«Чорнобиль – яким ми його запам’ятали»

Для того, щоб не повторити помилок минулого, люди повинні про них пам’ятати. Доки пам’ятають доти є надія, що  людство не повторить їх знову.

Ось вже минуло 32 роки  від тих трагічних днів  Чорнобильської катастрофи.  Та її наслідки ще багато років змушуватимуть людство замислюватися над своїми вчинками, ставитись до екологічних проблем , як до своїх особистих.

26 квітня вся Україна і весь світ вшановує пам’ять про страшну екологічну катастрофу, про тих хто ціною свого життя захистив світ від смертельної небезпеки.

       Урок пам’яті, який пройшов у Смолінській бібліотеці №1, «Чорнобиль – яким ми його запам’ятали» був  спеціально підготовлений для вихованців 12 групи Смолінського ДНЗ «Ромашка». Метою цього заходу було  розширити знання дітей про Чорнобильську трагедію, наголосити про потенційну  небезпеку радіації для усього живого. Бібліотекар, Сизранова Наталія розповіла дітям про ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС та  довела, що чужої біди немає. Вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Звичайно,  захід був би неповноцінним без навчання дітей застосовувати у повсякденному житті елементарних радіаційно-гігієнічних навичок.

     Наша планета потерпає не лише від радіаційного забруднення, але й від різноманітного сміття. Тому навіть малі діти  повинні бути екологічно свідомими громадянами. Це і буде нашою любов’ю до рідного краю, природи. І в цьому нам допоможе лише людяність, доброта та згуртованість.

Сотні літ поволеньки пролинуть,

Стронцій розпадеться і помре,-

На новому полі неодмінно

Час його, мов попіл, приоре.

 Знов життя повернется в Чорнобиль,

Зацвітуть жоржини коло хат,

Й може, знов лелеки довгодзьобі

Виведуть цибатих лелечат.

Книгоманія-2018

5 квітня  в Смолінській бібліотеці  №1  відбулося свято дитячого читання "Книгоманія-2018". Це був 1 етап Всеукраїнського конкурсу дитячого читання. В   бібліотеку прийшли учні  6-х та 7-х  класів Смолінського НВО . В процесі творчого змагання школярі з цікавістю розповідали про свої улюблені книги та літературних героїв .
Перемогу вибороли Каріна Гудович (  6-А  кл.) та Марія Сахно  (  7-А  кл.).    

      25 квітня 2018 року в Кіровоградській обласній бібліотеці для дітей ім.Т.Г.Шевченка відбувся обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія». В якому взяла участь Каріна Гудович учениця 6-А класу Смолінського НВО.  Головною метою цього конкурсу  є заохочення дітей до систематичного читання, розвитку духовного та інтелектуального потенціалу, соціальної адаптації та формування читацької культури молодого покоління. Традиційно саме обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г.Шевченка у співпраці з ГО «Форум видавців» та за підтримки Департаменту культури, туризму та культурної спадщини обласної державної адміністрації є головним організатором та координатором проведення Конкурсу в області. 
  Учні 6 та 7 класів змагалися за звання найкращих читачів своєї бібліотеки, району чи міста. Однією з головних умов конкурсу залишається читання дітьми літератури з позашкільної програми та представлення   улюбленої книжки, яку можна порекомендувати своїм ровесникам. 
На обласному етапі «Книгоманії» учасники конкурсу продемонстрували ерудицію та знання літератури у різних конкурсних змаганнях: «Кращий знавець літератури», «Моя улюблена книга», «Естафета лідерів» тощо.

Наша Каріна Гудович  за презентацію книги  Роальда Дала «Чарлі  і шоколадна фабрика» отримала диплом та книгу в подарунок.

Тож шановні діти, читайте книги, частіше відвідуйте Смолінську бібліотеку №1,  лише  так ви станете всебічно розвинутими, ерудованими людьми.

Дітям про Пасху.

Ісус Христос був посланий на землю Богом для нашого  спасіння від гріхів (поганих вчинків), щоб ми могли після смерті  потрапити на небо.  Він багато ходив по своїй країні, розповідав людям про Бога,  любов до ближнього, шляхах до вічного життя, являв чудеса. Лікував   хворих і воскрешав мертвих, передбачав майбутнє, адже  Ісус був Сином Божим.

     Багато хто вірив йому. Люди навіть хотіли, щоб він став їхнім царем, були у нього і ученики.  Царі боялися , що Він забере у них владу і тому ненавиділи його, бажали  врятуватись від нього.  Але вони не знали його.

    Серед учеників Ісуса Христа був такий, який більш за все на світі любив гроші. Звали  його Іуда. Він вирішив вказати на Ісуса і видати його солдатам, щоб  отримати за це винагороду. Іуда підійшов до  Вчителя і поцілував його. Це був знак для солдатів і вони схопили  Ісуса. А Іуді заплатили  за зраду 30 срібних монет.

      Ісуса допитували, катували, знущалися над ним. Хотіли, щоб він відмовився від  всіх  своїх слів, але Син Божий стійко терпів жорстокі знущання.   Нарешті було вирішено Його стратити, причому самою страшною карою того часу, котрій піддавали лише самих   небезпечних  злодіїв. Це була страта –розп’яття людини на хресті.

       Ісуса Христа   стратили   в  п’ятницю на горі  Голгофі. Над ним сміялися. Але він розіп’ятий на хресті нікого не звинувачував.  Навіть в такій ситуації він був  покірний  і тихий.  В момент його смерті здригнулася земля, посипались гори.  Це був самий  печальний день для християн. Називають його Страстною П’ятницею.

         Його ученики забрали тіло Учителя, обмотали його у  плащаницю  і положили в печеру, вирубаний із камня гроб.  Але прислужники жорстокого іудейського царя закрили вхід до печери великим валунрм і поставили сторожу.  Та вони прорахувалися.  Рано вранці в перший день після суботи  Ісус   Воскрес. Ангели відкотили камінь, а стражники зі страхом втікали.

     В неділю до гробу Господнього прийшли жінки. Вони побачили відкриту печеру і дуже здивувалися. Ангел їм повідомив  радісну новину  про чудесне воскресіння Христа. Жінки  сповістили  радісну новину апостолам.   Не всі в це повірили.   Тільки Господь став являтися своїм ученикам, щоб переконати їх у своє   воскресіння.  Так продовжувалось 40 днів.

     Марія Магдалина вирішила повідомити  про воскресіння Ісуса Христа римському імператору.  Вона взяла для нього подарунок – куряче  яйце, котре в ті часи символізувало зародження нового життя і чудо. Але Тиберій розсміявся їй в обличчя: «Скоріше  це яйце стане червоним, ніж я повірю, що Ісус  Воскрес». І в той же час яйце почервоніло.   «Воістину Воскрес!» -- викрикнув вражений імператор.

      Ось звідки пішла традиція фарбувати яйця.   В давнину їх фарбували   саме в червоний колір, що символізувало кров Христа, і лише з часом  яйця стали не лише фарбувати (до речі в різні кольори),  але й розписувати, прикрашати різними способами, що відображає радість котру несе християнам Пасха.

2 квітня  Міжнародний день дитячої книги

   Дитинство — це той неповторний час, коли мала людина відкриває для себе світ, коли в ній жевріє іскринка творчості, а саме життя є стихією гри, що для дитини — найсерйозніше заняття. Саме добра дитяча книга відіграє важливу роль в житті дитини.
   Міжнародний день дитячої книги — свято, встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради з дитячої книги. Відзначається щороку за рішенням ЮНЕСКО (починаючи з 1967) 2 квітня — в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена.
    Це свято з’явилося за ініціативи видатної діячки світової літератури для дітей Елли Лепман – організатора Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY). Сьогодні це найавторитетніша організація в світі, яка об’єднує письменників, художників, літературознавців та бібліотекарів більше 60 країн світу. А саме свято вказує на величезне значення письменника та роль дитячої книги у духовному й інтелектуальному розвитку нових поколінь земної кулі.
    У цей день діти всієї Землі отримують від Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY) спеціально підготовлене послання, що супроводжується художніми ілюстраціями і настановами від дитячих письменників. В Україні також є відділення IBBY. У нього входять діячі вітчизняної літератури, завдання яких – сприяти виданню і розповсюдженню літератури для дітей та юнацтва.
   В рамках свята в навчальних закладах, бібліотеках та музеях України проходять лекції та літературні читання. А для підтримки української дитячої книги – акції від громадських організацій, мета яких цілком очевидна: не можна забувати, що книга – це безцінний дар, який може допомогти підростаючому поколінню пізнати істинні цінності.
    Кожний рік одна з національних секцій Міжнародної ради з дитячої книги виступає спонсором цього значного свята. Одним із важливих завдань національної секції є вибір гідного автора для створення Послання до дітей земної кулі і талановитого художника, плакат якого стане символом свята на рік. Так, у 2001 році організатором Міжнародного Дня дитячої книги року була визначена національна секція IBBY Угорщини, яка надала можливість створити плакат відомому ілюстратору дитячих книжок, художнику-графіку Кристині Рені. Автором Послання „В книгах є все” стала лауреат багатьох національних і міжнародних нагород, письменник Єва Яниковська. Спонсором Міжнародного Дня дитячої книги 2004 року стала національна секція Греції. Послання до дітей „Світ книг” написала Ангеліка Варелла – номінант Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена (1990 р.). Вона мала також медаль Януша Корчака (1985 р.), є однією з найвідоміших сучасних дитячих письменниць Греції. Автором плаката став художник Ніколас Андрикопулос – номінант Міжнародної премії ім. Г. К.Андерсена, ілюстратор більш, ніж 50 книжок.
     2005 рік за рішенням ЮНЕСКО було оголошено роком Г. К. Андерсена у зв’язку з відзначенням ролі видатного письменника та 200-річчя від дня його народження.
    В історії літератури мало знайдеться письменників, які б заслуговували на звання: „Великий казкар”, „Добрий чарівник”, „Король казок”. Сам Андерсен у кінці життя, оцінюючи свій талант, визнав, що радість прийшла до нього в образі „музи, яка обдарувала його усім багатством казок – найчистішим у світі золотом, що виблискує вогником у дитячих оченятах, дзвенить сміхом на вустах дітей і батьків”.
2 квітня один раз на 2 роки на черговому конгресі Міжнародної ради з дитячої книги письменникам та художникам вручається головна нагорода – Міжнародна премія імені Г. К. Андерсена. Вона була заснована у 1956 році за ініціативи Елли Лепман для дитячих письменників, а з 1966 року – для художників ілюстраторів дитячих книжок. За статусом цією премією нагороджуються тільки живі номінанти. Міжнародна премія ім. Г. К. Андерсена – це золота медаль з профілем великого казкаря, яку часто називають „Малою Нобелівською премією” і вручається вона під патронатом Її Високості Королеви Данії Маргарет ІІ.
     Першим лауреатом Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена стала англійська письменниця Елеонор Фарджон у 1956 році, а 1958 премію одержала Астрид Ліндгрен зі Швеції. Лауреатами Міжнародної премії ім. Г. К. Андерсена стали відомі дитячі письменники Джанні Родарі, Туве Янссон, Кристине Нестлінгер, Джеймс Крюсс, Богумила Ржига, Катарина Патерсон та інші. В 1976 році Міжнародну премію імені Г. К. Андерсена одержала російська художниця Тетяна Маврина. Лауреатами премії 2004 року стали ірландський письменник Мартін Вадделл та нідерландський художник Макс Веятхюс.
    Зазвичай до народження Г.К. Андерсена у багатьох країнах приурочують проведення тижня дитячої та юнацької книги. Організовують ранки, конкурси, виставки, конференції та фестивалі, присвячені кращим книгам світу. Програми яскраві, розважальні, такі, що запам’ятовуються. Традиційно з нагоди свята представники IBBY організовують в школах різних країн урочисті заходи для дітей, зустрічі з авторами і ілюстраторами, конкурси на кращий твір і т.п.
