13 травня-Всесвітній день кульбаби

Коли весняне сонечко посилає свої перші теплі промені на землю, а галявина вкривається зеленим килимом, по траві миттєво розсипаються яскраво-жовті квіти – кульбаби. Для одних ці рослини – звичайні бур’яни, для інших – компонент вітамінних страв.Ця квітка володіє цілющими властивостями, тому широко використовується в медицині. Недарма в її честь було запроваджено окреме свято, яке так і називається – Всесвітній день кульбаби, святкують його 13 травня.

А ще про кульбабу є багато красивих легенд.

Легенда про кульбабу. Як кульбабка стала сонечком, місяцем і зірками.

Колись кульбабка була маленькою і непомітною квіткою. Але вона лікувала людей від різних хвороб.

Богиня здоров’я на ім’я Гігієна вирішила віддячити кульбабі. І зробити її красивою.

– Як ти хочеш виглядати? – запитала Богиня Гігієна.

Кульбабка сказала, що хоче бути схожою: на сонечко, на місяць або на зірки.

Богиня розсміялася і сказала:

– Ти будеш схожою і на сонце, і на місяць, і на зірки.

Тепер, коли кульбаба цвіте, вона схожа на маненьке сонечко.

А коли кульбаба відцвіте – вона схожа на срібний повний місяць. Якщо подути – місяць  розлетиться маленькими зірочками.

Сонячна кульбаба.Легенди.

Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість. У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня. У кульбаби безліч назв . Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою». Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листків  і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію. Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок. Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя". Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунковокишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози. В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин. Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини. Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.

Перша легенда про кульбабу У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик. Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів. Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик. Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.  

  Він опустився до неї з піднебесся і проспівав: Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ". Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов. У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток. І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами. А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів. У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі. Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок. Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді: Кульбаба - дуже цікава квітка. Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем. Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду. Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду. І так все життя, поки не посивіє. А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни. (С.Красіков. Легенда про квіти)

Друга цікава легенда про кульбаби: Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає. - Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей? Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться. Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці. Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки: "З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко". Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ". З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші. Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові. За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.   

  Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця. "Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити. В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю. Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі. Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "

(Інформація з Інтернету за посиланням:

  https://www.poetryclub.com.ua/printpoem.php?id=839212)

Переклала на українську мову 18.06.19 17.17 адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839212 Рубрика: Лірика дата надходження 18