четвер, 28 лютого 2019 р.

Віртуальна виставка


Нові надходження  за лютий 2019.


Сміт Д.
Думати, як Альберт Ейнштейн / Деніел Сміт; Пер. з англ. Г. Литвиненко.- К.: Вид. група КМ-БУКС, 2018.- 208 с.
Відомий в усьому світі Божевільний Професор зі скуйовдженим волоссям думав би інакше, якби в ньому не поєдналися такі унікальні якості, як інтелект, інтуїція та уява, що зробили його генієм. Пропонована книга дає можливість поглянути на події ХХ століття очима видатного вченого, гуманіста, громадського діяча.
Для широкого кола читачів.

Сміт Деніел.
Думати, як Леонардо да Вінчі / Деніел Сміт; пер. з англ. А. Мішти; гол. ред. В. Александров. – К.: КМ-БУКС, 2018. – 224 с.
Леонардо да Вінчі, котрий жив більш ніж 500 років тому, – автор знаменитих художніх шедеврів, серед яких «Мона Ліза» і «Таємна вечеря», –вплинув на декілька поколінь художників і мислителів. Він бачив взаємозв’язки між мистецтвом та наукою, був точним і досконалим у своїй роботі та розробив багато методик, які ми продовжуємо використовувати дотепер. Ці чесноти в поєднанні з унікальною уявою дозволили Леонардо да Вінчі зробити винаходи, які на декілька століть випередили свій час.


Ганіоглу Ш. М.
Ататюрк: Біографія мислителя / М.Шюкрю Ганіоглу; пр. з англ. О. Галенка.- Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2018.- 240 с.
Книжка відкриває походження ідей Мустафи Кемаля Ататюрка (1881–1938), на яких повстали Турецька Республіка та сучасна турецька нація. Деякі з цих ідей були зумовлені подіями дитинства та навчання, а далі військовою кар’єрою та політичною діяльністю. Інші з’явилися під впливом реформ, воєн, повстань і революцій у шестисотлітній Османській імперії, що невпинно хиріла. Значну увагу автор приділяє книжкам та журналам, європейським і турецьким, з яких Мустафа Кемаль засвоїв популярні на Заході, хоч і вельми сумнівні та утопічні теорії кінця ХІХ – початку ХХ ст., зокрема, вульгарний матеріалізм, моральний дарвінізм, позитивізм, націоналізм, расову антропологію, авторитаризм. У дослідженні також наведено галерею осіб, з якими Ататюрк ділився задумами або, навпаки, сперечався, від яких навчався, кого використовував. У підсумку Ататюрк постає не творцем оригінальних ідей, а політиком, який спромігся втілити утопічні проекти маргінальних західноєвропейських інтелектуалів свого часу. Вдумливому українському читачеві з європейськими амбіціями ця книжка дасть унікальну можливість помислити, чому Туреччина майже через століття узятого Ататюрком курсу ще й досі стоїть на порозі західної цивілізації.


Корній Лідія.
Історія української музичної культури від давнини до початку ХХ століття / Лідія Корній; ред. Л. Гнатюк; худож. Б. Кобзар. – К.: Музична Україна, 2018. – 364 с.
У монографії історія української музичної культури розглядається як цілісний процес від витоків до початку ХХ століття. Автор використовує комплексний підхід, яким передбачено розкриття розвитку музичної культури в історичному та загальнокультурному контекстах. Пріоритетним у висвітленні цього процесу на різних історичних етапах є музично-стильовий аспект.
Книга орієнтована на музикознавців, культурологів, а також усіх, хто цікавиться історією української музичної культури.


