Кращі вірші про бібліотеку і книгу

 

 "У тиші храму, де живуть слова..."

У тиші храму, де живуть слова,

І мови, й пісні рідної до болю,

Ти опромінена і трепетно жива,

Чаклуєш всіх великою любов'ю.

 

Хвилюєш душу, лиш як зазвучить

Рядок, що сяє в променях світання,

Або коли осінньо - ніжна мить

Враз спалахне кольорами востаннє.

 

А серце – тук!.. Щемливе серце: тук!..

І ще раз: тук!.. І не дає спокою…

У тиші Храму Книг той перегук –

Це світ краси, народжений тобою.

 

І я черпаю із його криниць,

Немов з молитви на саму Покрову,

Тепло і ласку маминих зіниць

І вільну правду в українськім слові.

 

То як мені, вже зрілому в літах,

Перед тобою не склонять коліно!..

О, Мудрості ,захована в книжках,

Ти невмируща, й у віках нетлінна.

 

«У царстві мудрості, історії і тиші»

У царстві мудрості, історії і тиші

Проходять ваші весни і літа

На дворі вітер зелень віт колише,

А потім жовте листя обліта.

 

На стелажах – дитячі сни казкові,

І пристрасті, і муки, і пісні,

І спалахи великої любові,

І море знань, і сяйво муз, і сміх.

 

І ви самі неначе чарівниці,

І зорі вам спускаються до рук.

І прилітають веснами жар-птиці,

Щоб заступити долі від розлук.

 

Якщо забракне серцю таємниць,

Захочеш доторкнутися святого,–

Пройди поміж тісних рядів полиць,

Торкнися книги – джерела усього.

 

"Бібліотека – море книг"

 

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки...

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

 

Вони – це згусток давнини,

Вони прийшли із далини,

Як наша виспівана мова.

У них боління тих людей,

 

Кому за біль – добро народів.

У грізній сутичці ідей

Вони бажали добрих сходів.

Вони прорвались в наші дні

 

Крізь морок тьми і непогоди.

Переступайте наш поріг,

Вам буде добре в цій оселі:

Гомер громово гряне в ріг,

 

Заплаче мужньо Руставелі.

Тут Данте заведе вас в рай,

Шекспір відкриє високості.

Наш Гоголь обезсмертить край

 

І Пушкін вас запросить в гості.

Запалить душу вам Тарас

І заквилить чаїно Леся...

Тож не минайте наш поріг,

 

Беріть скарби нетлінні в руки:

Нема прекрасніших доріг,

Ніж в цей вселюдський храм науки.
 

 

«Бібліотека - мій бальзам»

Пірнаю я у море книг,

І насолоду з цього маю,

Бібліотека - мій бальзам,

Який я розумом сприймаю.

Бібліотека - світ знання,

Тож люди йдуть щодня до неї.

В ній і почуття,

Поради є і є ідеї.

 

Абонемент, читальний зал –

Книжковий храм і центр культури.

Тут затамуєш навіть дух,

Якщо ти ніжної натури.

 

Цей дух незримо окриля,

Підносить нас до неба,

А як зануришся в книжки,

Нічого кращого й не треба.

 

«Бібліотека»

У храмі цім, є місце всім –

Хто пише і читає,

Хто не лінується у нім,

Той цілі досягає.

 

І люди працьовиті, вмілі,

Завжди в підмозі читачам,

Слова - привітні, теплі, милі

Щодня вони дарують нам.

 

Вони - хранителі талантів,

Книжок, брошур, статей, газет,

Пісень і нот для музикантів,

І віршів, що писав поет.

 

Вітаю з святом, друзі, Вас!

Хай Вас хранить Господь до скону,

А був би з мене богомаз,

Я б написав із Вас ікону.

 

«Книги…Книги…Мудрість віків» На полицях струнких причаїлась. Біла ніжність квітучих садів Тут з вогнем калиновим зустрілась Знає місце оте все село, Щиро тут вас завжди привітають. Як би прикро в душі не було, Про натхнення і спокій подбають. І неправда, що сайт, Інтернет Заморозили вщент наші душі. Ще п’янить нас Петрарки сонет, Ще хвилює й захоплює Пушкін. І читають в селі «Кобзаря», Пам’ятають про біль ветеранів. Тут минулого сходить зоря У майбутнє з-за скіфських курганів. Читачі, завітайте до нас, І напийтеся спрагло пізнання, Бо на мить зупиняється й час, Як поринеш в глибини читання. «Ода собі, Бібліотекарю» Як мене сваволя не косила, Як мене ця доля не товкла , А потягу до книги не згасила , І книгарем навіки нарекла... Так, я – книгар! Не лікар. Не аптекар. Не інженер. Не вчитель. Не банкір... Я більше: Я- Книгар! Бібліотекар ! На заздрість всім , всьому наперекір! Бо посудіть : хіба ще є багатство, Таке неоціненне , як моє! Ніяке товариство,жодне братство Такого скарбу в банку не зіб'є! Хіба щось є цінніше ще за книгу, Хіба щось може з нею в парі йти... Такий тягар , таку міцну веригу Ані за які гроші не знайти! Я ж знаю все! Всі оми й аксіоми, Всі альфи і омеги,всі плюси, Для мене всі підвласні космодроми, Екватори, планети , полюси... Я - мов маяк в розбурханому морі, Неначе компас в безмірі пустель. Без мене в цьому людському просторі Не вийти до наук найвищих стель. Бо я – Книгар. Я – Бібліотекар! Хоч не технарь, не вчитель, не банкір. То все ж усім – як лікар, як аптекар, Потрібен я – всьому наперекір.

