На крилах Лесиних пісень. Образ  Лесі Українки  в художній літературі.

 

25 лютого виповнюється 148 років від Дня народження геніальної української поетеси Лесі Українки.

   Творчість Лесі Українки для кожного покоління відкриває нові духовні скарби, живе у віках, даруючи людям мудрість, мужність і красу. Багато поетів з різних країн присвятили  свої вірші Лесі Українці. Одна з таких присвят є вірш  Олени Журливої  «Пам’яті Лесі Українки».

…. Не вмерла пісня лісова ,

Безсмертна Леся Українка

Була і є навік жива.

    Леся Українка (Лариса Петрівна Косач)жодного дня не сиділа за шкільною партою, не відповідала біля дошки, не бігала з ровесниками  гучними коридорами. Її учителями були – мати – письменниця Олена Пчілка, з роду Драгоманових, батько – юрист Петро Антонович, книги і життя.

Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не вчилась в школі

   Леся дуже любила музику й мала великі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути через хворобу кісток. Але мала дуже гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу.

    Перебуваючи в Сан-Ремо (Італія) протягом 1902 – 1903 років, Леся Українка вела листування з Феліксом Волховським у Лондоні та Михайлом Кривинюком у Празі. Темою листування було видання нелегеальної літератури, з якої до нас дійшов переклад «Казки про царя Семена».

    В червні 1906 року Леся Українка була обрана до правління київської «Просвіти», де вона опікувалась бібліотекою. Ця її діяльність уже в листопаді 1906 року звернула на себе увагу царських жандармів, які згодом її арештували, а в подальшому закрили саму «Просвіту».

    Практично з народження її переслідували важкі хвороби. Одна з них коксит, дуже прикра форма туберкульозу кісток, через яку вона терпіла нестерпні болі. У 1899 році, коли в Берліні їй було зроблено вдалу операцію, Леся змогла нарешті ходити відносно вільно. Згодом лікувалась в Єгипті у 1909 – 1910, 1911, 1912 – 1913 роках через іншу хворобу – важку форму туберкульозу нирок. Кліматичне лікування допомагало хоч натрохи спинити прогресуючу хворобу.

У стані крайнього виснаження від поганої роботи нирок Леся згасла на 43-у році життя у містечку  Сурамі в Грузії. А приїхала вона в Сурамі разом зі своїм нареченим Климентом Квіткою у вересні 1903 року.  Кльоня, як вона його лагідно називала, страждав від сухот, вона — від туберкульозу кісток. Навіть сьогодні ці хвороби вважаються тяжкими, а тоді були невиліковними. Тож пара знала справжню ціну життю, коханню і часу.

     Не всім мріям Лесі Українки судилося здійснитись.  Підступна хвороба обірвала її життя, але на світі  і досі палає  «покинутий вогонь її пісень».

   Леся Українка – окраса і гордість української нації. Мавка українського мистецького слова, класик української літератури, поетеса, драматург, перекладач.  Її творчість є однією з вершин розвитку художньої свідомості  українського народу, видатним явищем в історії світової літератури.

   Літературний талант, європейське світобачення і прогресивні погляди Лесі Українки приваблюють сучасників та спонукають  до самоосвіти, досконалості, справедливості й служіння своєму народові.  І не дивно, що читачі й сьогодні тамують спрагу  з джерел Лесиної поезії.

  Для прихильників  поетичної творчості Лесі Українки в Смолінській бібліотеці №1 оформлено книжково - ілюстративну виставку  «Славетна дочка України», та з клубом любителів поезії проведено годину поезії  «На крилах Лесиних пісень. Образ Лесі Українки в художній літературі».

На виставці експонувалися різні  видання: твори поетеси, літературознавчі праці про її творчість. Виставку презентувала бібліотекар Наталія Сизранова. Члени клубу читали вірші та уривки з творів поетеси. На завершення переглянули відео «Без надії сподіваюсь»

 Саме так учасники заходу змогли зазирнути  у внутрішній різнобарвний творчий світ славетної українки. Доторкнутися до потаємних глибин  її поетичної душі.

      

  

Першоджерело: www.discoverukraine.com.ua

Афганістан: подвиг, біль, пам’ять…

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…»

До 30-ї річниці виведення  радянських військ з Афганістану   та до дня вшанування учасників бойових дій  на території інших держав у Смолінській бібліотеці №1 разом із Смолінським БК Смолінським НВО було організовано та проведено вечір пам’яті  «Відлуння афганських гір».

Вже 30 років тому в Афганістані закінчилася десятилітня військово-політична спецоперація Радянського Союзу,  як би не називали цю війну, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі.

