ПОДІУМ ЮВІЛЯРА

03 квітня 1918 року народився всесвітньовідомий український письменник, публіцист, громадський діяч Олесь Терентійович Гончар (справжнє ім'я - Олександр Біліченко), який писав про гуманізм, Людину і «любов до України, як до життя».

«Собори душ своїх бережіть, друзі. Собори душ! » - ці слова, устами одного зі своїх персонажів, заповідав нам письменник.

Його життя нагадує сюжет роману, в якому було все: і слава, і жорстоке цькування, і любов, і війна ...

Письменник вірив у перемогу сили добра, у відродження духовності свого народу, в його непереможне прагнення до свободи.

Митець по праву належав до кагорти духовних авторитетів української нації, він ще за життя став класиком літератури, всі найкращі, наймиліші барви і тони рідної України бринять у художніх творах Олеся Гончара. Повсякчас звучить у них симфонія драматичної національної історії; відчуття кровної приналежності до свого талановитого і працьовитого народу.

Твори його відомі далеко за межами України, вони перекладені на 67 мов світу, багато разів перевидавалися і завоювали широке коло шанувальників.

Цитати із творів О.Гончара

1. Найбільша перемога – це та, яку здобуваєш на самим собою.

2. Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..

3. Мистецтво в наш час притягує найшляхетніших. Мистецтво - це, можливо, останнє пристанище свободи.

4. Понищиш, кинеш у небуття батьківське, то й власне твоє життя безцільно впаде, заглухне в тебе ж біля ніг… Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити. Людині дано пам'ять, що сягає у віки, тому вона й людина…

5. Сила розвіється, а правда ніколи!

6. Завжди знайдеться ескімос, котрий дасть вказівку жителям тропіків, як їм поводитись під час спеки.

7. Дорожіть днем – ось що я вам скажу, молоді! Дорожіть миттю, секундою! Живіть так, щоб встигли зоставити слід після себе путящий. Живе не той, хто чадить. Живе - хто іскрить!

8. Свобода патлата, голова в неї немита, а найчастіше вона має

вигляд сердито піднятих, судорожне стиснутих кулаків…

9. Мова - це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.

10. Руйнуємо тим, що осторонь стоїмо…Руйнуємо своєю байдужістю…