«В бібліотеці»

Лупцює дощ, чи сипле сніг,

А може, й сонячно надворі,

Сиджу серед священних книг,

Живу життям чужих героїв.

Я відкриваю таїну,

Штурмую все нові фортеці,

І оголошую війну

Тим, хто не був в бібліотеці.

Мов королівна, серед книг,

В сузір'ї геніїв-поетів.

Нам рідне слово — оберіг,

В нім — чари мрій і подих злетів.

Нехай завидують мені:

Кохаюсь в слові, де, як в морі,

Пливуть поеми-кораблі

І рими-чайки вслід за мною.

Тож захищатиму я скрізь

Не телевізор кольоровий,

А серця обласного зріз,

Співучу українську мову.

 

"Бібліотека"

Бібліотека – це не просто купа книжок

Бібліотека - ще й до світу Інтернету движок!

Читайте і Карнегі, і Коельо, і Сосюру!

Вивчайте економіку, підвищуйте культуру!

 

Долайте всі проблеми! Знання –це наша сила!

Інвестуйте у себе! Розправляйте крила!

Не нехтуйте багатством, яке таке доступне

Інтернет і книга – це сила могутня!

 

Інтернет – це не тільки ігри і чати

Інтернет – де спадають всі кордони та грати

Там блоги академіків і форум освітян,

Там найкращих музеїв віртуальний океан!

 

Останній компромат і правда без цензури

І навіть поради по покращенню фігури

Там Біблія Острозька й Шевченків заповіт

Новини актуальні й з Америки привіт!

 

Читайте класику, давню і сучасну

І стане все вам переважно ясно

Де правда чиста, а де – наполовину

Й як краще виховати рідну дитину

 

Дізнайтеся на форумі, що кажуть прості люди

Вивчайте, співставляйте і розпрямляйте груди!

Читайте уважно журнали електронні

Це легко, швидко й просто – не будьте забобонні!

 

Ми знайдемо відмінності між Бабелем і Бебелем

Підем в бібліотеку, в якій є Інтернет

І знайдемо у чому той поляга секрет!

Ми знайдемо різницю між форумом і кворумом,

 

Між Гоголем і Гєгелем, ми будем знати все!

І вивчимо всю класику й напишемо ессе!

Бібліотека, люди, це не старомодно

Бібліотека,люди, це дуже навіть модно!

Вперед, народ, вперед – до книг і Інтернет!

Знання – це наша зброя! І успіху секрет!

 

«Гімн сільських бібліотек»

Книги…Книги…Мудрість віків

На полицях струнких причаїлась.

Біла ніжність квітучих садів

Тут з вогнем калиновим зустрілась

Знає місце оте все село,

Щиро тут вас завжди привітають.

Як би прикро в душі не було,

Про натхнення і спокій подбають.

І неправда, що сайт, Інтернет

Заморозили вщент наші душі.

Ще п’янить нас Петрарки сонет,

Ще хвилює й захоплює Пушкін.

І читають в селі «Кобзаря»,

Пам’ятають про біль ветеранів.

Тут минулого сходить зоря

У майбутнє з-за скіфських курганів.

Читачі, завітайте до нас,

І напийтеся спрагло пізнання,

Бо на мить зупиняється й час,

Як поринеш в глибини читання.

 

«Ода собі, Бібліотекарю»

Як мене сваволя не косила,

Як мене ця доля не товкла ,

А потягу до книги не згасила ,

І книгарем навіки нарекла...

Так, я – книгар! Не лікар. Не аптекар.

Не інженер. Не вчитель. Не банкір...

Я більше: Я- Книгар! Бібліотекар !

На заздрість всім , всьому наперекір!

Бо посудіть : хіба ще є багатство,

Таке неоціненне , як моє!

Ніяке товариство,жодне братство

Такого скарбу в банку не зіб'є!

Хіба щось є цінніше ще за книгу,

Хіба щось може з нею в парі йти...

Такий тягар , таку міцну веригу

Ані за які гроші не знайти!

Я ж знаю все! Всі оми й аксіоми,

Всі альфи і омеги,всі плюси,

Для мене всі підвласні космодроми,

Екватори, планети , полюси...

Я - мов маяк в розбурханому морі,

Неначе компас в безмірі пустель.

Без мене в цьому людському просторі

Не вийти до наук найвищих стель.

Бо я – Книгар. Я – Бібліотекар!

Хоч не технарь, не вчитель, не банкір.

То все ж усім – як лікар, як аптекар,

Потрібен я – всьому наперекір.