Україна : мій Символ, моя Віра, моє Майбутнє

Люблю свою країну,

Люблю її за те,

Що в мене вона єдина,

що зветься Україна,

що батько - князь Великий,

про неї говорив,

ще сотні-тисяч років,

Її благословив!

З Днем Української Державності!

Сьогодні, 28 липня відзначатимуть День Української Державності. Увести нове свято запропонував Президент України Володимир Зеленський. За його словами, «точка відліку» української державності ― заснування Києва, столиці Київської Русі. Тому нове свято відзначатиметься 28 липня ― у день хрещення Київської Русі.

Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою у всі часи. День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими, тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність України – доводять, що українці – народ- військо— єдині. Сьогодні і щодня дякуємо ЗСУ, які захищають нас, боронять небо та рідну землю.

В «Публічній бібліотеці Смолінської селищної ради» до цієї знаменної дати оформлено тематичну виставку «Українська державність – матеріальне і духовне буття нашого народу». Та відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника великого борця за українську державу – Т.Г.Шевченка.

 Смолінська бібліотеці №2 - "Керманичі української державності" тематична виставка. До уваги користувачів бібліотеки на виставці представлені книги про діячів України які творили нашу незалежність і внесли великий вклад в розвиток державності.

 

 

Михайло Косач

25 липня виповнюється 154 роки від дня народження Михайла Косача - українського вченого-фізика, метеоролога, письменника, перекладача, автора низки оповідань та наукових праць, громадського діяча, одного зі славетної родини Косачів (1869-1903).

Він прожив коротке, але яскраве і діяльне життя.

Михайло був найстаршим сином в родині Косачів, улюбленим братом Лесі Українки. Початкову освіту отримав від матері Олени Пчілки. Це допомогло йому вступити відразу до 5-го класу гімназії.

Навчався на фізико-математичному факультеті Київського, а потім Тартуського (Естонія) університетів. Захистив дисертацію з фізики. Опублікував низку праць з теоретичної фізики і метеорології. У нього було багато обдарувань і широке коло захоплень. Михайло Косач захоплювався літературою, друкувався під псевдонімом Михайло Обачний, а також займався мистецтвом фотографії і етнографією. Сам сконструював апарат, яким зробив рентґенівський знімок хворої ноги Лесі Українки. У 1896 р. був запрошений на Всеросійську виставку в Нижньому Новгороді, де взяв участь в будівництві зразкової метеорологічної станції, на якій цілий місяць працював спостерігачем.

У 1893 р. Михайло одружився з дочкою маминої близької подруги, письменницею, Олександрою Судовщиковою, яка писала під псевдонімом Грицько Григоренко.

З 1901 року Михайло Косач працював у Харківському університеті. Фактично став засновником метеорологічної служби на Харківщині. Його проект будівництва мережі метеорологічних станцій був схвалений Харківським земством і на кількох з них він організував спостереження.

До письменницько-перекладацького й наукового доробку М. Косача належить етнографічна робота, посмертно видана анонімно 1905 року – "Кобзарські Думи", яку Михайло Косач впорядкував і доповнив коментарями в примітках.

Помер Михайло Косач передчасно і несподівано 16 жовтня 1903 р. від шигельозу на 35-му році життя, похований у Києві на Байковому цвинтарі. Пізніше між могилами любого брата і батька знайшла свій спочинок і Леся Українка.

Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.

 

 

День святої княгині Ольги 

Сьогодні, 24 липня, в православному календарі день пам’яті святої княгині Ольги.

За новоюліанським календарем (з 1 вересня 2023 року) шанувати її будуть 11 липня.

Свята Ольга (близько 890-969 рр.) була першою православною правителькою Київської Русі та першою княгинею, яка охрестилася 957 року.

Свята Ольга здобула велику популярність завдяки своїй важливій ролі в поширенні християнства на теренах Київської Русі. Вона була чоловіком князя Ігоря та матір'ю князя Святослава. Після смерті свого чоловіка вона стала регенткою Київської Русі, зберігаючи владу до дорослості свого сина Святослава.