Альєнде Ісабель
Там, за зимою  : роман / Ісабель Альєнде; з ісп. пер. С. Борщевський. -Львів : Вид-во Анетти Антоненко, 2018. -304 с. –ISBN 978-617-7192-94-6
Незначна транспортна пригода, коли на закрижанілій вулиці одна машина штовхає іншу, стає водночас поштовхом, що приводить у рух події останнього роману відомої чилійської письменниці Ісабель  Альєнде «Там, за зимою». Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів у штаті Нью-Йорк.    Водночас Альєнде  значно розсуває часові й географічні виміри роману, події якого відбуваються впродовж кількох десятиліть на теренах США, Чилі, Гватемали, Мексики, Бразилії. Зима в романі огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, відігріти які здатні  теплі людські стосунки – любов, дружба, солідарність.

Рільке Р. М.
Сто поезій / Р. М. Рільке; пер. з нім. М. Фішбейн ; ред. О. Вербило. -К. : Либідь, 2018. -272 с. –ISBN 978-966-06-0627-2
Це видання – неоціненний дарунок тим, хто прагне високого поетичного Слова. Творчість великого австрійського поета Р. М. Рільке (1875-1926) належить до найвищих здобутків світової поезії. Вона являє собою «поетичний синтез усебуття». У цій книжці – і німецькомовні оригінали поезій Рільке, і їх українське відтворення – переклади визначного українського поета й перекладача Мойсея Фішбейна. Ці два поетичні світи, зливаючись, утворюють нову мистецьку реальність. Поєднана із символічними візіями Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса, що його твори використано в оформленні книжки, вона постає могутньою симфонією.
Сто поезій. Сто перекладів. Сто шедеврів.

вівторок, 26 лютого 2019 р.


На крилах Лесиних пісень. Образ  Лесі Українки  в художній літературі.
 
25 лютого виповнюється 148 років від Дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки.
   Творчість Лесі Українки для кожного покоління відкриває нові духовні скарби, живе у віках, даруючи людям мудрість, мужність і красу. Багато поетів з різних країн присвятили  свої вірші Лесі Українці. Одна з таких присвят є вірш  Олени Журливої  «Пам’яті Лесі Українки».
…. Не вмерла пісня лісова ,
Безсмертна Леся Українка
Була і є навік жива.
    Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками  гучними коридорами. Її учителями були – мати – письменниця Олена Пчілка, з роду Драгоманових, батько – юрист Петро Антонович, книги і життя.
Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі
   Леся дуже любила музику й мала великі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути через хворобу кісток. Але мала дуже гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу.
    Перебуваючи в Сан-Ремо (Італія) протягом 1902 – 1903 років, Леся Українка вела листування з Феліксом Волховським у Лондоні та Михайлом Кривинюком у Празі. Темою листування було видання нелегеальної літератури, з якої до нас дійшов переклад «Казки про царя Семена».
    В червні 1906 року Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де вона опікувалась бібліотекою. Ця її діяльність уже в листопаді 1906 року звернула на себе увагу царських жандармів, які згодом її арештували, а в подальшому закрили саму «Просвіту».
    Практично з народження її переслідували важкі хвороби. Одна з них коксит, дуже прикра форма туберкульозу кісток, через яку вона терпіла нестерпні болі. У 1899 році, коли в Берліні їй було зроблено вдалу операцію, Леся змогла нарешті ходити відносно вільно. Згодом лікувалась в Єгипті у 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 роках через іншу хворобу – важку форму туберкульозу нирок. Кліматичне лікування допомагало хоч натрохи спинити прогресуючу хворобу.
У стані крайнього виснаження від поганої роботи нирок Леся згасла на 43-у році життя у містечку  Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 року.  Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона — від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Тож пара знала справжню ціну життю, коханню і часу.
     Не всім мріям Лесі Українки судилося здійснитись.  Підступна хвороба обірвала її життя, але на світі  і досі палає  «покинутий вогонь її пісень».
   Леся Українка – окраса і гордість української нації. Мавка українського мистецького слова, класик української літератури, поетеса, драматург, перекладач.  Її творчість є однією з вершин розвитку художньої свідомості  українського народу, видатним явищем в історії світової літератури.
   Літературний талант, європейське світобачення і прогресивні погляди Лесі Українки приваблюють сучасників та спонукають  до самоосвіти, досконалості, справедливості й служіння своєму народові.  І не дивно, що читачі й сьогодні тамують спрагу  з джерел Лесиної поезії.
  Для прихильників  поетичної творчості Лесі Українки в Смолінській бібліотеці №1 оформлено книжково - ілюстративну виставку  «Славетна дочка України», та з клубом любителів поезії проведено годину поезії  «На крилах Лесиних пісень. Образ Лесі Українки в художній літературі».
На виставці експонувалися різні  видання: твори поетеси, літературознавчі праці про її творчість. Виставку презентувала бібліотекар Наталія Сизранова. Члени клубу читали вірші та уривки з творів поетеси. На завершення переглянули відео «Без надії сподіваюсь»
 Саме так учасники заходу змогли зазирнути  у внутрішній різнобарвний творчий світ славетної українки. Доторкнутися до потаємних глибин  її поетичної душі.
      
