«До Конституції з повагою,

до влади з надією»

     

        У різні періоди існування українського народу були спроби отримати юридичне оформлення держави. Ще в період Київської Русі на віче укладалися договори між князем і народом, князем і його дружиною, що відображено в різних редакціях «Руської правди». У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція, створена Пилипом Орликом, ставши в Європі першим подібним документом. Проте вперше це вдалося належним чином зробити після тривалої, напруженої роботи над Основним Законом держави 28 червня 1996 року. Практика застосування Конституції України свідчить про необхідність оновлення положень Конституції на основі збереження її демократичного змісту, розвитку її потенціалу.

     28 червня Україна відзначає державне свято — День Конституції України. Конституція 1996 року стала важливим етапом в українському державотворенні та законотворчості, у розвитку українського суспільства. Саме Конституція проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю.

        Напередодні державного свята в Смолінській  бібліотеці №1 пропонувалась до перегляду  виставка – діалог «До Конституції з повагою, до влади з надією» та пройшов історично - правовий екскурс «Конституція України – оберіг державності». Присутні мали можливість ознайомитися з важливим значенням Конституції, в якій закріплено право  українського народу мати власну державу, дається відповідь на питання, якою ця держава буде, які шляхи її розвитку.

     Смолінський Будинок культури 27 червня провів концертно – розважальну програму до Дня молоді та 21 – ї річниці Дня Конституції.

Своє мистецтво глядачам дарували наші місцеві таланти, це виконавці різного віку та різних творчих напрямків. На нас чекало багато хорошої музики та танців. На святі співала наша гостя  з міста Мала Виска Ірина Туз.

 . Веселі та цікаві конкурси для малечі і дорослих зарядили гарним настроєм  принаймні на цей вечір. Цього дня, вперше у селищі Смоліне . працювала виставка – ярмарка майстрів  Handmade.  До уваги смолінчан та гостей свята представлені вироби ручної роботи наших талановитих та творчих смолінчанок. До речі, ті роботи які найбільше сподобалися, можна було  придбати у якості подарунка, на згадку, про сьогоднішній прекрасний святковий день.

    Діти мали можливість пострибати на батуті та поласувати солодкою ватою.

Вечір продовжила дискотека.

Ніхто не забутий, 
на попіл ніхто не згорів…

Війна на зустріч молодому дню
Із гуркотом, із брязкотом котилась,
Лавиною металу і вогню
На нашу землю й долю навалилась...

   22 червня 1941 року війська гітлерівської Німеччини віроломно вторглися  на територію Радянського Союзу, порушивши Договір про ненапад. Почалась Велика Вітчизняна війна.

   Згідно з Указом президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17 листопада 2000р. № 1245/2000 день 22 червня відзначається в нашій країні як День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні.

    З метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 років, їх подвигу та жертовності, хто став жертвою нацистських переслідувань, -- сьогодні наша шана і вдячність….

Цього дня в Смолінській селищній раді приспущені прапори  та покладено квіти до Меморіальної Дошки  загиблим воїнам АТО.

   22 червня  в Смолінській бібліотеці №1  разом із Смолінським Будинком культури  в рамках проекту «Історичні події та знаменні дати України в хроніках  документального кіно» відвідувачам бібліотеки було запропоновано переглянути  тематичний  відеофільм  «Війна – український рахунок». Жертв війни вшанували  хвилиною мовчання.

 Всього фільм переглянуло 15 чоловік.

В бібліотеці діє тематична викладка літератури «Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів».  Швидко летить час. Старіють ветерани  і залишають нас відлітаючи разом з журавлями в небесну далечінь.

     Історія війн не знала такої  самовідданості і масового героїзму  який проявили солдати і офіцери  в боях проти фашистських загарбників. Саме тому гітлерівський план «блискавичної війни» дав збій уже з перших днів  вторгнення на нашу землю.

       Всі,  хто став для нас прикладом беззавітної любові  до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам’яті  нащадків.  Це пам’ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам’ять про тих, хто боровся з ворогом на окупованій території, хто кував бойову міць армії в тилу країни, хто вершив історію, прийняв смерть заради  Перемоги, заради Батьківщини, заради майбутнього.

Вечер поэзии

Серебряный век

русской поэзии

«И серебряный месяц ярко над серебряным веком плыл».