Афганська кампанія залишила невиліковну рану в душах та серцях тих, хто пройшов вогненними гірськими стежками, хто втратив друзів, синів чи батьків. Війна безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила тіла і долі. Війна вдягнула в жалобу тисячі сердець, материнських сердець.

    Під час заходу ведучі Сизранова Наталія (бібліотекар)  та Завертайло Наталія (  ознайомили присутніх  з масштабами складних і неоднозначних подій в Афганістані, переглянули документальні відео фрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.

    Почесними гостями заходу були наші земляки воїни інтернаціоналісти:

Бершадський Сергій Андрійович ---   голова Смолінської спілки воїнів інтернаціоналістів, ( військовий чин -- старший сержант)

Майдебура Віктор Олександрович.- рядовий,

Майоренко Анатолій  Анатолійович, - рядовий,   за бойові заслуги нагороджений   медаллю «За Відвагу»..

   Емоційно, з болем і хвилюванням вони згадували ті страшні  військові події. Як передати молоді ту кров, страждання і біль втрат побратимів?

Нині через десятки років потому кожна свідома людина питає себе: чому? Заради чого гинули люди, заради чого одна релігія воювала проти  іншої, один народ  проти другого?  Чим все це виправдати?

  Майже всім солдатам-афганцям з нашого селища випав щасливий квиток – їм випало жити. Вони повернулись до рідного дому, впорядковують рідну українську  землю. Кожен з них найкраще розуміє цінність людського життя  і сутність мирного існування, кожен знає, як боляче оплакувати втрати, кожен із них чесний перед власною совістю.  Для кожного Афган є незабутньою пам’яттю про суворі дні війни, безкорисливу дружбу і вірність військовому обов’язку.

 Кожної весни у афганських горах, так щедро политих кров’ю, зацвітають тюльпани, і красивішого видовища світ не знає. Оті тюльпани стали символом, щорічним живим пам’ятником людям, що  загинули за ідею.

Захід супроводжували вірші про афганську війну, які декламували учні 9-А класу Смолінського НВО.  Мали можливість послухати афганські пісні наживо, їх  під гітару виконала член клубу любителів поезії Світлана Шерстюкова.

Присутні  переглянули документальне  відео фрагменти про афганську війну, вшанували пам’ять тих, хто поліг в Афганських ущелинах, схиливши голови у скорботній хвилині мовчання.

    Гостям заходу, воїнам інтернаціоналістам,   вручили квіти  із словами подяки: «Низький уклін Вам воїни-афганці від усіх земляків. Бажаємо усім Вам здоров’я, щастя, миру, злагоди, добробуту. Дякуємо, що Ви до нас завітали і згадали події, які не можна забути».

Будь яка війна, оголошена вона чи ні, є найбільшим злом на землі.

Кохання – воно або є, або його немає.

Любов - одне з найпрекрасніших почуттів людини. 

Любов вічна... Любов унікальна. Скільки існує людство, стільки існує і любов. Про любов складали і складатимуть, доки житиме на  планеті Земля людина,   вірші, поеми, романи.  Легенди про любов передаються із покоління в покоління. Цьому прекрасному почуттю не стають на заваді ні роки, ні соціальна нерівність, ні далекі відстані.

 Бувають різні люди, різні віки, різні мови,  і лише кохання єдине.  Про кохання написано багато, адже коли це почуття зз’являється, завмирає серце, тріпотить душа і кожному закоханому хочеться писати вірші, оспівувати свою любов.

Воно вогонь і лід.

Поезія і проза.

Воно, як пісня, без кінця та краю,

Що лине над безкраїми степами.

Як біг струмка, як грім і блискавиця.

Як зірка, квітка, що вража сміливця

Красою й простотою водночас.

Кохання – все, що було є і буде,

Воно зігріє вас у свята і у будні.

  Кохання… ніхто і ніколи не в змозі був до кінця пояснити, що ж це таке. Це велика загадка життя.

Кохання – воно або є, або його немає.

   На поетичному вечорі приуроченому до Дня всіх закоханих  «Час кохати», лунали зворушливі вірші  Лесі Українки, Ваиля Симоненка, Василя Стуса, Анни Ахматової, Дениса Давидова та ін.. Їх декламували учасники Клубу поезії.

Протягом вечора звучали пісні та музика  про кохання: вальс Грибоєдова «Осінній бал», вальс «Мі мінор», романс Не пробуджай, не пробуджай», Бориса Пастернака «Свеча горела на столе», романс «Черная роза» у виконанні Олександра Малініна …

    Своєрідну позитивну розрядку вніс конкурс «Ти без мене – не ти, я без тебе – не я». Учасники конкурсу отримали фото відомих у всьому світі пар. Ці пари  і потрібно було  віднайти . Це завдання виявилося  не таким і складним для наших конкурсантів.