Ольга просунула християнство на теренах Русі, зробивши перший крок до християнської ідентичності народу. Її візит до Константинополя (другий столичний центр християнства після Риму) 957 року був історичною подією, під час якої вона була охрещена і прийняла християнство, беручи ім'я Єлена. Це стало кроком до масового християнства в Русі.

Свята Ольга також відома своїми праведними та справедливими діями у правлінні. Вона запровадила ряд соціальних реформ, що поліпшили стан знедолених та недолікуючих. Таким чином, вона здобула повагу та любов народу.

Це свято є символом християнської віри, мужності та милосердя, які здатні змінити світ навколо нас. Вшанування пам'яті святої Ольги нагадує нам про важливість милосердя, доброти і відданості, а також про значущість вирішення соціальних проблем у нашому суспільстві.

Що сьогодні не можна робити:

В народі вірили, що княгині Ользі зовсім не подобалися хвальки, тому намагайтесь лишній раз не хвалитися. Згідно з Церквою 24 липня заборонено переїдати та грішити обжерливістю. Також не варто байдикувати, лінуватися.

Що можна робити сьогодні:

В народі день називали Ольга Страдниця. Саме від 24 липня починалися польові роботи. Особливо селяни починали косити траву, щоб заготовити на зиму сіно. Також обов'язково йшли займатися риболовлею. Віряни молилися святій Ользі, щоб вона допомогла у справах.

У Ольги просять про допомогу матері військових, сироти, ті, хто втратив своїх коханих. Свята Ольга допомагає вдовам і знедоленим, також їй моляться про багатий урожай, а дівчата - про вдале заміжжя.

24 липня слід обов'язково допомогти тому, хто потребує цього, а також бути терплячим до слабкостей інших.

Olena Dachkovska

   24 липня – День Ольги, Єфимія-стожарниця. (Ольга-сіногнійка, Ольга-страдница).

У цей період часто йшли дощі, які є згубними для сіна, тому й прозвали в народі княгиню Ольгу «сіногнійкою». Селяни молилися святій, просили її послати хорошу погоду, щоб встигнути заготовити сіно і закінчити жниву.

У давнину сузір’я Велика Ведмедиця називали Стожари. Ще це слово означає жердини або кілки, вбиті в землю. Сяйво сузір’я в цей період віщує вдалі жнива. Якщо воно низько розташоване, то буде пізній листопад, яскраво горить – до вдалого полювання на ведмедя.

Сузір’я Велика ведмедиця протегує лісовому володареві – ведмедю. Існувало повір’я, що ці клишоногі хижаки зовсім не звірі, а перевертні – люди, покарані за жадібність і негостинності. Відомо, що ці тварини сплять на боці, зовсім як люди, дуже люблять мед і горілку. Народна легенда розповідає, що колись жителі одного селища за те, що відмовилися прийняти на нічліг немічного старця, перетворилися в ведмедів.

За переказами, Стожарниця допомагає мисливцям, а 24 липня вважали найвдалішим днем для промислу. У народі Ольгу прозвали Страдницею, тому що її день припадає на розпал польових робіт. Так, в це свято було прийнято виходити на поля і луки всім селом. Хтось займався жнивами, хтось заготівлею сіна, а діти ходили в ліс по гриби і ягоди. «І немічним старим не пора кряхтіти, треба дбати про хліб», — говорили наші предки.

Крім того, любителям риболовлі залишалося зовсім мало часу на це заняття. Так, доводилося дуже рано вставати і бігти до найближчого водоймища і благати Ольгу допомогти їм із рибальським щастям. При цьому і на рибалку, і під час робіт у полі не втрачали жодної хвилини і примічали будь-які зміни в погоді, адже дощ у цей день віщував величезний улов. Вдови просять у Святої Ольги розраду в горі, а молоді дівчата – моляться їй про вдале заміжжя. Якщо траві багато роси, то помідори і огірки в цьому році не вродять.