    І скрізь, у всіх країн і народів королем свята вважається Андерсен. Чарівному казкарю Андерсену належать романи, п’єси, вірші, проте в літературі він залишився перш за все як автор казок та історій, що склали 24 збірки, виданих в 1835–1872 рр. Світову славу Андерсену принесли його казки, в яких поєднується романтика і реалізм, фантазія, гумор і сатира. Біографія Андерсена теж нагадує казку, особливо якщо з довірою поставитися до його розповіді про себе в двох великих мемуарних нарисах «Казка мого життя». Твори Андерсена спонукали українського композитора Жанну Колодуб до створення багатьох музичних творів для дітей. Серед них — «Снігова королева» та інші.
   В історичному часі подання про дитину як про істоту зі своїми особливими інтересами і запитами – недавнього походження, воно набуло поширення лише в два–три останніх сторіччя.
   Відповідно, дитяча література як самостійний вид – явище порівняно нове.
   До середини 17 ст. діти читали (ті, хто вмів читати, з грамотністю тоді було погано), за рідкісним винятком, приблизно те ж, що і батьки.
    Проте і у тих, і в інших завжди були інші джерела знань - фантастичні, історичні та побутові історії, що існували в усній традиції. Діти слухали їх разом з дорослими, і нікого не турбувало, чи підходить розказане для дитини, а діти, як і дорослі, витягували з почутого те, що могли. Дещо з творів стародавньої усної творчості дійшло до нас у друкованому вигляді і викликає у дітей і дорослих такий же інтерес, як тисячоліття тому, – наприклад байки Езопа, вперше записані в 4 в. до н.е.
    Інші добре відомі зразки усної народної творчості – легенди про короля Артура і Робін Гуда і, зрозуміло, народні казки, зібрані братами Грімм і Ш. Перро (1628–1703), чий збірник під назвою загальноприйнятою «Казки матінки Гуски» включає, можливо, саму знамениту чарівну казку «Попелюшка».
    Витоки дитячої книги виходять з епохи, коли в Англії з'явився друкарський верстат і У. Кекстон випустив у 1477 першу книгу англійською мовою. Серед його численних видань, які, напевно, захоплювали дітей, були байки Езопа і забавний тваринний епос «Роман про лиса».
Протягом XVII століття дітей навчали і виховували в основному по Біблії і книгах релігійного змісту. XVIII століття подарувало дітям два великих романи: «Робінзон Крузо» Д. Дефо і «Подорожі Гуллівера» Дж. Свіфта.
   У 1658 чеський священик і педагог Я. А. Коменський опублікував першу книгу з картинками для дітей Orbis Sensualium Pictus («Світ чуттєвих речей в картинках») – підручник на латині з гравюрами. Підручники стали кращі, набули поширення букварі і абетки.
   Початок золотого століття дитячої літератури відноситься до середини XIX століття. До цього часу, нарешті, визнали, що дітям, крім підручників і релігійних творів, потрібні власні книжки.
   Дивно, але література для дітей часто приводила у захват і дорослих. Сама королева Великобританії зачитувалася твором "Пригоди Аліси в Країні чудес" Л. Керрола, насолоджуючись вільною грою фантазії і гумору.
   Але й казки ніхто не відміняв. Найкращим казкарем на всі часи, напевно, залишиться Ганс Християн Андерсен.
   Двадцяте століття— Льюіс Керролл.
10. «Доня Гуффало» — Джулія Дональдсон.
11. «Казки кролика Пітера» — Беатрис Поттер.
12. «Чарлі і шоколадна фабрика» — Роальд Даль.
13. «Матильда» — Роальд Даль.
14. «Таємничий сад» — Френсіс Еліза Бернетт.
15. «Кіт у капелюсі» — Доктор Сьюз. подарувало юним читачам Пітера Пена, Мері Поппінс, Старика Хоттабича, Гаррі Поттера і багатьох інших чудових героїв.
   Ось уже понад півстоліття діти і дорослі зачитуються трилогією "Володар кілець" Дж. Р.Р. Толкієна.
   Дитячі книги вбирають у себе цілий світ, все цікаве, що буває на світі.
  У наш складний і бурхливий час, коли стрімко зростає потік інформації, що його дістає дитина з усіх можливих джерел, твори дитячих письменників проходять випробування на подальше життя.
     Британський благодійний фонд Booktrust провів опитування серед молоді. Метою дослідження став пошук найкращої дитячої книги усіх часів та народів. Цікавим виявилося те, що найкращі книги в кожній країні залишаються незмінними впродовж декількох поколінь. Лідерські позиції у рейтингу зайняли твори, написані ще у середині ХХ століття.

20 найкращих дитячих книг:
1. «Лев, чаклунка і чарівна шафа» — Клайв Стейплс Люіс.
2. «Дуже голодна гусениця» — Ерік Карл.
3. Цикл «Чудова п”ятірка» — Енід Блайтон.
4. «Вінні-Пух» — Алан Александр Мілн.
5. « Великий дружелюбний гігант» — Роальд Даль.
6. «Гаррі Поттер і принц-напівкровка» — Джоан Роулінг.
7. «Таємниця чарівного дерева» — Енід Блайтон.
8. «Вітер у вербах» — Кеннет Грем.
9. «Аліса в країні чудес»
16. «Твіти» — Роальд Даль.
17. «Містер Мен» — Роджер Гаргрівз.
18. «Різдвяний гімн» — Чарлз Діккенс.
19. Цикл «Мелорі-Тауерс» — Енід Блайтон.
20. «Пітер Пен» — Джеймс Баррі.
За матеріалами сайту
http://youthlibwoa.blogspot.com/2011/04/blog-post.html