  Кохання вічне, та хай у кожного воно буде своє і неповторне.

Книги про ваше здоров’я

	Бензель Л.В. Лікарські рослини у повсякденному харчуванні : Пряно-аромат. Рослини / Л.В.  Бензель, А.Р. Грицик, Т.Л. Олійник. - Л. : Піраміда, 2004. - 84 с. Робота присвячена пряно-ароматичним і пряно-смаковим рослинам, які широко застосовуються в кулінарії і харчовій промисловості. Автори знайомлять читача з харчо-смаковими якостями прянощів і їх застосуванням для приготування різноманітних страв і харчових продуктів в домашніх умовах і промисловому виробництві. Наведені дані про лікувально-профілактичні властивості прянощів і їх застосування для профілактики і лікування різноманітних захворювань. Робота призначена для студентів медичних навчальних закладів, провізорів, лікарів і широкого кола читачів.
	Вітаміноносні лікарські рослини: довідник / Ф.А. Могло, В.П. Попович, П.В. Олійник, Р.М. Шурин. - Львів : Світ, 1992. - 152 с. У довіднику зібрано й систематизовано відомості про 115 лікарських рослин, які містять комплекс вітамінів, необхідних для нормальної життєдіяльності людського організму. Наведені синоніми та народні назви рослин, описано хімічний склад лікарської сировини, її фармакологічні властивості, правила заго­тівлі та зберігання. Подані способи виготовлення і застосуван­ня лікарських форм із вітаміноносних рослин, вивірені нашими предками та сучасною медициною. Для лікарів-фітотерапевтів, косметологів, фармацевтів, а також широкого загалу читачів.
	Геник С. Скарби здоров'я навколо нас / С. Геник. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. - 680 с. У нинішньому світі спокус заблукати дуже легко. Та кожному з нас хочеться щастя. Де воно, те відібране, добірне зерно істини, яке, засіяне навесні, дасть щедрий урожай? Українцям уже давно пора подумати про стан генофонду нації... Хоч книга адресована передусім молоді, однак небай­дужі роздуми автора, професора, лікаря за фахом, про сенс буття, ненав'язливі поради щодо організації здорового спо­собу життя, засобів профілактики і лікування вже набу­тих захворювань стануть у пригоді читачеві будь-якого віку. Хто зважає на досягнення медичної науки, на досвід старших поколінь, традиції наших предків, той знайде  по­трібні поради і відповіді у цій книзі.
	Ільїна с.І. Здоров’я на вашому столі./ С.І.Ільїна.- 2-е вид., перероб.і доп..-К.: Здоров’я, 2000.-352с.       Книга відомого лікаря –дієтолога Світлани  Ільїної   «Здоров’я на вашому столі» адресована всім, хто хоче бути здоровим і подолати недугу. Наші далекі предки набагато краще за нас знали навколишній рослинний світ, добре розумілися на лікарських властивостях рослин, уміли їх збирати, заготовляти, лікувати ними. Людина буде здоровішою, зробить своє життя щасливішим, якщо кожного дня буде споживати, те, що дарує їй Природа.
	Кархут В.В. Ліки навколо нас. / Кархут В.В. 4-е вид.-К.: Здоров’я, 2001.-232с.   Автор розповідає про найпоширеніші у медичній практиці лікарські рослини, дає ботанічний опис кожного виду, вказує райони та місця де вони ростуть, рекомендує способи обробки, зберігання та застосування їх. Окремий розділ присвячений ролі рослинних речовин у лікувальному харчуванні.  Наприкінці книги подано календар збирання  лікарських рослин.
	Смик Г.К. Зелена аптека: цікаві оповіді про цілющі рослини / Г.К.Смик.-К.: Урожай, 1970.-239с.   Цікаво, у формі  популярних оповідань, описано більше 50 видів  найбільш поширених  диких лікарських рослин, а також наведені свідчення про використання їх в народній і сучасній медицині. Подана коротка їх характеристика, умови їх зростання, поширення, хімічний склад і рекомендації до техніки збирання, сушіння і зберігання.
	Хомин Б. Ключі здоров’я – просто, надійно, доступно./ Б.Хомин.- Івано-Франківськ: ЛІК,2001.-52с.   Лікування багатьох запальних хвороб: астми, бронхіту, кашлю, ангіни, запалення вуха, горла, носа, нирок, циститів, мастопатії, запалення суглобів рук та ніг, радикуліту,  пародонтозу, хронічного гастриту, грипу та інших недуг засобами  народної медицини  слов»ян та молитвами.  Лікування органів травлення очищенням  фізичним, духовним, фіто-препаратами та  гомеопатією.