ВЕЛЕСОВА НІЧ

В Україні вже багато років відзначають іноземне свято хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою, у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій хелловін.

Існував він за часів вірування у рідних богів і звався Велесова ніч (в честь одного з язичницьких божеств). Святкувалась Велесова ніч так само з 31 жовтня на 1 листопада, коли душі усіх померлих спускались на землю. У ніч на 1 листопада прийнято згадувати хороші речі про своїх померлих родичів, ставити свічку, аби їх душа знайшла дорогу до вашого дому та залишати на вулиці чи на підвіконні частування для потойбічних гостей. Найбільшою вдачею вважалось побачити у сні в цю ніч когось із померлих родичів.

Хто такий Велес?

Велес – це дохристиянський, язичницький бог. Його вважали богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові. Він покровитель усіх творчих людей, волхвів, віщунів та ясновидців. А також опікун усього живого. Вважали, що саме він відповідальний за розквіт людської душі.

Також, Велеса вважали покровителем худоби. Вірили, що саме він навчив людей співіснувати з природою: обробляти землю, вирощувати зерно, пасти худобу та брати молоко. Він вчив не вбивати тварину, а вчитись доглядати за нею, дбати про неї і за це брати у неї зстрижене хутро чи молоко.

Згідно віруванням Велес, перш за все – бог достатку. Тож наші предки шанували його так само сильно, як і Перуна, та ставились з повагою до традицій на Велесову ніч.

Які обряди існують на Велесову ніч?

Велесова ніч – це час містичний, тож люди вірили, що їх бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці і клали під подушку перед сном, промовляючи слова:

«Темна ніч, заклинаю мені допомогти.

Велес, потрудися, загадане, появися».

Для того, аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити, а якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна.

Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться».

Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати питання на найскладніші відповіді. Для цього треба було на ім’я назвати померлого родича та звернутись до нього: «сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».

Прикмети на Велесову ніч

Зазвичай, побачити мертвого родича у сні носило негативний характер та вважалось поганою прикметою, але тільки не у цей день. На Велесову ніч не навпаки – дуже добрий знак.

Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.

Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди».

Попри популярну погану прикмету з чорною кішкою, у цей день її не так боялись, як чорну собаку. Запримітити таку біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.

Святкування

У найдревніших предків була традиція у цю ніч запалювати багаття у найвищій точці їх земельної ділянки, стрибати через багаття. Також ходити по розпеченому вугіллі – цей процес символізував очищення тіла і дух від злих сил.

Також у вечір перед ніччю всіх мертвих влаштовували мовчазну вечерю: накривали стіл для себе і для померлих родичів, яких би хотіли запросити до трапези, а під час вечері згадували про них хороші речі.

Назва Хелловін прижилась від англійського свята та перекладається як «ніч усіх святих». Хоча насправді це ніч усіх мертвих – просто таких змін назва зазнала уже в християнські часи. Це зумовлено тим, що язичними не боялись смерті і зустрічали її спокійно, а у християнських традиціях свято на честь мерців сприймалось з острахом, а спілкування з потойбічним світом засуджували. Тому з часом традиції та назва видозмінились.

У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли приходять з потойбічного світу. Можливо, ви зміните свою думку, щодо іноземного походження свята та вирішите поставити свічку на підвіконні, як маячок для душ до рідного дому, чи навіть залишите для них частування.

Міфи та легенди про бога Велеса

Язичницький бог Велес – це бог поезії та музики, опікун худоби та сімейного достатку. Він – один із найстарших дохристиянських богів, відомих нам сьогодні. Також він покровитель волхвів та усіх ремісників. Не дарма найдавніше капище Велесу було встановлено в історичному центрі Києва – на Подолі. Адже саме там жили прості ремісники та майстри.

Велес – бог врожаю та хліборобства. Існував досить поширений обряд, який залишався навіть після прийняття християнства: під час жнив декілька пучків колосся не зжинали, а зв’язували стрічкою, залишаючи їх Велесу. А поверх клали буханку хліба, в знак подяки за гарний врожай.

Чому саме Велес є покровителем цієї ночі, коли «мертві, живі і ненароджені» зустрічаються в одному, нашому світі? Тому що це ніч, коли Білобог передає свої повноваження Чорнобогу. З їх імен можна зрозуміти, що Білобог – це покровитель світла, добра, сонця, літа, дня. А Чорнобог – покровитель темряви, ночі, зла, зими. І лише Велесу дано пізнати сили і таємниці їх обох, двох сторін, різних світів. Тому він і символізує день, коли ці два світи сходяться між собою.

Легенда про народження бога Велеса

За легендою, у дружини Сварога не було дітей, тому вона звернулась до Макоші – богині долі. Та порадила їй завітати до озера в Ирії (Раю) і виловити там чарівну щуку. Зварити, з’їсти її та чекати результатів. Лада, дружина Сварога, так і зробила, а поївши, викинула кістки і викинула їх подалі від будинку. Земун, Божественна Корова, набрела на ті кістки і з’їла їх. Після чого у Лади народились три доньки, а у Земун – бог Велес. Він був напівлюдиною-напівбиком, наділеним із самого народження магічними силами та здатністю перевтілюватись у різні подоби. Саме тому його вважають покровителем худоби і зображують у вигляді людини з тілом бика, в оточенні різних звірів.

Велес-Прометей

За ще однією легендою, Велес, як Прометей, приніс слов’янам вогонь, навчив розпалювати багаття та збиратись навколо нього у «общини». Тому інші язичницькі боги незлюбили Велеса, адже він став шануватись у людей на рівні з Перуном, богом зброї та сили, якого можна порівняти із Зевсом.

Звідси з’явились легенди про протистояння Перуна та Велеса. Перуна вважали богом обраних, воїнів та князів, у той час як Велеса вважали покровителем усіх людей та тварин. Бог Велес почав все більше допомагати людям, навчаючи їх різним ремісничим секретам, за що і був прогнаний із Яви (володіння Білобога, небесного володіння) та спустився до Нави ( підземного володіння Чорнобога). Що і пояснює, чому богу Велесу відомі таємниці обох цих світів. І це є також поясненням, чому його вважали наймудрішим слов’янським богом.

Саме він приніс нашим пращурам знання та ремісничі вміння, а найобдарованіших наділив творчими здібностями, або ж магічними надприродними силами, відкривши чаклунські таємниці.

Велес-Перевертень

Через його надприродні здібності та любов до перевтілень у різні подоби, його називали богом-перевертнем. Цим пояснюється різноманітність тварин, які символізують Велеса.

Окрім бика, його також порівнюють з твариною, в яку за легендами, він полюбляв перевтілюватись найчастіше – ведмедем. Ведмідь у язичництві вважався символом родючості та мудрості.

Кінь – один із символів Велеса, як захисника та покровителя. Під час збудування нової оселі, під її фундамент клали череп коня та вірили, що він допоможе втримати будівлю цілою. Також таку традицію можна пов’язати із зв’язком Велеса з підземним світом.

Для Волхвів, які натрапили на череп коня, вважалась найціннішою знахідкою трава, яка проросла крізь очі коня. Вона мала у собі магічну силу бога Велеса.

Змій – символ Велеса, адже саме він був охоронцем входу до підземного світу, володіння Велеса.

Русалки – також пов’язані із богом Велесом, вони вважаються його дочками, які мешкають у воді, оберігаючи його підземне царство. Цікаво, що вислів «тридев’яте царство» чи «за тридев’ять земель» також пов’язане з Велесом. Адже число, котре символізує цього бога – 27 (2+7=9).

Можна з упевненістю сказати, що Велес – найзагадковіший та найбільш багатогранний язичницький бог. Він єдиний бог, котрий знаходиться між двох світів, небесним та підземним. Покровитель одночасно і людей і тварин. І простих робітників, хліборобів і талановитих поетів та Волхвів. Бог мудрості і бог достатку. Той, кому відомі секрети усіх світів, охоронцем меж яких він є. Тому за легендою, саме він, як наймудріший з усіх богів, приводить світ у рух та тримає його в гармонії. А у цю святкову, Велесову ніч, дозволяє цим світам зустрітись між собою.

