Година пам'яті

Пам’ять Чорнобиля

живе в наших серцях

Багато гірких  випробувань, жертв і злиднів  випало в   ХХ столітті на долю нашої держави. Дві світові і громадянська війни, голод і розруха, політична нестабільність забрали десятки  мілліонів  життів, змушуючи знову  і знову відновлювати  зруйновану країну.

  Та навіть на цьому фоні страшною сторінкою нашої історії стала  дата 26 квітня 1986 року.

Чорнобильська атомна електростанція. 25 квітня 1986 року. Планове виключення реактора, що тривало 20 секунд, здавалося звичайною перевіркою електрообладнання. Проте через декілька секунд в результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, в результаті якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів. Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території Радянського Союзу, які наразі входять до складу Білорусі, України та Росії. За офіційними повідомленнями, відразу після катастрофи загинула 31 людина, а 600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні, отримали високі дози радіації.

       Чорнобильська катастрофа стала найбільшою за всю історію світової ядерної енергетики, як по кількості загиблих  і постраждалих від її наслідків людей, так і по масштабах  екологічної  і економічної шкоди  .

У вересні 2003 року на саміті СНД президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Рада глав держав СНД підтримала цю пропозицію.

Про це боляче говорити, але це було і залишається з нами. Ми не були там,  та пам’ятати повинні завжди.

     Напередодні  в бібліотеці були проведені години пам’яті    «Пам’ять Чорнобиля живе в наших серцях» для вихованців Смолінського ДНЗ Ромашка  групи № 13 та № 14.

Метою цих  заходів було :поглибити знання дітей  про аварію на Чорнобильській атомній електростанції; виховувати відповідальність за оточуюче середовище; вчити сприймати чужу біду, чужий біль, як свої власні, вчити любити рідну землю, формувати пізнавальний інтерес до чорнобильської теми.

   На захід була запрошена Однокоз Катерина Миколаївна, яка була безпосереднім учасником тих трагічних подій.  До своєї розповіді Катерина Миколаївна додала фотоальбом  із документальними світлинами, які  розповідають про наслідки аварії та важкі будні ліквідаторів. Дуже цікаво було ознайомитись із самовиданням збірки  віршів «Саркофаг» 1987 року. Ці вірші писали  в Чорнобилі самі  ліквідатори після тяжкої  роботи.  Катерина Миколаївна показала карту забруднення України після Чорнобильської катастрофи. Ця зустріч була цікава і повчальна.

    В рамках проекту «Історичні події та знаменні дати України в хроніках документального кіно» відвідувачам бібліотеки було запропоновано перегляд тематичних відеофільмів «Чорнобиль. Тризна», «Чорнобиль – хроніка важких тижнів». Всього фільми переглянули 13 чоловік.

Ми всі вклоняємося перед героїзмом простих людей здатних на самопожертву заради інших.  В бібліотеці оформлено виставку-застереження «Чорнобиль – скорбота пам’яті людської».

   26 квітня біля пам’ятного знака  ліквідаторам аварії на ЧАЕС пройшов мітинг-реквієм  в якому взяли участь представники  Смолінської  селищної ради,члени Смолінської  спілки Чорнобильців, настоятель церкви Пресвятої Богородиці Олександр  ,  представники Маловисківської РДА  та районної спілки  ліквідаторів, всі небайдужі мешканці селища.