19- 20/01/2017
Історичний круїз
Вона
– наш витвір, наша мрія,
Соборна,
вільна Україна.
Щасливі ми, що народилися
на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні.
Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть
наші батьки, тут корінь роду
українського, що сягає сивої давнини… Немає життя без України, бо Україна ---
це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня,
яка вічна на цій землі, бо Україна – це
наше минуле, сьогодення і майбутнє.
Вишита колоссям і калиною
Вигойдана співом солов’я.
Звешся веселково Україною,
Нене зачарована моя.
Прикрашену вербою і тополею,
Виборену кров’ю і вогнем.
Називаєм гордо Україною,
І ніхто нам цим не дорікне.
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря
, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі
перед Київською Софією , відбулася
подія, про яку мріяли покоління українських патріотів. На волелюбному зібранні було урочисто
проголошено злуку Української народної
республіки та Західноукраїнської народної республіки.
З цієї нагоди 19 січня в
Смолінській бібліотеці №1 для
учнів 9-го класу, класний керівник Бондар Ксенія Вікторівна,
відбувся історичний круїз «Вона – наш
витвір, наша мрія, Соборна, вільна Україна».
20 січня бібліотекар Сизранова
Н.Ф. прийняла участь в урочистій лінійці
присвяченій цій історичній події , що пройшла в Смолінському НВО, та привітала присутніх
з цією
історичною датою. На лінійку
вишикувались учні 9-10 класів із жовто-блакитними кульками а руках. Діти
запалили свічки та прочитали тематичні вірші. Головащенко Ю. подарувала
усім присутнім пісню про Україну.
Мета: виховання у дітей патріотизму,
поваги до історичного минулого народу України, пропагування ідеї єдності,
спільності історичної спадщини.
«...Віднині воєдино зливаються
століттями відірвані одна від одної частини єдиної України — Галичина,
Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для
яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна
незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений
могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів
для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя
українського народу.»
Уривок з Універсалу Директорії УНРЦе були криваві часи для України. У 1918-1919 роках, після революційних подій у Росії, на теренах нашої держави точилася громадянська війна, панували безвладдя і стихійність. Суспільство було розділено за політичними інтересами, а влада — за розбіжностями у стратегії та військовій орієнтації. Досить зазначити, що в цей період у нашій країні діяли шість різних армій: українська, більшовицька, біла, Антанти, польська, анархістська.
Саме в таких умовах у січні 1918 р.,згідно Четвертого універсалу першого українського уряду, Україна проголошувалася самостійною державою — УНР (Українською Народною Республікою), а в листопаді 1918 р. у Львові було проголошено утворення ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки).
22 січня 1919 року на київському Софійському майдані було проголошено Акт об'єднання (Злуки) Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. Павло Скоропадський,Михайло Грушевський,Володимир Винниченко,Євген Петрушевич, Симон Петлюра,Кость Левицький — це люди, які творили історію України того часу.
...Але радість від Акту Злуки зовсім скоро затьмарилася, тому що через гостру внутрішню боротьбу Директорія не мала достатньої сили для протистояння новому наступу більшовиків. Новостворений уряд був змушений залишити територію країни.
Отже, подія об'єднання України мала певною мірою формальний характер, яка однак залишилася символом споконвічного прагнення нашого народу до возз'єднання в єдиній державі.
День Соборності України — національне свято України, що відзначається щороку 22 січня. Свято встановлено в державі згідно з Указом Президента України «Про День Соборності України» № 871/2014 від 13 листопада 2014 року. (До цього часу свято носило назву «День Соборності та Свободи України».)
Сьогодні соборність не обмежується лише ідеєю збирання етнічних земель у рамках національної держави, а передбачає також духовне єднання всього населення країни незалежно від національності. Соборність — це забезпечення справжнього суверенітету і незалежності народу, міцний фундамент для побудови процвітаючої демократичної національної держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар