v=QVM1y0OAzEA&feature=share

В Публічній бібліотеці Смолінської селищної ради є  чудова добірка книг яка буде у нагоді для більш детального дослідження історичних пам‘яток України.

 

 

12 квітня – Міжнародний день безпритульних дітей

Нажаль, у реаліях прогресивного ХХІ століття досі є місце справжній суспільній проблемі – безпритульщині. І на знак нагадування про неї, про її важливість і необхідність подолання, був започаткований International Day for Street Children – Міжнародний день безпритульних дітей.

Проблема зосереджена навколо неповнолітніх осіб, які в силу певних обставин стали вихованцями вулиці. Жорстоке поводження в сім’ї, воєнні дії у країні та низка інших девіативних складових змушує дітей стати обабіч суспільного життя. І світова спільнота має докласти максимум зусиль до реалізації прав дитини! А суспільство має відповідати за наслідки, які несуть у собі експлуатація дитячої праці, насилля психологічного таі фізичного характеру, нівелювання прав дитини.

Безпритульні діти всього світу мають право на любов і піклування оточуючих, а гідне ставлення до них врятує суспільство від подальшого морального огрубіння, черствості, чвар, страждань, війн, катастроф. Надання безпритульним дітям соціального захисту, забезпечення їх послугами та можливостями розвитку, ймовірністю зростати у сім’ї – такими мають стати справжні та дієві кроки у щасливе майбутнє Всесвіту.

Нині ситуація в Україні з безпритульними дітьми ускладнилася війною, але дякуючи всім свідомим громадянам  нині маємо змогу та будемо і надалі посильно допомагати дітям, які потрапили у скрутну ситуацію. Бо тільки разом ми маємо шанс на порятунок нас самих і майбутнього країни – дітей. І тільки разом ми Україна. Бережіть себе і близьких!

 

 

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

В цей день весь світ віддає данину скорботної пам’яті жертвам нацизму, які загинули в фашистських концтаборах.

Світ десятиліттями оговтувався від злочинів нацизму. Проте у 21 столітті ця біда повернулася під іншою назвою – рашизм.

Поки весь цивілізований світ жив за принципом «Ніколи знову», рф вичікувала, коли зможе «повторіть».

Під час Другої Світової війни у нацистському концентраційному таборі Заксенхаузен літерою «Z» позначалася будівля, де нацисти масово страчували невинних в'язнів.

Сьогодні російські окупанти під цим символом знищують українців.

10 фактів про концтабори

• Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року.

• Одним із найбільших нацистських концентраційних таборів був Бухенвальд, який почав функціонувати 19 липня 1937 року поблизу міста Веймар (Німеччина).

• До 1945 року Бухенвальд мав 66 філій і зовнішніх робочих команд.

• Найбільші філії Бухенвальда: Дора (біля міста Нордхаузен, Німеччина), Лаура (поблизу міста Заальфельд, Німеччина) і Ордруф (у Тюрінгії, Німеччина).

• За вісім років близько 239 тисяч осіб були в’язнями Бухенвальда.

• У Бухенвальді було знищено понад 56 тисяч осіб 18 національностей, у тому числі 19 тисяч радянських військовополонених.

• Крім Бухенвальда існували й інші концтабори: Освенцим – 4 мільйони в’язнів, Майданек – 1,38 мільйона, Маутхаузен – 122 тисячі, Заксенхаузен – 100 тисяч, Равенсбрюк – 92,7 тисячі, Треблінка – 80 тисяч, Штуттгоф – 80 тисяч.

• Із 18 мільйонів громадян країн Європи, які пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні, було знищено понад 11 мільйонів осіб.

• Кількість дітей до 14 років у концентраційних таборах становила 12-15%.

• У таборах в’язні піддавалися злочинним медичним експериментам, людей експлуатували власники великих промислових фірм.

Пам'ятаємо!

 

 

#Письменник_ювіляр_ВікторБлизнець

10 квітня виповнюється 90 років від дня народження Віктора Близнеця, одного з найяскравіших українських прозаїків, автора популярних творів для дітей.
Народився Віктор Семенович у селі Володимирівці Компаніївського району на Кіровоградщині. Під час німецької окупації свідоцтво про народження хлопця загубилося, тому дату його появи на світ мати визначила приблизно: "в голодовку перед Пасхою" - 10 квітня 1933 року.
Навчався спочатку у Володимирівці та сусідній Першотравенці, старшокласником - у Компаніївській середній школі, яку закінчив із золотою медаллю.
У 1952 році вступив на факультет журналістики Київського університету. У цей час майбутнього письменника поглинула робота в архівах, він захоплювався історією та побутом народу, переказами, легендами, приказками. Серед його однокурсників були Василь Симоненко, Микола Сом, Тамара Коломієць, Юрій Ячейкін. Після закінчення університету Віктор працював у редакціях республіканських газет, журналів "Малятко", "Піонерія", був на творчій роботі. У 1970-і роки зосереджується на літературній творчості.
У дитячу літературу його привела не лише робота у дитячих видавництвах, а й, за словами дружини, враження дитинства, покликання душі - чистої і наївної. Малим хлопчиком дуже любив слухати розповіді батька. "Він був для нас першою книгою, першою школою, відкривав для нас землю батьків. Треба бути каменем, травою, лушпинням, щоб мати такого батька, такий степ, такі вершини літератури, як "Зачарована Десна" і "Вершники", - і не спробувати самому писати", - згадував письменник.
Критиком перших оповідань Віктора Близнеця, котрі він соромився показувати, став В. Нестайко, який працював тоді завідуючим редакцією літератури для дітей молодшого шкільного віку. Побоювання молодого письменника виявились марними. Оповідання були талановиті - свіжі, щирі, написані соковитою народною мовою. Вони і увійшли до першої книги В. Близнеця "Ойойкове гніздо", яка побачила світ у 1963 році. На книгу відразу звернули увагу і читачі, і критика.
У перших творах письменника ("Ойойкове гніздо", 1963, "Паруси над степом", 1965, "Землянка", 1966) відбилися враження пори, коли Володимирівка була окупована фашистами.
Тема дитинства, обпаленого війною, знайшла розвиток і в повістях "Мовчун" (1971), "Старий дзвоник" (1976), "В ту холодну зиму, або Птиця помсти Сімург" (1979).
Цікавила В. Близнеця й історична тематика, яка крім повісті "Древляни" (1968) знайшла місце і в повістях "Партизанська гармата" (1978), "Вибух" (1979) та в єдиному романі "Підземні барикади" (1977).
У доробку Віктора Семеновича є й твори для дітей, написані за сучасними матеріалами. Особливу популярність здобула повість "Звук павутинки" (1969), перекладена кількома мовами. О. Гончар порівнював її з "Маленьким принцом" Сент- Екзюпері. Туга прощання з дитинством переплітається тут з інтонацією казки, поезією природи, зачарованістю всім живим, що оточує нас.
Фантастично-казковий елемент присутній і в інших творах письменника - повістях "Женя і Синько" (1974) та "Земля світлячків" (1979).
Незадовго до своєї смерті Віктор Близнець переклав сучасною українською мовою літопис "Повість минулих літ", що є головним джерелом знань про життя наших далеких предків.
У 1988 році письменникові посмертно було присвоєно звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки, а в 2003 році Міжнародним освітнім фондом імені Ярослава Мудрого започатковано Літературну премію «Звук павутинки» імені Віктора Близнеця.