За публікаціями Вікторії Демидюк

vsviti.com.ua та фонду ДОУНБ

#АбонементхудожньоїлітературиНТБУДХТУ

 

 

ЙОГО ВЕЛИЧНІСТЬ  -  ГАРБУЗ

 Я не підтримую свято Хелловін.

Але завдяки своїм смаковим, кулінарним та лікувальним  якостям ця величезна ягода здобула популярність у багатьох народів світу.

Сподіваюсь цікаві факти про гарбуз додадуть вам позитивних емоцій.

1. Насправді гарбуз або кабак (лат. Cucurbita) — це величезна ягода, вага якої може сягати кількох сотень кілограмів. Рекордний за вагою гарбуз був вирощений в Італії, а його маса склала більше тонни – 1226 кг.

2. Батьківщина гарбуза — Мексика, там його вживали ще 8000 років тому. З відкриттям Америки, смачний плід набув популярності й у Європі.

3. Французький дослідник Жак Картьє, першим серед європейців виявив гарбузи, прийняв їх за гігантські кавуни.

4. Всього в світі зараз існує близько 800 сортів цієї рослини, але лише чверть з них можна вживати в їжу.

5. Найбільше в світі гарбузів вирощується в американському штаті Іллінойс. Розташований там завод виробляє понад 90% консервованих гарбузів, споживаних у США. Також там з 1966 року проходить щорічний фестиваль, присвячений гарбузам.

6. Гарбуз вкрай невибагливі до умов, в яких їй належить рости - цю культуру успішно вирощують по всій земній кулі, за винятком Антарктиди.

7. Гарбуз є своєрідна різним «еліксиром молодості» завдяки вмісту в ній вітамінів А і Е, що дозволяє боротися з ознаками старіння.

8. У гарбузі також міститься вітамін Т, який допомагає організму засвоювати важку їжу, що робить її прекрасним гарніром.

9. Квітки гарбуза не тільки красиві, але і цілком їстівні.

10. Гарбузовий сік є натуральним снодійним засобом.

11. М'якоть гарбуза здатна зняти біль при опіках.

12. Найпопулярніше застосування гарбузів не зовсім зв’язане з їх поїданням. Світильник Джека, який виробляють на Хелловін, прийшов до нас з Ірландії та тепер вже тісно пов’язаний з осіннім сезоном.

13. У давнину на Україні гарбуз була частиною сватання - помаранчевий плід вручали незавидною женихам.

14. Індіанці виготовляли килимки зі смужок в'яленої гарбуза.

15. У Африці гарбуза нерідко використовують в якості мотоциклетних шоломів.

16. Киргизи роблять з гарбузів бутлі для зберігання кумису, що дозволяє цьому напою довго залишатися свіжим

17. У Японії є державний фестиваль гарбуза.

18. У Китаї гарбуз вважають містичним талісманом, здатним вбирати в себе сили зла і охороняти від них свого власника.

19. У Німеччині, в місті Людвігсбург, щоосені проходить фестиваль гарбузів.

  Готуйте з гарбуза різні смаколики і хай він приносить лише користь!

 

 ТЕСТ З МЕДІАГРАМОТНОСТІ   

25 жовтня   КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради» долучилася до проходження онлайнового тесту з медіаграмотності «Медійна та інформаційна грамотність в цифровому просторі», який проводився в рамках Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності за ініціативою ЮНЕСКО.В тесті прийняли участь як бібліотекарі так і користувачі бібліотеки.

#GlobalMILWeek #фільтруйінфу

 

Де б Ви не були , чим би не займалися, дані з книги Вам стануть у пригоді!

Придбайте та прочитайте книгу "Діанетика: сучасна наука про розум"!

Ви отримаєте відповіді на питання, які турбують багатьох людей! Книга дає відповіді на питання:

- що штовхає вас на вчинки, про які ви потім шкодуєте?

- чому люди роблять боляче тим, кого люблять?

