Шоу рум

Веселі проводи зими

   Історія свята Масляна йде своїм корінням глибоко в старовину. Це – древнє слов’янське свято, що дісталося нам у спадщину  від язичницької культури , що збереглося і після прийняття християнства.

   Це веселі проводи зими осяяні  радісним очікуванням  близького тепла, весняного оновлення природи. Навіть млинці  мають ритуальне значення: круглі, рум’яні, гарячі, вони являють собою символ сонця.

  Масляна святкується в останній тиждень перед Великим постом, за сім тижнів до Великодня. 24 лютого в бібліотеці влаштували справжні веселі проводи зими. Дорослі учасники напекли млинців, а діти  перемазали їх різними  вареннями. Особливо припало до душі варення з дині , смородини та свіжозамороженої  полуниці.

Жінки поділилися кращими рецептами  млинців, розповіли про  цікаві історії проводів зими з їхнього дитинства.

На кожен день  масляного тижня існували певні обряди, про них розповіла бібліотекар. В понеділок – зустріч Масляної, у вівторок – загравання, у середу –ласунку тещі запрошували зятів на млинці. У широкий четвер відбувалися наймасовіші  санні  катання.  У  п’ятницю – тещині вечірки – зяті запрошували тещу на частування. Субота відводилась золовкіним  посиденькам.  Закінчується Сирна седмиця  прощеною неділею, коли віруючі  просять один у одного  вибачення. Тому масляною традицією вважається відвідування родичів, друзів – щоб попросити вибачення за можливі завдані образи, примиритися.  А потім без образ і з вірою і світлою душею  вступити  у Великий піст.

  З днями Масляної пов’язано багато жартів, примовок, пісень, прислів’їв та приказок:

-         Без млинців не Масляна.

-         Не життя, а масляниця – тиждень гуляє.

-         Масляна, Масляна, яка ти мала – якби ж тебе сім неділь, а посту одна.

-         Не завжди котові Масляна, буде і Великий піст.

-         Хоч з себе все зняти, а Масницю провести.

Народні прикмети:

-         Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень.

-         Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна.