понеділок, 30 листопада 2020 р.

 

Голодомор – смуток душі, біль серця.

Пекельні цифри і слова

У серце б’ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять третій…

Голод… голод…

Ці слова українського поета Вадима Крищенка не можуть залишити нікого байдужим, бо неможливо бути байдужим до найчорнішого часу в історії України.

Голодомор – не історична минувшина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять українців.

Четверта субота листопада в Україні визнана Днем пам’яті жертв голодомору. Це поминання – не лише наша данина жертвам голодомору, а застереження для прийдешніх поколінь, щоб були пильними, не допустили повторення страшної трагедії.

Саме до цієї скорботної дати  оформлено книжкову поличку «Голодомор – смуток душі, біль серця», що складається з документальних матеріалів та художніх творів, які відбивають справжні причини, перебіг та наслідки трагедії.

Видання, представлені на виставці, розраховані на всіх, хто не байдужий до цієї скорботної сторінки української історії.

 До цієї дати спогади Тетяни Чміль: «Присвячується односельцям 

с. Успенівка.

Під час голодомору в селі померло понад сто осіб. *** Село красиве та співуче, у веснах радісно жило, було багато в ньому люду і щастя, кожному було. Та, ось насіла чорна хмара, пожерла долю, хліб і сіль, і полишила, після себе - одну, лиш пустку, жаль і біль. Поїли птахів, що у стрісі, поїли ремені й какіш, і снився, тим, хто, ще лишився - смачний наваристий куліш. На вулиці дітей не було - дітей ховали, від усіх, щоб не мозолили кістками й не наривалися на гріх... Голодні, кволі, мов ті мухи, лежали люди, вздовж доріг - везли гарбою до могили, ті, хто запрягтися, ще міг. Збирали всіх, живих і мертвих - в могилу "братську" хоронити, бо вже на ранок сил не було, не було, вже кому возити. Відкрив свою смертельну пащу - могила кликала село... За, що, народе, мій і нащо - тебе кидали у горно?! І, ось лежить " Небесна сотня" - в моїм забутому селі, і сняться, ті голодні очі, ночами довгими мені. Оті зернята, що опали, не зібрані ті колосочки - навіки, люди, пам"ятаймо то є сини країни й дочки!!!*** Т. Чміль



Відео поезія. Наталія Сизранова вірш "Не плач, моє серце, не плач"" . С...

Українська рідна мова.

Письменник - ювіляри 2020 року

понеділок, 23 листопада 2020 р.

 

Виховна година

«Майдану віщий грім»

 

21 листопада ми відзначаємо День Гідності і Свободи. Цей день було започатковано у 2014 році з нагоди початку двох революцій, які відбулися в Україні у ХХІ столітті: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

Цього  дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, які стали учасниками цих подій, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

Цей день – символ боротьби і перемоги, символ єднання заради найвищих ідеалів цивілізованого світу. Всупереч жорстокому тиску антидемократичного режиму українці об’єдналися і відстояли своє право на вибір достойного життя та майбутнього.

Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності, та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству, подвійним стандартам, корупції. 

Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013 – лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації – пробудження свідомості суспільства.

На сторінках багатьох сучасних книг закарбовано надзвичайно важливий період України і це допомагає всім нам згадати, побачити наскільки той час був епохальним кроком до зміни свідомості української нації.

   20 листопада  бібліотекар Смолінської бібліотеки №1 Наталія Сизранова та Аліна Ортюкова  класний керівник, провели  виховну годину «Майдану віщий грім» в 6-В класі Смолінського НВО. На якій  розповіли про історію свята, його героїчні сторінки. Наталія Сизранова представила книгу  Кость Оверченко «Майдану віщий грім». Яка саме й дала назву цьому заходу. Ведучі по-черзі зачитували вірші автора про ті героїчні дні. Учні школи підготували до цієї дати тематичний стенд, що знаходиться в холі школи.



  Учасники  заходу    вшанували хвилиною мовчання

пам'ять Героїв Небесної Сотні та героїв-майданівців. Ми мусимо пам’ятати про всіх мужніх людей, робити все можливе, щоб подвиг героїв не був марним.




 

 

Дітям світу – сонце й мир

 

20 листопада — Всесвітній день дитини. Офіційно це свято з'явилося в 1954 році завдяки відповідному рішенню Генеральної Асамблеї ООН, яка звернула увагу всього людства на необхідність досягнення взаєморозуміння з дітьми та забезпечення благополучних умов для їх життя.

Діти – це квіти нашого життя! І це не просто гарна фраза. Діти – це найголовніший скарб нашого суспільства. І від того, як ми їх виховуємо, які зерна добра, справедливості, мужності ми в них закладемо, залежить не тільки майбутнє нашої країни, а й майбутнє всього нашого світу.

А   як відомо всім, лише книги духовно збагачують дитину, розширюють її знання про навколишній світ, допомагають відновлювати старі й добрі традиції, об’єднують і спонукають до творчості.

   Тому в Смолінській бібліотеці №1  напередодні свята  була створена книжкова викладка нових, цікавих, яскравих дитячих книг під назвою «Королівство дитячих мрій». Адже книги, як відомо, мудрий, добрий порадник і друг  в житті кожної людини.



 

 

понеділок, 16 листопада 2020 р.

 



Толерантність обєднує.

У 1995 році на 28-й Генеральній конференції ЮНЕСКО була затверджена "Декларація принципів терпимості" і проголошений Міжнародний день толерантності, який було прийнято відзначати щорічно 16 листопада.

Толерантність - це мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями.

Кофі Аннан

Поняття "толерантність" у різних мовах має різні відтінки.

Так, в англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.

У французькій – повага свободи іншого, його способу думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.

