ВЕЛЕСОВА НІЧ

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою, у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін.

Існував він за часів вірування у рідних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю. У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.

Хто такий Велес?

Велес – це дохристиянський, язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі.

Також, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а вчитись доглядати за нею, дбати про неї і за це брати у неї зстрижене хутро чи молоко.

Згідно віруванням Велес, перш за все – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.

Які обряди існують на Велесову ніч?

Велесова ніч – це час містичний, тож люди вірили, що їх бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці і клали під подушку перед сном, промовляючи слова:

«Темна ніч, заклинаю мені допомогти.

Велес, потрудися, загадане, появися».

Для того, аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити, а якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна.

Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться».

Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати питання на найскладніші відповіді. Для цього треба було на ім’я назвати померлого родича та звернутись до нього: «сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».

Прикмети на Велесову ніч

Зазвичай, побачити мертвого родича у сні носило негативний характер та вважалось поганою прикметою, але тільки не у цей день. На Велесову ніч не навпаки – дуже добрий знак.

Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.

Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди».

Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорну собаку. Запримітити таку біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.

Святкування

У найдревніших предків була традиція у цю ніч запалювати багаття у найвищій точці їх земельної ділянки, стрибати через багаття. Також ходити по розпеченому вугіллі – цей процес символізував очищення тіла і дух від злих сил.

Також у вечір перед ніччю всіх мертвих влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них хороші речі.

Назва Хелловін прижилась від англійського свята та перекладається як «ніч усіх святих». Хоча насправді це ніч усіх мертвих – просто таких змін назва зазнала уже в християнські часи. Це зумовлено тим, що язичними не боялись смерті і зустрічали її спокійно, а у християнських традиціях свято на честь мерців сприймалось з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції та назва видозмінились.

У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли приходять з потойбічного світу. Можливо, ви зміните свою думку, щодо іноземного походження свята та вирішите поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишите для них частування.

Міфи та легенди про бога Велеса

Язичницький бог Велес – це бог поезії та музики, опікун худоби та сімейного достатку. Він – один із найстарших дохристиянських богів, відомих нам сьогодні. Також він покровитель волхвів та усіх ремісників. Не дарма найдавніше капище Велесу було встановлено в історичному центрі Києва – на Подолі. Адже саме там жили прості ремісники та майстри.

Велес – бог врожаю та хліборобства. Існував досить поширений обряд, який залишався навіть після прийняття християнства: під час жнив декілька пучків колосся не зжинали, а зв’язували стрічкою, залишаючи їх Велесу. А поверх клали буханку хліба, в знак подяки за гарний врожай.

Чому саме Велес є покровителем цієї ночі, коли «мертві, живі і ненароджені» зустрічаються в одному, нашому світі? Тому що це ніч, коли Білобог передає свої повноваження Чорнобогу. З їх імен можна зрозуміти, що Білобог – це покровитель світла, добра, сонця, літа, дня. А Чорнобог – покровитель темряви, ночі, зла, зими. І лише Велесу дано пізнати сили і таємниці їх обох, двох сторін, різних світів. Тому він і символізує день, коли ці два світи сходяться між собою.

Легенда про народження бога Велеса

За легендою, у дружини Сварога не було дітей, тому вона звернулась до Макоші – богині долі. Та порадила їй завітати до озера в Ирії (Раю) і виловити там чарівну щуку. Зварити, з’їсти її та чекати результатів. Лада, дружина Сварога, так і зробила, а поївши, викинула кістки і викинула їх подалі від будинку. Земун, Божественна Корова, набрела на ті кістки і з’їла їх. Після чого у Лади народились три доньки, а у Земун – бог Велес. Він був напівлюдиною-напівбиком, наділеним із самого народження магічними силами та здатністю перевтілюватись у різні подоби. Саме тому його вважають покровителем худоби і зображують у вигляді людини з тілом бика, в оточенні різних звірів.

Велес-Прометей

За ще однією легендою, Велес, як Прометей, приніс слов’янам вогонь, навчив розпалювати багаття та збиратись навколо нього у «общини». Тому інші язичницькі боги незлюбили Велеса, адже він став шануватись у людей на рівні з Перуном, богом зброї та сили, якого можна порівняти із Зевсом.

Звідси з’явились легенди про протистояння Перуна та Велеса. Перуна вважали богом обраних, воїнів та князів, у той час як Велеса вважали покровителем усіх людей та тварин. Бог Велес почав все більше допомагати людям, навчаючи їх різним ремісничим секретам, за що і був прогнаний із Яви (володіння Білобога, небесного володіння) та спустився до Нави ( підземного володіння Чорнобога). Що і пояснює, чому богу Велесу відомі таємниці обох цих світів. І це є також поясненням, чому його вважали наймудрішим слов’янським богом.

Саме він приніс нашим пращурам знання та ремісничі вміння, а найобдарованіших наділив творчими здібностями, або ж магічними надприродними силами, відкривши чаклунські таємниці.

Велес-Перевертень

Через його надприродні здібності та любов до перевтілень у різні подоби, його називали богом-перевертнем. Цим пояснюється різноманітність тварин, які символізують Велеса.

Окрім бика, його також порівнюють з твариною, в яку за легендами, він полюбляв перевтілюватись найчастіше – ведмедем. Ведмідь у язичництві вважався символом родючості та мудрості.

Кінь – один із символів Велеса, як захисника та покровителя. Під час збудування нової оселі, під її фундамент клали череп коня та вірили, що він допоможе втримати будівлю цілою. Також таку традицію можна пов’язати із зв’язком Велеса з підземним світом.

Для Волхвів, які натрапили на череп коня, вважалась найціннішою знахідкою трава, яка проросла крізь очі коня. Вона мала у собі магічну силу бога Велеса.

Змій – символ Велеса, адже саме він був охоронцем входу до підземного світу, володіння Велеса.

Русалки – також пов’язані із богом Велесом, вони вважаються його дочками, які мешкають у воді, оберігаючи його підземне царство. Цікаво, що вислів «тридев’яте царство» чи «за тридев’ять земель» також пов’язане з Велесом. Адже число, котре символізує цього бога – 27 (2+7=9).

Можна з упевненістю сказати, що Велес – найзагадковіший та найбільш багатогранний язичницький бог. Він єдиний бог, котрий знаходиться між двох світів, небесним та підземним. Покровитель одночасно і людей і тварин. І простих робітників, хліборобів і талановитих поетів та Волхвів. Бог мудрості і бог достатку. Той, кому відомі секрети усіх світів, охоронцем меж яких він є. Тому за легендою, саме він, як наймудріший з усіх богів, приводить світ у рух та тримає його в гармонії. А у цю святкову, Велесову ніч, дозволяє цим світам зустрітись між собою.

За публікаціями Вікторії Демидюк

vsviti.com.ua та фонду ДОУНБ

#АбонементхудожньоїлітературиНТБУДХТУ