понеділок, 30 жовтня 2017 р.



Немеркнуче світло великого подвигу
 Нам не забути днів війни…
У нашій памяті вони.
І ті герої незабутні,
Що з нами йдуть в віки  майбутні.
27 жовтня з нагоди Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників в Смолінській бібліотеці №1 пройшла година пам’яті «Немеркнуче світло великого подвигу» для учнів Смолінського НВО.
73 роки минуло з часу визволення України від німецько – фашистських загарбників. Ця дата залишиться у серці кожного громадянина України,  адже саме Україна зазнала  найбільших втрат і руйнувань у страхітливій Другій світовій війні.
 Я звернула увагу присутніх на літературу про ті страшні події та битви за визволення України, які були важливою частиною процесу  розгрому ворога.
Таким прикладом є «Книга Памяті України», «Вторая мировая война 1939-1945», «Вінок безсмертя».  Перемога стала можливою завдяки героїзму, мужності та відданості українського народу.
 В рамках проекту «Історичні події  та знаменні дати України в хроніках документального кіно» присутні переглянули тематичний фільм  «За Україну! За її  Волю!» (Історико-документальний фільм про видатні битви українців). Та відео «Звільнення України».
Далі ми  відвідали Смолінський краєзнавчий музей де  ознайомилися з історичними документами визволення Маловисківського району від фашистських загарбників.








Осіннє листя, ікебана і поезія.
    Період буйного цвітіння квітів уже  минув.  Прийшла пора  осені, ні не просто осені, а саме золотої осені. Коли  наш погляд насолоджується  золотими та багряними кольорами  листя. Це найпомітніша пора року , коли природа переходить від активного життя до спокою.
Саме цієї пори, перед холодними зимовими місяцями хочеться якнайдовше  зберегти у пам’яті такі теплі і сонячні мотиви осені.
 В наш час є багато можливостей  це зробити: зфотографувати, зробити гербарій чи відео. Однак є ще й інші можливості.
  На черговому занятті BIBLIO-АРТ-майстерні   я  ознайомила  вихованців Смолінської  ШЕВ  з дуже простим, і в той же час  ефективним способом збереження листя, при якому  зберігається його гнучкість та кольорова гама.
 Ми взяли парафінову (можна воскову)   свічку розтопили її  і в цій рідині змочили листочки.  Дали їм  охолодитися  і отримали ось такий результат.

Такі листочки  на протязі всієї зими можна використати в любій композиції. Вони стануть гарною прикрасою в оселі, на виставці, все  залежить від вашої уяви.
А ми свої листочки використали при виготовленні ікебани, яка стала так популярна в наш час.
Слово ікебана в перекладі з японської означає «нове життя квітів». «Іке» означає шлях, «ана» - квіти, таким чином, разом виходить - новий шлях, нове життя квітів. Зрізуючи квіти, гіллячки, ми даємо їм нове життя, прагнучи при цьому не повторювати природу.
   Наш захід доповнили  гарні вірші про осінь у виконанні дітей: Кайб Дениса, Рябоконь Ані, Коростієнко Софії.





пʼятницю, 13 жовтня 2017 р.



Козацька слава у серці українського воїна.
За нашу рідну Україну,
Що зберегли за всі віки –
Низький уклін і тричі «Слава!»
Українські захисники!
    Козаччина — доба небаченого піднесення народного духу, доба видатних державних, військових, церковних та культурних діячів — будівничих національної державності, які уславили Україну, зробили її знаною в усьому світі.
    А  День захисника України — це свято, що відзначається в нашій державі 14 жовтня у день Покрови Пресвятої Богородиці водночас з Днем Українського козацтва. Свято встановлено указом Президента України Петра Порошенка з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи громадськості.
       Саме тому 12 жовтня  в читальній залі  Смолінської бібліотеки №1 відбулося  свято  «Козацька слава у серці українського воїна». У заході взяли участь  учні 2-го,3-го ,та 4-го  класу  Смолінського НВО.
Бібліотекар   привітала всіх присутніх з прийдешнім святом українського козацтва і Днем захисника України. Зазначила, що епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української культури.
А далі ведучі  Васільєва Н. та  бібліотекар Сизранова Н повели дітей  у віртуальну подорож   героїчним минулим  козацької епохи.
У нашім минулім  - воля і слава,
У нашім минулім – безсмертні діла.
Цього не вкраде в нас зрада лукава,
Бо кровю Вкраїна все це здобула.
   Діти дізналися про свято Покрова Пречистої Богородиці, яке з давніх давен  зміцнювало в душах козаків надію на опіку і заступництво Матері Божої . Зазначили, що Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці, зокрема, мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиці з іконою її Покрова, на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, що обирала гетьмана, визначала, як козацтву жити далі.
    Дізналися діти також: хто такі запорожці та як ставали ними, про героїчні звитяги козаків, їх походи, побут та звичаї. Про славетних гетьманів Дмитра Вишневецького (козака Байду), Пилипа Орлика, Івана Мазепу, Петра Дорошенка, Северина Наливайка, про козацький малиновий прапор.
  Згадали про лицарів нашого часу, які не шкодуючи свого життя захищають неньку Україну  вже в XXI  столітті. Доблесть і честь  солдатів і офіцерів  – в цьому справжня сила будь – якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це  і примножили.  Український воїн – надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність – це важливіше за все.  Сьогодні український воїн-захисник  є найбільшою гордістю в нашому суспільстві.  В цей день ми висловили  свою повагу українським воїнам, які на сході України в важких нелюдських умовах боронять  наше мирне життя .
  Прозова розповідь перепліталася із поетичними рядками, які ще доповнювали  чудові музичні номери  вихованців Смолінської школи естетичного виховання.
А саме : Еріка Багой виконала пісню «Життя» та виконала на саксофоні  композицію «Їхав козак за Дунай».
Віка Давиденко та Женя Пономаренко виконали пісню «А я бажаю вам добра» їм підспівував  зал.
У виконанні ансамблю  скрипалів (керівник  Казан Оксана  Ігорівна)  прозвучали твори  «Молитва» та  українська народна пісня  «Місяць на небі».
Всіх виконавців активно підтримував зал,  їм  аплодували та підспівували.
     Нам всім відомо, що козаки жили на Січі без жінок і всю роботу їм доводилось виконувати самим. Тож ми для  наших майбутніх козаків провели конкурс  «Вправний швець».
  Діти мали можливість переглянути інформаційну викладку  «Сини козацького роду»  - література присвячена воїнам АТО та подіям  в зоні АТО.
Та книжково – ілюстративну  виставку   «Козацькій славі – жити у віках».








середу, 4 жовтня 2017 р.



Золотий вік
Летять роки, як білі журавлі,
Дзвенять, як ті волошки в житі,
Та не зникає слід їх на землі,
Якщо для добрих справ були прожиті.

  «Она придет совсем нежданно, когда ее совсем не ждешь…»
Справді  ця золота пора віку приходить зовсім неочікувано.  Вік мудрості – прекраснний вік.   Він привабливий наявністю досвіду, знань і розумного ставлення до життя.
Саме  для людей  цього прекрасного, поважного  віку в Смолінській бібліотеці №1 пройшов літературно-музичний вечір  «Осіннє золото».
Ведучі бібліотекар Сизранова Наталія та Васільєва Наталія  повели присутніх музичними та поетичними сторінками крізь призму осіннїх мотивів та ностальгії. В програмі були використані  вірші місцевих  поетів аматорів Вербовської Л. Васільєвої Н. Микитенко Л. Чміль Т. та відомих українських поетів.
Музичні номери надала Смолінська школа естетичного виховання.
Зі словами привітання  до ветеранів звернувся директор Смолінського СЦССМ Прудкий А.І.
  Бібліотекар  наголосила на важливості соціалізації.  Відсутність спілкування стає однією з причин втрати людиною  інтересу до життя.  Важливо не піддатися і не проміняти прогулянки та читання  на сидіння на лавочці біля будинку і плітки з сусідами. Краще прийти в нашу бібліотеку на засідання Клубу любителів поезії  чи черговий бібліотечний захід.
   Потім всі співали пісні, пили чай і згадували молодість.
 Цінуйте кожну мить свого життя воно неповторне і безцінне, шкода, що розуміємо ми це запізно.