Христос народився! Славімо його!.
Звичаї і традиції
в кожного народу свої. Вони відтворюють історію нації, колективні вподобання,
цінності й надбання, організують життя і великої громади, і маленької родини,
часто навіть керують нашими вчинками. Завдяки традиціям і звичаям ми відчуваємо
свою причетність до будь-якої події незалежно від її масштабів, причетність до
спільноти, яку називаємо «мій народ».
Наш народ має
багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних
багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та
настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах,
фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них
пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури
окремої людини і народу взагалі.
Дохристиянські
звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на
сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника
врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви
хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.
Обряди охоплюють
все життя людини від народження до смерті .
Для багатьох людей
в цілому світі різдвяні й новорічні свята — це час, який вони проводять разом з
сім’єю і друзями, у колі близьких по духу людей. Так, це справді родинне свято,
яке пахне ялинкою, мандаринками, смачними стравами. Та це лише зовнішні
атрибути. Та найголовніше : це час для душевного наповнення, для внутрішніх
переживань. Християни у різних куточках
світу вважають Різдво часом, коли можна роздумувати про народження Ісуса Христа
і про те, яку роль він відіграв у спасінні людства.
З народженням Спасителя зникла стіна, що
розділяла Бога і людей. Прийшов Іскупитель - і небо знову відкрилося для
людини. Син Божий став сином людським, і тепер для всіх людей відкрилася
можливість стати Божими дітьми по благодаті. Так вчить нас святитель Іриней
Ліонський. Зустріч ця відбувається в нашому серці. Заради цієї зустрічі прийшов
Господь на землю, став людиною і прожив людське життя.
На народознавчому вечорі «Традиціями славиться
наша земля», бібліотекар ознайомила присутніх із значенням Різдвяних свят, із
старовинними традиціями святкування його
у різних куточках України. А вони, повірте, суттєво відрізняються в різних регіонах
країни.
Звучали колядки і
вірші у виконанні наших поетів: Надії
Савицької, Тетяни Чміль, Світлани Шерстюкової, Віталія Зубенка.
Прозвучали твори про сімейні цінності, та
гумористичні вірші по темі.
Ірина Костенко виконала власну пісню «Коляда» написану в народному стилі.
Захід прикрашала Різдвяня
виставка-інсталяція , з Дідухом, калачем, солодощами та Віфлеємською зіркою.
По завершенні
пригощалися ароматним чаєм та ділилися приємними спогадами про те, як в дитинстві проводили Різдвяні свята.
Немає коментарів:
Дописати коментар