Сьогодні, 11 січня, увесь світ відзначає
День «дякую» – найбільш ввічливого та приємного
Всесвітній День “Дякую”відзначають 11 січня за
ініціативою ООН та ЮНЕСКО. Запровадили таку дату аби нагадати людям про
можливість гарних манер та вміння висловлювати вдячність.
Психологи упевнені, що висловлення подяки – це
словесні “пестощі” і вони здатні заспокоїти і зігріти своєю теплотою. Головне,
аби “дякую” йшло від чистого серця. І невипадково із часів сивої давнини в
народі існувало повір’я – не можна виголошувати слова вдячності в стані
роздратування.
В українській мові сьогодні вживається два
«вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим
для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова «спаси
боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно
недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із
старослов’янським «благодарствую».
Слово «дякую» має набагато складнішу історію.
Твердження деяких мовознавців про його походження від німецького «danke» через посередництво польської
мови виглядають дещо поверховими та непереконливими. Перш за все, ареал
розповсюдження слів із цим коренем надзвичайно широкий – він охоплює майже усі
германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у
білоруській «дзякуй» та українській мовах.
У цей найввічливіший день року – варто подякувати
усім близьким та рідним, тим, хто є поруч із вами та тим, хто вам небайдужий.
За метеріалами інтернет-джерл
Немає коментарів:
Дописати коментар