Багато мошкари літає - до хорошого врожаю грибів.

Гучний грім - до тривалої зливи, глухий - до невеликого дощу.

  З  Днем Ангела!!!

Хай добрий Ангел береже повік

Вогонь зорі, що долею зоветься.

Життя, неначе вишитий рушник,

Багрянцем калиновим усміхнеться.

Нехай волошками цвітуть літа прекрасні,

Нехай здійсняться тисячі бажань,

Щоб доля дарувала тільки щастя,

Ні грама бід, ні капельки страждань.

Будьте завжди гарними і молодими,

Бажаними, добрими і простими.

Зажди усміхненими і милими,

Зажди коханими і єдиними.

 

 

ЩО МОЖЕ ЗАПРОПОНУВАТИ

СУЧАСНА БІБЛІОТЕКА

На додачу до читання книжок, газет і

журналів у

бібліотеці ти зможеш безкоштовно:

 

 пройти курси комп’ютерної грамотності і здобути або

покращити навички роботи з необхідними програмами та Інтернетом;

 

 телефонувати рідним і друзям по «Скайпу» в інші міста та за кордон;

 

 ділитися фото, музикою, відео з друзями у соціальних мережах;

 

отримати правову консультацію, зокрема, з питань пенсій, соціального захисту, трудової міграції тощо;

 

 знайти лікаря (адреси, години прийому, порядок запису, що мати з собою, відгуки про лікаря та заклад від інших пацієнтів);

 

 знайти оголошення про вакансії, навчитися грамотно складати резюме, подавати свою кандидатуру і проходити співбесіду;

 

 замовити квитки на літак, потяг, автобус, а також концерт  ;

 

 влаштувати собі цікавий відпочинок й екскурсії;

 

 пограти в ігри з дітьми та влаштувати малюка до програми дитячого розвитку;

 

 купити через Інтернет саме те, що тобі потрібно

 

 проводити різноманітні заходи (зустрічі, збори клубу за інтересами або громадського об’єднання) у комфортному приміщенні бібліотеки;

 

 виконувати домашні завдання і творчі проекти,

 

користуватися електронними підручниками;

 

 вивчити іноземну мову або перекласти текст за допомогою онлайнових словників і перекладачів,

 

поспілкуватись з носіями мови у дискусійних клубах;

 

 прочитати новини свого регіону, країни, світу і висловити власну думку.

 

 

 

Кращі вірші про бібліотеку і книгу

 

 "У тиші храму, де живуть слова..."

У тиші храму, де живуть слова,

І мови, й пісні рідної до болю,

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов'ю.

 

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо - ніжна мить

Враз спалахне кольорами востаннє.

 

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму Книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

 

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць

І вільну правду в українськім слові.

 

То як мені, вже зрілому в літах,

Перед тобою не склонять коліно!..

О, Мудрості ,захована в книжках,

Ти невмируща, й у віках нетлінна.

 

«У царстві мудрості, історії і тиші»

У царстві мудрості, історії і тиші

Проходять ваші весни і літа

На дворі вітер зелень віт колише,

А потім жовте листя обліта.

 

На стелажах – дитячі сни казкові,

І пристрасті, і муки, і пісні,

І спалахи великої любові,

І море знань, і сяйво муз, і сміх.

 

І ви самі неначе чарівниці,

І зорі вам спускаються до рук.

І прилітають веснами жар-птиці,

Щоб заступити долі від розлук.

 

Якщо забракне серцю таємниць,

Захочеш доторкнутися святого,–

Пройди поміж тісних рядів полиць,

Торкнися книги – джерела усього.

 

"Бібліотека – море книг"

 

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

 

Вони – це згусток давнини,

Вони прийшли із далини,

Як наша виспівана мова.

У них боління тих людей,

 

Кому за біль – добро народів.

У грізній сутичці ідей

Вони бажали добрих сходів.

Вони прорвались в наші дні

 

Крізь морок тьми і непогоди.

Переступайте наш поріг,

Вам буде добре в цій оселі:

Гомер громово гряне в ріг,

 

Заплаче мужньо Руставелі.