Конец XIX   -- начало XX столетия отмечены новым, ярким расцветом русской культуры, явлением блестящей  плеяды поэтов представленных такими именами, как  И.Анненский, Андрей Белый,А.Блок, Н.Гумилев, А.Ахиатова, С.Есенин, В. Хлебников, и др. 

В национальную культурную память  эта эпоха вошла под названием  «серебряный век  русской поэзии».

   Мы очень мало знаем о  течении исторического времени, о глубинах и направлениях  реки  времени.  Но одно мы знаем твердо об этом течении. Где-то каплет десятилетие за десятилетием, затем столетие за столетием, а формы и содержание жизни  человеческой совершенно не меняются. Или,  по крайней мере, почти не  меняются. Но вот – другая страна, другой город – историческая жизнь  в нем подвержена  удивительной , подчас даже устрашающей  динамике, меняется не по десятилетиям, а по годам и едва ли  не «сезонам».

Таким городом некогда и был  Санкт- Петербург.

    Этой теме и было  посвящено  очередное заседание Клуба  «Чистый родник поэзии».  Поэзия это особый вид литературы,  читать ее нужно с особенным душевным настроением.

  Мы постарались познакомиться с поэзией и краткой биографией наиболее ярких   поэтов - представителей  «серебряного века».

Одним из которых является  юбиляр 2017 года  Арсений Тарковский.    В  газете «Народне слово» № 22 и№23 за этот год  была большая статья посвященная жизни и творчеству  Арсения Тарковского.  Желающие могут с ней ознакомиться в библиотеке.

     Поэзия “серебряного века” – это уникальное художественное пространство. Ознакомлю вас с некоторыми литературными течениями того времени.

СИМВОЛИЗМ – модернистское течение, утверждающее индивидуализм, интерес к проблеме личности. Основным принципом эстетики является искусство для искусства”, “тайнопись неизречённого”, недосказанность, замена образа.

Старшие символисты: В. Брюсов, Ф. Сологуб, Д. Мережковский, З. Гиппиус, младшие – А. Блок, К. Бальмонт, А. Белый.

Поэты-символисты внесли существенный вклад в развитие отечественной культуры.

Наиболее талантливые из них по-своему отразили трагизм положения человека, не сумевшего найти своего места в жизни, в мире, сотрясаемом грандиозными социальными конфликтами, пытались отыскать новые способы для художественного осмысления мира.

Им принадлежат серьёзные открытия в области поэтики, ритмики стиха, усиления в нём музыкального начала.

АКМЕИЗМ (адамизм) – модернистское течение, сформировавшееся на принципах отказа от мистической туманности, создание зримого конкретного образа. Отточенности деталей, перекличка с минувшими литературными эпохами.

Если символизм – поэзия намёков, то акмеизм – поэзия точности, ясности.

Акмеисты – Н. Гумилёв, С. Городецкий, А. Ахматова, М. Кузмин, О. Мандельштам.

Акмеисты призывали очистить поэзию от философии и всякого рода “методологических” увлечений, от использования туманных намёков и символов, провозгласив возврат к материальному миру и принятие его таким, каков он есть: с его радостями и пороками, злом и несправедливостью, утверждали принцип “искусство для искусства”.

ФУТУРИЗМ – авангардистское направление, течение, сформировавшееся на принципах бунтарства, анархичности мировоззрения, выражающее массовое настроение толпы, отрицающее культурное наследие, традиции, делающее попытку создания искусства, устремлённого в будущее.

Если символизм – “поэзия намёков”, акмеизм – поэзия точности, ясности, футуризм – поэзия вызова (эпатажа, опровержения традиции).

Футуристы – В. Маяковский, В. Каменский, Д. Бурлюк, В. Хлебников, И. Северянин, Н. Асеев, Б. Пастернак.

Футуристы объявляли себя противниками современного буржуазного общества, уродующего личность, и защитниками “естественного” человека, его права на свободное индивидуальное развитие.

Футуристы с самого начала провозгласили полный отказ от любых литературных традиций и в первую очередь от классического наследия, утверждая, что оно безнадёжно устарело.

В условиях революционного подъёма и кризиса самодержавия акмеизм и футуризм оказались нежизнеспособными и к концу 1910 годов прекратили своё существование.

      Поэзия “серебряного века” отразила в себе, в своих больших и малых магических зеркалах сложный и неоднозначный процесс социально-политического, духовно-нравственного, эстетического и культурного развития России в период, отмеченный тремя революциями, мировой войной и особенно страшной для нас – войной внутренней, гражданской.