Майстри селища Смоліне. Малюю те, що люблю.

Майстри селища Смоліне

Малюю те, що люблю.

   З цією жінкою я познайомилась випадково. Заходилась оформляти в бібліотеці  виставку майстринь – рукодільниць.  І от хтось із користувачів  запропонував разом із  вишитими роботами поєднати  намальовані картини. І порадили звернутись до  Котовенко Дарини  Василівни, що мешкає в смт. Смоліне в  мікрорайоні Геолог.

  На подвір’ї Дарини одразу видно, що тут мешкає талановита людина. Чого лише  вартий  стіл, поверхня якого викладена  мозаїкою із  битого  кахлю.

А паркан   викладений знову ж таки плиткою різних кольорів.  Ця мозаїка зачаровує погляд. 

Де Ви взяли стільки  кахлю?

--- Пенсіяу мене невелика, купувати  кахель я не маю можливості.

Люди роблять  ремонти в квартирах, стару плитку викидають, а я знаходжу  їй   таке  новее   застосування.

-  Дарино, мене дуже вразили квіти на Ваших картинах. Вони    такі різні і такі прекрасні.

- Квіти - це моя найулюбленіша тема. Хіба можна не захоплюватися  їх красою і ніжністю?  Квіти -  це ж діти землі!  От побачу десь кущик квітів , вони ніби впадуть мені в очі і вже не можу не намалювати їх. Хочеться, щоб вони зігрівали мене  своїми поглядами  дощовою осінню та холодною зимою.

   У своєму квітковому жанрі  майстриня намагається  донести особливий настрій  та своєрідний характер кожної квітки.  Тому серед них  - життєстверджуючі  «Волошки», закохані  «Ромашки»,  мрійливі  «Троянди»,  пройняті смутком  «Хризантеми».

    

  Наступне моє питання, мабуть буде банальне, але це цікавить всіх: як Ви почали малювати, коли у Вас проснувся до цього хист?

--- Прийшла  глибока  осінь, я виконала  всі  господарські  роботи, якось стало сумно. Зателефонувала  доньці   Олені  і в розмові  вирвалось :може  мен  іпочати   малювати?  Донька мене  підтримала  не лише словом, а й вислала  фарби, полотно, альбом.  На той час менівиповнилося  60 років.

І першими я намалювала ось ці  троянди, прямо на папері.

Наступними  були  «Соняшники» ,це полотно я покрила  яєчним білком і тепер  його   можна  протирати  вологим   рушником.

Ось таким  потопаючим у квітах  бачу  своє  подвір’я.

 

А це  бачу,  у Вас, щось  зовсім  новеньке і незвичайне.

-- Так, це перша моя робота   виконана  з  яєчної  шкаралупи.

Дарино Василівно, сподіваюсь наступної нашої зустрічі Ви здивуєте нас усіх  своїми новими  роботами. Від себе особисто хочу побажати Вам міцного здоров’я  та   творчого натхнення.