- звідки беруться комплекси, страхи, дурні звички і різні відхилення?

- чому людина переживає невдачі, спивається?

- чому руйнуються сім'ї?

- чому близькі люди часом дратують?

- чому людина довго не може пережити розлучення, втрату, зраду?

- чому діти часто хворіють, погано вчаться, і чому роблять назло?

- чому погіршується пам'ять і здоров'я загалом?

Книга дасть відповіді на тисячі подібних ЧОМУ?

Бестселлер Нью Йорк Таймс!

Продано більш як 25 мільйонів екземплярів у 160 країнах!

Переведена на 52 мови, включаючи українську!

  А ще в   КЗ «Публічній бібліотеці Смолінської селищної ради» ви можете прочитати й інші книги цього автора.

 

 

 

24 жовтня – День Організації Об'єднаних Націй

24 жовтня в світі щорічно відзначають День Організації Об'єднаних Націй (англ. United Nations Day) – Міжнародний день ООН, який був встановлений резолюцією A/RES/168 (II) Генеральної Асамблеї ООН 31 жовтня 1947 року. Дата обрана не випадково, адже 24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органа, була офіційно створена Організація Об'єднаних Націй.

У 1971 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй прийняла резолюцію, в якій вона рекомендувала державам-членам відзначати цей день як державне свято. Традиційно в цей день у всьому світі проводяться зустрічі, дискусії та виставки, присвячені цілям Організації та її досягненням.

Основним завданням ООН є забезпечення міжнародного миру та відвернення загрози світової війни. Головними робочими структурами ООН є Генеральна Асамблея та Рада Безпеки.

У 1991 році, після здобуття незалежності, розпочався новий етап діяльності України в ООН. Вона як незалежна країна починає виступати самостійнийним суб’єктом міжнародних відносин. Наша держава неухильно дотримується цілей та принципів цієї організації, робить суттєвий внесок у справу економічного та соціального розвитку світу, захисту прав людини.

Сьогодення поставило перед ООН нові виклики, що потребують термінової відповіді. Україна разом з усіма членами цієї міжнародної організації докладає усіх зусиль щодо пошуку вирішення усіх надскладних питань сучасності, скорішого мирного врегулювання воєнних конфліктів, як в нашій країні, так і за її межами.

 

 

21 жовтня, у 1672 році народився Пилип Орлик – Гетьман України в еміграції, сподвижник гетьмана Івана Мазепи, автор «Пактів і Конституції прав і вольностей Запорізького війська». Після завершення навчання у Києво-Могилянській академії працював писарем консисторським Київської митрополії.

Пилип Орлик - це єдиний, хто більше тридцяти років був гетьманом в еміграції і весь цей час виборював право за незалежність українських земель.

️У Києві на його честь названо одну з центральних вулиць та розташований пам’ятник гетьманові. Та, безумовно, найвеличніший пам’ятник гетьманові Орлику — його Конституція і ціле його життя, віддане ідеї побудови Української Держави. Він — приклад, гідний наслідування і пошани.

 

 

БІБЛІОТЕКА - НАТХНЕННЯ ДЛЯ ДУШІ

 

ОСІНЬ, ЦЕ ТОЙ ЧАС, КОЛИ ДУЩА ПОТРЕБУЄ ТЕПЛА, ЗАТИШКУ І ЩИРОГО СПІЛКУВАННЯ.

І ЛИШЕ КНИГА МОЖЕ СТАТИ ТИМ ВІРНИМ, ЩИРИМ СПІВРОЗМОВНИКОМ.

ПРИЄМНОГО  ЧИТАННЯ З БІБЛІОТЕКОЮ!

ХЛІБ – УСЬОМУ ГОЛОВА

Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного. Втім недарма є приказка «Хліб – усьому голова».

Тому цього  дня вітаємо зі святом всіх, хто любить хліб, хто шанує його, хто вкладає в його створення усього себе! Хвала рукам, що пахнуть хлібом!

Всесвітній день хліба відзначається щороку 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році  з ініціативи Міжнародного  союзу пекарів і пекарів – кондитерів.

Люди різних національностей завжди дбайливо і трепетно ​​ставилися до хліба як до свого годувальника. Йому відводилося найпочесніше місце на столі, він був і залишається символом життя. А в колишні часи хліб був і головною ознакою достатку в родині і благополуччя в домі.

  Цікаві факти про хліб:

1. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е.

2. Люди вживають у їжу пшеницю вже понад десять тисяч років. Колись розтерті зерна пшениці змішували з водою і отриману суміш тонким шаром випікали на камінні, так готували перші хлібні коржі. Це тривало доти, поки в тісто не потрапили дріжджі. Саме за допомогою дріжджів тісто піднімається і стає пухким, а після випікання отримуємо звичний нам хліб.

3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.

4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.

5. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.

6. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.

       Наші бабусі дуже трепетно ​​і з благоговінням ставилися до випічки хліба. Цей процес вважався таїнством і був дійсно складною справою. Перед замісом тесту господиня обов’язково молилася і взагалі підходила до процесу вимішування тесту в хорошому настрої, наспівуючи душевні пісні. І весь цей час в будинку було заборонено голосно розмовляти, лаятися і плескати дверима, а перед тим як відправити коровай до печі, над ним робили хрест. Навіть у даний час в християнських храмах парафіян причащають вином і хлібом, молодих зустрічають на порозі будинку батьки з короваєм і сіллю, а відправляючи рідних в далеку дорогу, люблячі люди завжди дають їм із собою окраєць хліба.

   Хліб – то найцінніший скарб в усьому світі.

 

 

 

«Аромаресурс» -

Аромати, що переносять у дитинство….

Коли ми вдихаємо запахи ефірних олій, відбувається щось неймовірне і ми можемо перенестися у минуле. Кожен аромат розпочинає розповідати власну історію, яка часто починається в дитинстві.

В КЗ «Публічна бібліотека Смолінської селищної ради» відбулася зустріч з Оленой Зінковськой: сертифікованим аромапрактиком. Зіграли в гру «Аромаресурс»- ця гра трансформує приховані таланти, розкриває легкість отримання бажаного. Після гри, кожен отримав індивідуальний ресурсний аромат, та підказки від Янголів, Всесвіту.

Лаванда: її аромат може перенести у вашу бабусину кімнату. Запах лаванди завжди повертав вас в її обійми та заспокоював.

М'ята: нагадує часто як бабуся приймала валідол, коли їх непокоїло серце.

Лимон: смак солодкого лимонаду на пікніку біля річки . Той аромат вам завжди нагадує сміх і радість.

Ваніль: неймовірно приємні асоціації з маминої випічки . Ви знову чуєте тепло її посмішки.

Сосна: зимовий запах ялинки, ви каталися на санках та гралися в снігу. Ця свіжість дарувала вам енергію.

Квітка апельсина: для багатьох це аромат нового року.

Ці аромати - як ключі до наших спогадів та найкращих моментів дитинства.

Згадки в історії:

1.Вплив запахів на психологічний і фізичний стан людини відомий здавна. В печерах Ласко (Франція, провінція Дардонь) були знайдені наскельні малюнки із зображеними на них способами застосування рослин для оздоровлення і лікування. Вік цих малюнків більше ніж 20 тисяч років.

2.Найдавніша письмова згадка про цілющі властивості ефірних олій — це клинописна табличка, знайдена в Шумері. В ній згадується мирт, чебрець, смола дерев та способи користування рослинними ліками.

3.В Стародавньому Єгипті широко використовувались ефірні олії та інші пахощі, і фараони нерідко починали війни за володіння ними. Археологи знайшли флакони з ароматичними сумішами в давньоєгипетських гробницях, а ладан і миро згадуються навіть в Старому Заповіті. В Біблії є близько 90 згадок про ефірні олії (пахощі).

Дуже вдячні Вам, Олена Зінковська, за цю зустріч! Для тих, хто хоче відкрити в собі секрети ароматерапії та особистого розвитку чекаємо на наступну зустріч!

 

ЦІКАВО ПРО ОСІНЬ