  




Першоджерело: www.discoverukraine.com.ua

середа, 13 лютого 2019 р.


Афганістан: подвиг, біль, пам’ять…
Ти – вічний біль, Афганістан,
Ти – наш неспокій.
І не злічить глибоких ран
В борні жорстокій.
І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –
Не всі вернулися сини із тих ночей…»
До 30-ї річниці виведення  радянських військ з Афганістану   та до дня вшанування учасників бойових дій  на території інших держав у Смолінській бібліотеці №1 разом із Смолінським БК Смолінським НВО було організовано та проведено вечір пам’яті  «Відлуння афганських гір».
Вже 30 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу,  як би не називали цю війну, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.
Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Війна вдягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець.
    Під час заходу ведучі Сизранова Наталія (бібліотекар)  та Завертайло Наталія (  ознайомили присутніх  з масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули документальні відео фрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.
    Почесними гостями заходу були наші земляки воїни інтернаціоналісти:
Бершадський Сергій Андрійович ---   голова Смолінської спілки воїнів інтернаціоналістів, ( військовий чин -- старший сержант)
Майдебура Віктор Олександрович.- рядовий,
Майоренко Анатолій  Анатолійович, - рядовий,   за бойові заслуги нагороджений   медаллю «За Відвагу»..
   Емоційно, з болем і хвилюванням вони згадували ті страшні  військові події. Як передати молоді ту кров, страждання і біль втрат побратимів?
Нині через десятки років потому кожна свідома людина питає себе: чому? Заради чого гинули люди, заради чого одна релігія воювала проти  іншої, один народ  проти другого?  Чим все це виправдати?
  Майже всім солдатам-афганцям з нашого селища випав щасливий квиток – їм випало жити. Вони повернулись до рідного дому, впорядковують рідну українську  землю. Кожен з них найкраще розуміє цінність людського життя  і сутність мирного існування, кожен знає, як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю.  Для кожного Афган є незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, безкорисливу дружбу і вірність військовому обов’язку.
 Кожної весни у афганських горах, так щедро политих кров’ю, зацвітають тюльпани, і красивішого видовища світ не знає. Оті тюльпани стали символом, щорічним живим пам’ятником людям, що  загинули за ідею.
Захід супроводжували вірші про афганську війну, які декламували учні 9-А класу Смолінського НВО.  Мали можливість послухати афганські пісні наживо, їх  під гітару виконала член клубу любителів поезії Світлана Шерстюкова.
Присутні  переглянули документальне  відео фрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.
    Гостям заходу, воїнам інтернаціоналістам,   вручили квіти  із словами подяки: «Низький уклін Вам воїни-афганці від усіх земляків. Бажаємо усім Вам здоров’я, щастя, миру, злагоди, добробуту. Дякуємо, що Ви до нас завітали і згадали події, які не можна забути».
Будь яка війна, оголошена вона чи ні, є найбільшим злом на землі.