Чорнобиль – скорбота пам’яті людської.

Чорнобиля гіркий полин

На серце ліг незримо й тяжко,

І пливе над землею дзвін

Із тихим стогоном протяжно.

То дзвонять дзвони не Хатині,

Де слід лишила свій війна,

Це стогнуть землі України,

Де мирний атом не мина.

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я.

В ці дні все людство згадує  найстрашнішу катастрофу ХХ-го століття – аварію на Чорнобильській АЕС та виражає свою безмірну вдячність героям нашої Батьківщини, які ціною свого життя захистили світ від небувалої біди.

 30 років пройшло з тих пір, 30 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 30 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади. 
      У смт. Смоліне з нагоди відзначення  30 річниці аварії на ЧАЕС біля пам’ятного знаку жертвам Чорнобильської катастрофи проведено мітинг-реквієм. Захід пройшов за участі  представників  Маловисківської РДА, селищної ради, Березівської сільської ради,  членів «Спілки  чорнобильців Смоліне», вчителів та учнів навчальних закладів, та небайдужих жителів селища.
   Священнослужитель церкви   Успення Пресвятої Богородиці  отець Олександр відправив поминальну панахиду за жертвами Чорнобильської катастрофи.

  У ліквідації аварії брали участь двісті  чоловік із нашого селища: пожежники та медики, військовослужбовці та  водії, і просто добровольці   – вони виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. Нині в живих залишилося  лише 113. 

      Схилимо голови перед героями і жертвами Чорнобильської катастрофи. Низький уклін! Вічна Вам пам'ять!

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль – попередження, набат, –

Його уроків людство не забуде.