Тут Данте заведе вас в рай,

Шекспір відкриє високості.

Наш Гоголь обезсмертить край

 

І Пушкін вас запросить в гості.

Запалить душу вам Тарас

І заквилить чаїно Леся...

Тож не минайте наш поріг,

 

Беріть скарби нетлінні в руки:

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.
 

 

«Бібліотека - мій бальзам»

Пірнаю я у море книг,

І насолоду з цього маю,

Бібліотека - мій бальзам,

Який я розумом сприймаю.

Бібліотека - світ знання,

Тож люди йдуть щодня до неї.

В ній і почуття,

Поради є і є ідеї.

 

Абонемент, читальний зал –

Книжковий храм і центр культури.

Тут затамуєш навіть дух,

Якщо ти ніжної натури.

 

Цей дух незримо окриля,

Підносить нас до неба,

А як зануришся в книжки,

Нічого кращого й не треба.

 

«Бібліотека»

У храмі цім, є місце всім –

Хто пише і читає,

Хто не лінується у нім,

Той цілі досягає.

 

І люди працьовиті, вмілі,

Завжди в підмозі читачам,

Слова - привітні, теплі, милі

Щодня вони дарують нам.

 

Вони - хранителі талантів,

Книжок, брошур, статей, газет,

Пісень і нот для музикантів,

І віршів, що писав поет.

 

Вітаю з святом, друзі, Вас!

Хай Вас хранить Господь до скону,

А був би з мене богомаз,

Я б написав із Вас ікону.

 

«Книги…Книги…Мудрість віків» На полицях струнких причаїлась. Біла ніжність квітучих садів Тут з вогнем калиновим зустрілась Знає місце оте все село, Щиро тут вас завжди привітають. Як би прикро в душі не було, Про натхнення і спокій подбають. І неправда, що сайт, Інтернет Заморозили вщент наші душі. Ще п’янить нас Петрарки сонет, Ще хвилює й захоплює Пушкін. І читають в селі «Кобзаря», Пам’ятають про біль ветеранів. Тут минулого сходить зоря У майбутнє з-за скіфських курганів. Читачі, завітайте до нас, І напийтеся спрагло пізнання, Бо на мить зупиняється й час, Як поринеш в глибини читання. «Ода собі, Бібліотекарю» Як мене сваволя не косила, Як мене ця доля не товкла , А потягу до книги не згасила , І книгарем навіки нарекла... Так, я – книгар! Не лікар. Не аптекар. Не інженер. Не вчитель. Не банкір... Я більше: Я- Книгар! Бібліотекар ! На заздрість всім , всьому наперекір! Бо посудіть : хіба ще є багатство, Таке неоціненне , як моє! Ніяке товариство,жодне братство Такого скарбу в банку не зіб'є! Хіба щось є цінніше ще за книгу, Хіба щось може з нею в парі йти... Такий тягар , таку міцну веригу Ані за які гроші не знайти! Я ж знаю все! Всі оми й аксіоми, Всі альфи і омеги,всі плюси, Для мене всі підвласні космодроми, Екватори, планети , полюси... Я - мов маяк в розбурханому морі, Неначе компас в безмірі пустель. Без мене в цьому людському просторі Не вийти до наук найвищих стель. Бо я – Книгар. Я – Бібліотекар! Хоч не технарь, не вчитель, не банкір. То все ж усім – як лікар, як аптекар, Потрібен я – всьому наперекір.

«В бібліотеці»

Лупцює дощ, чи сипле сніг,

А може, й сонячно надворі,

Сиджу серед священних книг,

Живу життям чужих героїв.

Я відкриваю таїну,

Штурмую все нові фортеці,

І оголошую війну

Тим, хто не був в бібліотеці.

Мов королівна, серед книг,

В сузір'ї геніїв-поетів.

Нам рідне слово — оберіг,

В нім — чари мрій і подих злетів.