У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість відносно до інших.

В арабській – прощення, м'якість, поблажливість, жалість, прихильність, терпіння.

У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.

Як бачимо, у різних мовах толерантність означає доброзичливість, визначення за кожною людиною права бути іншою і поважання цього права.

Толерантне ставлення людини

Збереже планету від негод,

Розрубає мотлох павутини,

Переріже нитку перешкод.

Толерантне ставлення до всього

Збереже, врятує і спасе,

Допоможе вгледіть перемогу,

Допоможе витримати все.

Будь завжди нестримним вільнодумцем,

Свої мрії пензлем намалюй.

Освіти життя яскравим сонцем,

Толерантний Всесвіт побудуй!




середу, 11 листопада 2020 р.

 




Остап Вишня (справжнє ім'я — Павло Михайлович Губенко) народився 11 листопада 1889 року в містечку Грунь, нині Сумської області, в багатодітній селянській родині.

Павло закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові і продовжив навчання у військово-фельдшерській школі в Києві, закінчивши її в 1907 році. Спочатку він працював фельдшером в армії, а з часом — у хірургічному відділенні лікарні Південно-Західної залізниці.

У 1917 році, здавши екстерном випускні гімназичні іспити, Губенко поступив у Київський університет. Але незабаром залишив навчання і повністю присвятив себе журналістській і літературній праці.

Перший надрукований твір молодого письменника — «Демократичні реформи Денікіна» — побачив світ 2 листопада 1919 року в газеті «Народна Воля».

Псевдонім «Остап Вишня» вперше з'явився 22 липня 1921 року в «Селянській правді» під фейлетоном «Дивак, їй-богу!».

У процесі натхненної роботи народився та розвинувся створений Остапом Вишнею новий жанр — усмішка — різновид гуморески і фейлетону. Гумористичні оповідання Вишні користувалися великим успіхом особливо у українського читача.

У роки Великої Вітчизняної війни сатира письменника таврувала ворога, вселяла в радянських людей бадьорість, віру в перемогу (збірка "Зенітка" та ін.)

Взагалі твори Вишні були спрямовані проти чужих і ворожих впливів, проти будь-якого насильства. Влучні вислови Остапа увійшли у широкий ужиток. Твори перекладені багатьма мовами.

Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року в Києві.



четвер, 5 листопада 2020 р.

 

ПОРАДИ ВІД МАРІЇ РУССО, ЯК ПРИЩЕПИТИ ЛЮБОВ ДО ЧИТАННЯ ЗМАЛЕЧКУ

Книжкова новинка «Як виховати читача» від редакторок «The New York Times Book Review» Памели Пол і Марії Руссо містить безліч практичних порад, які допоможуть батькам привчити дітей до читання. І отримувати задоволення від нього.

«Найпростіша річ, яку ви можете зробити – це наповнити свій дім книгами. І це підтверджують навіть психологічні дослідження», – ділиться Руссо. Наявність паперових книг вдома викликає інтерес у дітей змалечку, особливо коли вони бачать, як батьки взаємодіють із цими прямокутними об’єктами на полицях. Шурхіт сторінок, запах паперу… Усе це залучатиме різні органи чуття дитини і спонукатиме пізнавати світ.

Памела Пол і Марія Руссо підкреслюють, що дорослим необхідно зробити середовище читання захопливим, не змушувати дітей робити те, що їм не подобається. А навпаки, помічати інтереси і пропонувати книги, у яких можна знайти більше додаткової інформації. Діти самі підкажуть, що хочуть читати і до чого вони готові. Також авторки радять не тиснути, якщо дитина не хоче читати у певному віці і бунтує. «Для батьків важливо уміти зняти напругу, особливо у перші шкільні роки. Підтримуйте самостійні вибори книг, щоб дитина не просто навчилася читати, а полюбила це», – стверджує Марія Руссо.

Ось ще кілька порад від Марії Руссо, що допоможуть батькам зацікавити дітей читанням змалечку:

Читайте вголос. «Це ключ до виховання читача. Це зв'язок між батьками та дітьми. Це встановлення зв'язку і сприйняття книг як розваги і задоволення».

Не припиняйте читати книжки з картинками, коли діти «виросли». Марія Руссо переконана, що коли діти йдуть в школу, зазвичай батьки перестають читати на ніч. Проте це не правильно, адже після важкого дня (з читанням заплутаних підручників) у дитини має бути джерело приємних і яскравих емоцій, пов'язаних з книжками. До того ж, це допоможе підтримувати довірливі стосунки.

Не засуджуйте вибір дітей. Навіть якщо це книга, що здається вам безглуздою. Підтримуйте дітей, коли вони обрали щось самостійно.

Книга «Як виховати читача» має корисні поради на кожній сторінці: як створити ритуали читання і підібрати бібліотеку, як взаємодіяти з дітьми, які не хочуть читати… А також у одному з розділів знайдете перелік книг за тематикою та віком, які зацікавлять як немовлят, так і підлітків.

                                              (Джерело: сайт Фундація Дарини Жолдак)

вівторок, 3 листопада 2020 р.

 

Відвідуйте бібліотеку



 

Ювілейні дати

До 70-ти річчя від дня народження відомого письменника, журналіста, багаторазового лауреата Коронації слова, Гранд-Коронації, Золотого письменника України-2016, Смолінській бібліотекою №1 був організований   бібліографічний огляд «Художній світ Володимира Лиса».

Також учасники заходу ознайомились з життям, творчістю та найбільш знаковими творами В. С. Лиса. Слід зазначити, що твори Володимира Лиса користуються великим попитом у користувачів нашої бібліотеки.





 

 

Правила безпечного Інтернету для дітей