Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає День дитячої книги. Це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

                                                        

Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення. 

                                                 

                              Ілюстрована тематична виставка дитячих книг у 

                                           Смолінській бібліотеці №1

ПЕРШІ ДИТЯЧІ КНИЖКИ

Першими дитячими творами були перекази, розповіді, оповідання, пісні, що передавалися в усній формі. Вони були покликані розважати та навчати малечу. Та перші серйозні кроки зі створення дитячої літератури з’явилися тільки у 18 столітті після того, як заговорили про інститут дитинства. До цього діти ставилися на однаковий рівень з дорослими, тому окремої спеціалізованої літератури для них не випускали. 

Так, в 1744 році світ побачила перша дитяча книжка розважального характеру під назвою «Маленька гарненька кишенькова книжечка». Її автором та видавцем був популяризатор дитячої книги тих часів – Джон Ньюбері. Видання відрізнялося гарною обкладинкою та захоплювало дітлахів веселими іграми та яскравими ілюстраціями.

Жан-Жак-Руссо – ще один відомий філософ, який зробив неабиякий внесок у розвиток дитячої літератури. Він стверджував, що дітей треба виховувати, враховуючи їхні природні здібності та зацікавлення. Одним з письменників, який дотримувався філософії Руссо, був Томас Дей. Його перу належать багато творів для дітей.

                                          

                                           Читати це завжди модно

ЧАСИ РОЗКВІТУ ДИТЯЧОЇ КНИГИ

В 19 столітті відомий данський письменник Г.Х. Андерсен займається збором народних казок Європи. З цією метою він навіть відправляється в подорож містами та селами Європи. Так само як брати Грімм, які зробили збірку казок Німеччини, він робить збірку казок європейських країн.

Пізніше з’являються захопливі твори різних дитячих авторів, які у своїх роботах покладаються на дитячу уяву. Розвиток друкарства, поширення грамотності серед широкого загалу, поява нових читачів, зниження ціни на друковані видання – все це призводить до підвищення попиту на дитячі книжки. А 1865 рік ознаменувався появою нового стилю у створенні дитячої літератури, оскільки світ побачила фентезійна книга Льюіса Керолла – «Аліса в країні чудес».

ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ДИТЯЧА КНИГА

Перша друкована дитяча книга в Україні з’явилася в 1574 році. Це було навчальне видання під назвою «Руська граматика, або Буквар». Підручник видав перший український книговидавець Іван Федоров у львівській друкарні. До складу видання увійшла абетка, а також зразки та вправи читання. В ці часи здебільшого випускалися навчальні дитячі книги. А вже у 18 столітті починають виходити книги для читання.

Відомими дитячими письменниками тих часів були Іван Максимович, Ігнатій Максимович, Іван Пашковський, Григорій Сковорода тощо. У своїх оповіданнях для молоді Іван Максимович торкається морально-етичних тем, а от його брат Ігнатій захоплюється написанням од. Юнаки та дівчата захоплювалися поезією Івана Пашковського, який любив пожартувати та часто писав про перші юнацькі почуття та захоплення. Вперше просвітницькі ідеї в дитячій літературі з’явилися завдяки Григорію Сковороді.  Його відомі дитячі твори: «Ой пташино-жовтобоко», «Гей, поля, поля зелені», різноманітні байки, епіграми тощо.

Величезний вклад у розвиток дитячої української книжки зробив Іван Франко. Під кінець 18-го – на початку 19-го століття виходять казки та оповідання для маленьких читачів. Автор не просто пише казки, а намагається скерувати дитячу уяву від казкових героїв та подій до реалій справжнього життя. Франкові оповідання розповідають про життя простих сільських дітей – «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Під оборогом», «Олівець» та багато інших. Діти з захопленням зачитувались казкою «Лис Микита». 

                                                          

                                       

        Читаю сам і вас запрошую. Моє хобі світ фантастики.