Нехай завидують мені:

Кохаюсь в слові, де, як в морі,

Пливуть поеми-кораблі

І рими-чайки вслід за мною.

Тож захищатиму я скрізь

Не телевізор кольоровий,

А серця обласного зріз,

Співучу українську мову.

 

"Бібліотека"

Бібліотека – це не просто купа книжок

Бібліотека - ще й до світу Інтернету движок!

Читайте і Карнегі, і Коельо, і Сосюру!

Вивчайте економіку, підвищуйте культуру!

 

Долайте всі проблеми! Знання –це наша сила!

Інвестуйте у себе! Розправляйте крила!

Не нехтуйте багатством, яке таке доступне

Інтернет і книга – це сила могутня!

 

Інтернет – це не тільки ігри і чати

Інтернет – де спадають всі кордони та грати

Там блоги академіків і форум освітян,

Там найкращих музеїв віртуальний океан!

 

Останній компромат і правда без цензури

І навіть поради по покращенню фігури

Там Біблія Острозька й Шевченків заповіт

Новини актуальні й з Америки привіт!

 

Читайте класику, давню і сучасну

І стане все вам переважно ясно

Де правда чиста, а де – наполовину

Й як краще виховати рідну дитину

 

Дізнайтеся на форумі, що кажуть прості люди

Вивчайте, співставляйте і розпрямляйте груди!

Читайте уважно журнали електронні

Це легко, швидко й просто – не будьте забобонні!

 

Ми знайдемо відмінності між Бабелем і Бебелем

Підем в бібліотеку, в якій є Інтернет

І знайдемо у чому той поляга секрет!

Ми знайдемо різницю між форумом і кворумом,

 

Між Гоголем і Гєгелем, ми будем знати все!

І вивчимо всю класику й напишемо ессе!

Бібліотека, люди, це не старомодно

Бібліотека,люди, це дуже навіть модно!

Вперед, народ, вперед – до книг і Інтернет!

Знання – це наша зброя! І успіху секрет!

 

«Гімн сільських бібліотек»

Книги…Книги…Мудрість віків

На полицях струнких причаїлась.

Біла ніжність квітучих садів

Тут з вогнем калиновим зустрілась

Знає місце оте все село,

Щиро тут вас завжди привітають.

Як би прикро в душі не було,

Про натхнення і спокій подбають.

І неправда, що сайт, Інтернет

Заморозили вщент наші душі.

Ще п’янить нас Петрарки сонет,

Ще хвилює й захоплює Пушкін.

І читають в селі «Кобзаря»,

Пам’ятають про біль ветеранів.

Тут минулого сходить зоря

У майбутнє з-за скіфських курганів.

Читачі, завітайте до нас,

І напийтеся спрагло пізнання,

Бо на мить зупиняється й час,

Як поринеш в глибини читання.

 

«Ода собі, Бібліотекарю»

Як мене сваволя не косила,

Як мене ця доля не товкла ,

А потягу до книги не згасила ,

І книгарем навіки нарекла...

Так, я – книгар! Не лікар. Не аптекар.

Не інженер. Не вчитель. Не банкір...

Я більше: Я- Книгар! Бібліотекар !

На заздрість всім , всьому наперекір!

Бо посудіть : хіба ще є багатство,

Таке неоціненне , як моє!

Ніяке товариство,жодне братство

Такого скарбу в банку не зіб'є!

Хіба щось є цінніше ще за книгу,

Хіба щось може з нею в парі йти...

Такий тягар , таку міцну веригу

Ані за які гроші не знайти!

Я ж знаю все! Всі оми й аксіоми,

Всі альфи і омеги,всі плюси,

Для мене всі підвласні космодроми,

Екватори, планети , полюси...

Я - мов маяк в розбурханому морі,

Неначе компас в безмірі пустель.

Без мене в цьому людському просторі

Не вийти до наук найвищих стель.

Бо я – Книгар. Я – Бібліотекар!

Хоч не технарь, не вчитель, не банкір.

То все ж усім – як лікар, як аптекар,

Потрібен я – всьому наперекір.